ЗЗМЯПО-2024: ЗВІТ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ТРЕТЬОГО ЦИКЛУ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗОВНІШНЬОГО МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ 2024

ІНТЕГРАЦІЯ ПРЕДМЕТІВ НУШ: НАВЧАННЯ ЯК ЖИТТЯ

 

09 квітня  2025 року у Тернопільській загальноосвітній школі № 4 (директор Левенець Н.І.) відбувся захід з метою ознайомлення вчителів початкових класів з досвідом роботи за інтегрованою освітньою системою Анжеліки Цимбалару «Світ чекає крилатих».

Відповідно до програми заходу були розглянуті актуальні на даний час модернізації початкової освіти питання впровадження інноваційних засад організації освітнього процесу в початковій школі, з якими виступили Коненко Л. Б. (в.о. завідувача відділу дошкільної та початкової освіти ТОКІППО), Гордіюк Н.М. (консультант ТКМЦНОІМ).

Педагоги дізналися про особливості організації освітнього процесу на засадах 3D-інтеграції, авторську систему вербального оцінювання, сучасне навчально-методичне забезпечення (у тому числі для організації дистанційного навчання) та інші новації.

Учитель початкових класів ТЗОШ № 4, класний керівник 3-Б  класу Миць Тетяна Георгіївна висвітлила  питання реалізації проєкту в освітньому процесі.

Основні меседжі, які прозвучали під час роботи: навчання як життя; здоров’я дитини на першому місці; вчитися легко – коли вчитися цікаво.

Учасники заходу зазначили важливість отриманої інформації для організації освітнього процесу та професійного розвитку. 

 

ПОЧАТКОВІ ШКОЛИ, ГІМНАЗІЇ, ЛІЦЕЇ: ЩО ЗМІНИТЬ РЕФОРМА СТАРШОЇ ШКОЛИ

 Останніми днями в окремих шкільних чатах поширюють повідомлення, у яких реформу старшої школи подають викривлено. Це спричиняє непорозуміння, занепокоєння і спротив.

Міністерство освіти і науки України вдячне за активну позицію батьків і вчителів, які прагнуть розібратися в суті змін. У відомстві розуміють, що причина такого викривлення – у браку правдивої та зрозумілої інформації про мету й етапи реформи. У цій статті фахівці МОН пояснюють, що насправді передбачає реформа старшої школи та які твердження є маніпулятивними чи хибними.

Що змінить реформа

Вибір учнями профілів і предметів / курсів. У місцевості, де живе учень, заклади освіти мають пропонувати різноманітні профілі, а не лише гуманітарні.

Для впровадження реформи потрібно змінити мережу закладів освіти. Старші учні мають вчитися у великих ліцеях: що більше учнів на паралелі, то більше груп можна створити для вибору профілів і предметів / курсів. Тоді зʼявиться можливість запропонувати вчителям у ліцеях повне навантаження, а також забезпечити викладання профільних предметів / курсів. Також ліцеї будуть оснащувати потрібним обладнанням.

Найкраще, якщо ліцеї будуть відокремленими. Адже старшокласники потребують інших підходів, аніж молодші учні, а спосіб організації навчання може бути іншим (наприклад, змінні групи замість класів, вивчення одного предмета в межах семестру за модульним принципом тощо).

Що не змінює реформа

• Гімназії й початкові школи (1–9, 5–9, 1–4 класи) не закриватимуть.

 Проте пропонується змінити тип окремих закладів освіти. Деякі з них стануть ліцеями (навчатимуть переважно старшокласників), інші – гімназіями та початковими школами й збиратимуть дітей громади відповідного віку.

До прикладу, у Шептицькій громаді (Львівська область) уже відбувається реорганізація мережі закладів освіти. Нині там працює один відокремлений академічний ліцей (буде два), більшість інших закладів є гімназіями (1–9 класи) і один — початковою школою (1–4 класи). У громаді не закривали школи й не планують.

Початкова школа лишиться якнайближче до місця проживання дитини. Цю норму регламентовано законодавством, вона не потребує змін.

• Мінімальну і максимальну кількість учнів у 1–9 класах.

 Мінімальна кількість учнів – 5, максимальна – 24 у початковій школі, 30 – у базовій.

Де будуть вчитися діти, які не зможуть продовжити навчання у своїй школі?

Розгляньмо кілька варіантів:

Дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка стане відокремленим ліцеєм (матиме тільки 10–12 класи). У такому разі учень зможе продовжити навчання в 1–9 класах в іншому закладі освіти своєї громади.

Дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка буде гімназією (матиме тільки 1–9 класи). Тоді учень довчиться до 9 класу в цій школі, а продовжити навчання зможе в ліцеї своєї чи іншої громади, закладі професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти.

