При формуванні контрольно-оцінювальної діяльності молодшого школяра у процесі становлення навчальної діяльності важливо, щоб зовнішні мотиви (які спонукає оцінка), переросли у внутрішні: «навчаюсь, тому що мені цікаво пізнати щось нове», «тому що подобається процес навчання». Розвиток внутрішніх мотивів пов’язаний з формуванням навчальних дій контролю та оцінки, які є складовими навчальної діяльності, основою яких є самоконтроль і самооцінювання – система дій, за допомогою яких учень перевіряє власну діяльність.
Розвиток самоконтролю молодших школярів — одна із найважливіших передумов їхньої самостійної діяльності. Без самоконтролю дитині складно буде виконати те чи те завдання без допомоги дорослого. Аби сформувати навички самоконтролю в молодших школярів, педагогічні зусилля доречно рівномірно спрямувати на: навчання дітей дій самоконтролю, формування в них відповідних умінь та навички навичок; формування в дітей потреби, бажання контролювати процес своєї діяльності.
Самооцінювання може здійснюватися на різних етапах навчальної діяльності - як на етапі планування виконання навчального завдання (вироблення критеріїв оцінювання), так і позавершенню його виконання (оцінювання учнем власної роботи за виробленими критеріями). Важливим у цьому є оцінювання вчителем за тими ж критеріями, порівнянні оцінки вчителя і учня та з'ясування розбіжностей.
Самооцінюванню учні мають учитися для того, щоб бачити
мету навчання й досягати успіху. Для самостійного оцінювання можна
використовувати різні форми карт, таблиці самооцінки тощо.
Розгляд даних питань відбувся 29 січня 2025 року під час онлайн-заходу для вчителів початкових класів. За результатами практикуму учасникам запропоновані для використання в роботі матеріали з досвіду роботи педагогів.
НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЮ:
РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо формування
самоконтролю та самооцінювання учнів
1. Формувати самоконтроль і самооцінювання у молодших школярів з
перших днів навчання.
2.
Сприяти підвищенню рівня навчальної
діяльності школярів; розвитку
в них самокритичності; високої вимогливості до себе і до
результатів своєї праці; вольових
якостей.
3.
Використовувати прийоми самоконтролю: повторне
усне виконання завдання, яке було задане; перевірку
з ключем; перевірку
з текстом підручника; перевірку
за словником; повторення
правил, на які виконано вправу.
4. Застосовувати форми самооцінки: словесні; знакові письмові (цифри, смайлики тощо); знакові внутрішні (оцінка за допомогою
пальчиків, різних карточок); шкали; таблиці.
5. Своєчасно здійснювати зворотній зв’язок.
6.
Зберігати відносини вчителя та учня, розвивати самостійність
школяра, сприяти розвитку регулятивних, особистісних та пізнавальних умінь.
7. Залучати до самоконтролю і самооцінювання товаришів, батьків.
8. Формувати особистість дитини, здатної до подальшого самовизначення і самореалізації.