СТОРІТЕЛІНГ. ЗАГОВОРИ, ЩОБ Я ТЕБЕ ПОБАЧИВ

Як зацікавити учнів своїм предметом чи новою темою? Просто розповісти їм про важливість навчання та здобуття знань? Це більше не працює. Сучасні діти губляться серед оточуючого їх інформаційного шуму, тому якщо розказані вчителем факти одразу не зачепили, вони автоматично потрапляють до категорії нецікавих.

Виникає питання: як треба вести урок, аби не просто привернути увагу дітей, а ще й стимулювати їх до подальшого поглиблення знань? І тут на допомогу може прийти неординарний метод навчання: сторітелінг.

Усі люди полюбляють слухати цікаві історії, а що це означає?  Правильно побудувавши розповідь, можна зачепити не розум і логіку, а саме емоції. Викликавши у слухача потрібні переживання, можна вивести його на певні висновки, а потім – підштовхнути до потрібних вчинків.

 Модне слово "сторітелінг" з'явилося в нашому лексиконі не так давно, але швидко інтегрувалося чи не в усі сфери життя. Такі властивості методики сьогодні високо оцінили не тільки керівники компаній, а й маркетологи, журналісти, редактори і педагоги. Сторітелінг як формат навчання у школі має величезну практичну користь: легке засвоєння матеріалу, розвиток уяви, подолання страху публічного виступу, налагодження стосунків з іншими учнями, самопізнання. Тож не дивно, що з кожним роком він стає всі більш популярним.

20 лютого 2019 року Фокус-група  вчителів 4-их класів  вивчала особливості та методику проведення сторітелінгу, одного з найцікавіших та найпродуктивніших сучасних методів навчання. 
Заняття (педагогічне моделювання) з теми "Сторітелінг - ефективний метод навчання молодшого школяра" відбулося на базі ТЗОШ №19.

Спочатку з «історії для аудиторії» педагоги дізналися «Що таке сторітелінг», 

за допомогою мозкової атаки висловлювали думки ««Як і для чого складати історії?», 



отримали  поради методиста «Як створити «правильну історію».

Заслуговує на увагу педагогічне моделювання, майстерно проведене вчителем-методистом ТЗОШ № 19 Таранухо Р.І.: складання історій  на уроках української мови (4 клас, Правопис прислівників – складання історії з найуживанішими прислівниками);                літературного читання (4 клас, Л.Українка "Конвалія" - "Моя історія про конвалію"); природознавства (2 клас, "Як дерева зустрічають весну" - складання історії за словами  - першими ознаками весни у у живій природі: сокорух-розвиток бруньок-розпускання листків-цвітіння); образотворчого мистецтва (4 клас, Малювання та складання історії про будиночок казкового героя"). По закінченню практичного блоку учасники розробили алгоритм створення історії.

Підбиваючи підсумки роботи («Відгук – теж історія»),  педагоги висловили думку, що сторітелінг як інноваційний метод навчання є актуальним та ефективним в умовах Нової української школи і склали вірш - корону сенканів (сенкан, утворений з п’яти сенканів).

ВЧИТЕЛЮ НА ЗАМІТКУ

Сторітелінг може бути пасивним і активним. У першому випадку за створення історії та її розповідь відповідає вчитель, у другому – йому допомагають учні. Вибір одного чи іншого варіанту залежить від уроку, теми заняття, а також від особистих побажань педагога.  

Так, пасивний сторітелінг оптимально підходить для початку вивчення нової теми. У формі розповіді можна подати нові правила, теорії, закони тощо. А от активний – чудовий варіант для закріплення знань. Учні будуть створювати історії самостійно, а задача вчителя – направляти їх вірним шляхом.

ЯК ДЕРЕВА ЗУСТРІЧАЮТЬ ВЕСНУ

(Пасивний сторітелінг)

Прийшла весна. Пригріває сонечко. Ще не розтанув весь сніг, а вже подекуди проростає молода зелена травичка, з’являються перші квіти  - підсніжники, проліски. Вони перші вітали весну.

– Які ж вони красиві!- подумали дерева, які росли неподалік від них, і засумували. Їм теж захотілось змінитись.

І раптом ще дужче пригріло сонечко і своїм теплом розбудило лісового гномика – Сокоруха, який цілу зиму спав у своєму лігві коренів  дерев.

Коли відтанув грунт, він прокинувся, стрепенувся, ожив і побіг по лабіринтах дерев. Спочатку завітав до гілочок, подарував їм краплинки цілющого соку. І враз на гілочках з'явились бруньки. А коли кожної бруньки торкався лагідний промінчик сонечка, вона перетворювалась на листочок. Спочатку розпускалися ледь помітні липкі й духмяні листки берези. За нею поспішало листя липи, вільхи, дуба.  Дерева ставали дуже красивими у новому зеленому одязі.

Побачивши чудодійну силу своїх краплинок, Сокорух вирішив ще прикрасити деревця квіточками. Так вільсі (вільха зацвітає першою) подарував сережки, вербі – пухнасті котики, іншим деревам – різнокольорові квіти. Починається цвітіння дерев.

Так дерева зустріли весну!

 ЯК СТВОРИТИ СПРАВЖНЮ ІСТОРІЮ ДЛЯ УРОКУ ?

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ

1. Визначте тему і мету уроку, в залежності від цього подумайте, яка історія можлива на ньому.

2. Придумайте ряд подій, які трапляться (сюжет), та як вони висвітлять навчальний матеріал.

3. Визначтесь з героєм історії. Придумайте йому ім’я, зовнішність, звички, риси характеру, як він буде діяти в тих обставинах, що ви створили для нього.

4. Придумайте інтригу, пастку. Чим несподіванішим буде сюжетний поворот, тим краще.

5. Доберіть потрібні метафори (особливо для опису стану головного героя чи процесу, який описується). Запишіть оновлений варіант історії.

6. Напишіть перший варіант історії.

Експозиція. Жив був ______________________________________.

Де? Коли? Скільки часу? З ким?

Зав’язка. Одного разу _____________________________________.

Що раптом трапилося? Приїхав друг, налетіла буря, впав стілець, прийшла звістка тощо.

Розвиток подій. ___________________________________________.

Перерахуйте всі події, які будуть описані. Подумайте, які емоції мають у цей час відчувати слухачі. Напишіть, як змінювався герой впродовж історії.

Кульмінація. _____________________________________________.

Напишіть, яка подія стала «вирішальною» для героя.

Розв’язка. ________________________________________________.

Напишіть, чим все завершилося. Як змінився герой, що він зрозумів, що буде робити далі?

Висновок.________________________________________________ .

Чому нас вчить ця історія? Мораль, теорія, визначення тощо.

7. Прочитайте історію, внесіть остаточні правки, виправте помилки, доповніть малюнками, фото та опублікуйте чи запишіть історію.