Чи буде фінансування обладнання для ліцеїв?

Уже зараз держава виділяє кошти на обладнання для лабораторій, майстерень. Цьогоріч для пілотних 10 класів 500 млн грн виділено — буде облаштовано кабінети природничої, математичної та технологічної освітніх галузей.

Також нещодавно уряд затвердив ще 500 млн на обладнання кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій закладів, які будуть ліцеями з 2027 року.

Торік 1,22 млн грн субвенції НУШ було спрямовано на природничі кабінети, а цьогоріч 1,39 млрд грн – на кабінети природничої, математичної освітніх галузей, міжгалузевих та інтегрованих курсів. Частина цих обладнаних закладів стане ліцеями.

Уряд планує продовжити інвестиції.

Упроваджувати реформи – завжди складно для громад і держави. Та головне, на що мають орієнтуватися освітяни та політики, — це інтереси дитини й майбутнє держави. Батьків просять не піддаватися маніпуляціям та критично оцінювати інформацію, яка поширюється про реформи.

МОН залишається відкритим до діалогу та роз’яснень і закликає зацікавлені сторони конструктивно обговорювати зміни, що сприятимуть підвищенню якості освіти. Разом ми можемо створити систему, яка забезпечить рівні можливості для всіх дітей незалежно від місця їхнього проживання.

                                                              За матеріалами Міністерства освіти і науки.

СЕРТИФІКАТИ ЗА УЧАСТЬ У ПРОФМАЙСТЕРКАХ "ФОРМУВАННЯ АКАДЕМІЧНИХ ЛІЦЕЇВ В УМОВАХ НУШ"

https://drive.google.com/file/d/13ODQM734hzirf3fQuNIEVKnIzWex6gU8/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1nZufqYzC_yMY1POJ1JEcMtIeGaj4BKBf/view?usp=sharing

РОЛЬ КРИТЕРІЇВ ТА ПАРАМЕТРІВ У СИСТЕМІ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ШКОЛИ І ст.

Оцінювання  навчальних досягнень учнів є однією з найважливіших і водночас найскладніших проблем. З одного боку, завжди треба пам'ятати, що справжню оцінку з будь-якого предмета дитині поставить життя, з другого— оцінка була і є одним з дієвих інструментів у руках учителя.

Чимало проблем, традиційно пов'язаних з оцінюванням навчальних досягнень учнів, виникає через незрозумілі цілі і неправильно визначені вимоги до результатів навчання, застосування невідповідних інструментів та ігнорування інших, крім учителя, суб'єктів оцінювання. 

28 березня 2025 року на базі Тернопільської початкової школи «Ерудит» проведено ПрофМайстерку «Роль критеріїв та параметрів у системі оцінювання навчальних досягнень молодших школярів»  для заступників директорів з навчально-виховної роботи школи І ст.

У ході роботи присутні під керівництвом консультанта ТКМЦНОІМ Надії Гордіюк  обговорили труднощі та помилки вчителів початкових класів при впровадженні формувального оцінювання, з’ясували роль критеріїв і параметрів для оцінювання навчальних

завдань, переглянули та проаналізували відеофрагменти уроків. Під час практичної роботи педагоги розробляли критерії сформованості результату навички читання,  написання диктанту (мовно-літературна освітня галузь), розв’язування задач (математична освітня галузь).

Підбиваючи підсумки, учасники дійшли висновку, що  визначення/обговорення разом з учнями критеріїв оцінювання впливає на  розвиток їх впевненості у власних силах і можливостях, дає можливість кожній дитині визначати свій особистісний прогрес.

                                            

                                         

                                           

РОЗВИТОК ПРОДУКТИВНОГО МИСЛЕННЯ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОГО НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 

26 березня 2025 року на базі ТЗОШ № 27  І-ІІІ ст. імені В.Гурняка проведено Профмайстерку «Розвиток продуктивного мислення як запорука успішного навчання молодших школярів» для учителів початкових класів, які хочуть і працюють творчо та розвивають різні види мислення у дітей.

«Розвиток продуктивного мислення» (автор О.Гісь) - це інтегрований курс, на який покладається завдання – формувати у дітей здатність до аналізу і синтезу, абстрагування і конкретизації, вміння класифікувати та узагальнювати, порівнювати та виділяти суттєве, мислити за аналогією, бачити відмінності та закономірності, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, а також уміння мислити асоціативно та шукати нестандартні підходи до розв’язання проблем.

З концепцією та цілями курсу присутніх ознайомила консультант ТКМЦНОІМ Надія Гордіюк. Заступник директора з навчально-виховної роботи ТЗОШ № 27 Людмила Генсюровська поділилася результатами роботи та практичним досвідом впровадження інноваційного курсу.

Усі педагоги мали змогу стати безпосередніми учасниками Профмайстерок, проведеними учителями ТЗОШ № 27, а саме: Наталії Ходань «Тренінг уваги», Юлії Павлович «Тренінг еврестичного мислення», Наталії Газилишин «Тренінг логічного мислення», Ірини Горак «Тренінг творчості». Слід відзначити вдале поєднання науково-теоретичної та практичної частин заходу, психологічно позитивний клімат спілкування, гостинність та щирість господарів.

Майстерки стимулювали  педагогів до впровадження «уроків мислення», що допомагають розкрити потенціал кожної дитини, сформувати цінні навички для життя. 

 

САМОРОЗВИТОК ПЕДАГОГА: КЛЮЧ ДО УСПІХУ ТА ОСОБИСТОГО ЗРОСТАННЯ

 Навчання і самовдосконалення справжнього професіонала – майстра своєї справи триває протягом усього життя. Воно не обмежується рамками навчального закладу чи займаною посадою. Реалії кожного дня і виклики майбутніх змін ставлять кожного із нас перед необхідністю їх передбачення і відповідної підготовки.

13 березня 2025 року вчителі-інтерни взяли участь в онлайн-практикумі з теми «Саморозвиток педагога: ключ до успіху та особистого зростання».

Педагоги обговорили питання саморозвитку професійної майстерності вчителя, зосередивши увагу на таких його підструктурах, як самооцінювання, самоорганізація, самовизначення, самосвідомість, тощо.

Під час роботи молоді учителі  ознайомились з основними кроками та етапами побудови  індивідуальної траєкторії професійного розвитку, що відіграє велику роль у відстеженні динаміки власного професійного поступу.

Захід став чудовою нагодою для педагогів розширити свої знання та знайти нові ідеї для організації самоосвітньої діяльності.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ:

https://docs.google.com/presentation/d/1xchfckDMCKaaSBbU9lg6HQ2CvO5bnkSd/edit?usp=sharing&ouid=107155596294026823179&rtpof=true&sd=true

МАГІЯ МАТЕМАТИКИ:ВІД МОТИВАЦІЇ ДО КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

 

На сьогодні ті завдання, які ставить реформа Нова українська школа для математичної освітньої галузі,  можна реалізувати у тісній співпраці учителів початкових класів та учителів математики середньої та старшої школи. Систему роботи над проблемними завданнями,  математичними задачами, як правило вибудовуємо  на уроках математики в початковій школі. Така ж система має продовжуватись та поглиблюватись у всіх наступних класах.

Інтеграційна платформа «Магія математики: від мотивації до критичного мислення» відбулась 11 березня 2025 році в онлайн форматі . Гордіюк Надія Мирославівна та Соловей Оксана Михайлівна, консультанти ТКМЦНОІМ , запропонували учасникам зустрічі цікаві методики сюжетних задач, «ага-ефектів», ігрифікації для мотивації учнів до вивчення математики, ситуативні завдання та рекомендації щодо формування критичного мислення учнів молодших  , середніх та старших класів.

Учителька математики ТЗОШ І-ІІІ ст. №4 Домбровська Галина Михайлівна розповіла про цікаві інструменти мотивації учнів 1-4 класів та 5-11 класів «Як зробити математику простою та доступною».

Підбиваючи підсумки, учасники інтеграційної платформи зазначили, що доцільно на уроках математики:

•      виділяти час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

•      дозволяти учням вільно розмірковувати;

•      приймати різноманітні ідеї і думки;

•      сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

•      забезпечити для учнів середовище, вільне від негативної оцінки;

•      підтримувати віру у кожного учня, в його здатність породжувати критичні судження;

•      цінувати критичні міркування учнів.

 

ІННОВАЦІЙНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ "ОДМ" ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОФЕСІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

 

13 лютого 2025 року в Тернопільській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 11  (директор Бурденюк Т.Г., заступник директора Задоріжна Т.З.)  відбувся захід, який об’єднав заступників директорів з НВР школи І ст., вчителів початкових класів та гостей, представників навчально-методичного центру «Освіта. Діти. Майбутнє» (м. Київ). Семінар став цікавим майданчиком ознайомлення з досвідом роботи реалізації інноваційного освітнього проєкту ОДМ.

Основний спікер заходу Анна Цисаренко, методистка НМЦ «ОДМ» представила присутнім концептуальні засади Проєкту. 

Учасники побували у творчих лабораторіях вчителів початкових  класів, відвідали уроки в 1,2,3 класах. Прокопенко Ірина зачарувала присутніх своїм підходом до викладання української мови і літературного читання та курсу «Я і світ». Її урок у 3 класі «Власні та загальні іменники. Велика буква у власних назвах»    показав, як можна об’єднати мовно-літературний та природознавчий матеріали.    

Холодняк Валентина продемонструвала на уроці математики у 2 класі «Таблиця ділення числа 3. Проста задача на ділення на рівні частини», як через інтерактивні завдання та ігри формувати в учнів практичні навички, необхідні у повсякденному житті. 

Урок мистецтва у 1 класі «Дитяча опера» , проведений Яциковською Тетяною, став прикладом того, як педагог може поєднувати інтегроване навчання з медіапростором та емоційним розвитком учнів.

Підбиваючи підсумки роботи семінару, педагоги дійшли висновку щодо доцільності й ефективності впровадження інноваційного проєкту «ОДМ», створення нової моделі розвивального інформаційно-освітнього середовища початкової школи.

Висловлюємо щиру вдячність адміністрації та педагогічному колективу ТЗОШ № 11 за допомогу в організації та проведенні такого важливого заходу!

КЕЙС ВИХОВАТЕЛЯ ГПД: ЯК ПРАЦЮВАТИ З ДІТЬМИ ПОКОЛІННЯ "АЛЬФА"

 

Сьогодні педагоги повинні знати головні риси сучасних школярів та як їх спрямувати в корисне русло. До школи зараз приходять абсолютно нові за типом мислення учні - діти покоління "альфа", яким судилося остаточно зануритися в світ цифрового простору і адаптувати життя під нові реалії.

Як вчителям і батькам з інших поколінь уникнути конфліктів з ними і налагодити співпрацю? Про це йшла мова на практикумі з вихователями ГПД, який відбувся 05 лютого 2025року в онлайн-режимі.

Під час роботи педагоги  з'ясували головні риси сучасних дітей, грунтовно проаналізували особливості їх мислення, з'ясували вплив цифрових технолій на розвиток дітей, визначили шляхи включення учнів в освітній процес ГПД з урахуванням можливостей їх розвитку.

Окрім здобуття практичних навичок щодо ефективної співпраці з дітьми покоління "альфа", учасники обмінялися досвідом роботи та поділилися власними шляхами вирішення даної проблеми. 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ:

https://docs.google.com/presentation/d/18bN3YrBAOBpU0VpF1wILntd2D5dWr7cD/edit?usp=sharing&ouid=107155596294026823179&rtpof=true&sd=true

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА САМООЦІНКИ УЧНІВ

 

При формуванні контрольно-оцінювальної діяльності молодшого школяра у процесі становлення навчальної діяльності важливо, щоб зовнішні мотиви (які спонукає оцінка), переросли у внутрішні: «навчаюсь, тому що мені цікаво пізнати щось нове», «тому що подобається процес навчання». Розвиток внутрішніх мотивів пов’язаний з формуванням навчальних дій контролю та оцінки, які є складовими навчальної діяльності, основою яких є самоконтроль і самооцінювання – система дій, за допомогою яких учень перевіряє власну діяльність.

Розвиток самоконтролю молодших школярів — одна із найважливіших передумов їхньої самостійної діяльності. Без самоконтролю дитині складно буде виконати те чи те завдання без допомоги дорослого. Аби сформувати навички самоконтролю в молодших школярів, педагогічні зусилля доречно рівномірно спрямувати на: навчання дітей дій самоконтролю, формування в них відповідних умінь та навички навичок; формування в дітей потреби, бажання контролювати процес своєї діяльності.

Самооцінювання може здійснюватися на різних етапах навчальної діяльності - як на етапі планування виконання навчального завдання (вироблення критеріїв оцінювання), так і позавершенню його виконання (оцінювання учнем  власної роботи за виробленими критеріями). Важливим у цьому є оцінювання вчителем за тими ж критеріями, порівнянні оцінки вчителя і учня та з'ясування розбіжностей.

Самооцінюванню учні мають учитися для того, щоб бачити мету навчання й досягати успіху. Для самостійного оцінювання можна використовувати різні форми карт, таблиці самооцінки  тощо. 

Розгляд даних питань відбувся 29 січня 2025 року під час онлайн-заходу для вчителів початкових класів. За результатами практикуму учасникам запропоновані для використання в роботі матеріали з досвіду роботи педагогів.

НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЮ:

https://docs.google.com/presentation/d/1c1bKtkl84rufiw33ECrzIc_8sUfg6ne0/edit?usp=sharing&ouid=107155596294026823179&rtpof=true&sd=true