Захід сприяв набуттю фахових компетентносией, педагогічної майстерності, формуванню професійної готовності інтерна до самостійної педагогічної діяльності.
Захід сприяв набуттю фахових компетентносией, педагогічної майстерності, формуванню професійної готовності інтерна до самостійної педагогічної діяльності.
Під час «відкритого мікрофону» відбулась відверта розмова з учителями, які вже впроваджують ОДМ у своїй щоденній практиці. Говорили про унікальні можливості для вчителів та учнів, про те, що дає проєкт учням , як змінюється підхід до навчання, як долаються реальні виклики.
Захід став подією, яка надихнула педагогів на впровадження інноваційних
проєктів та довела, що сучасна освіта разом з ОДМ – це ключ до успішного
майбутнього!
Учителі ознайомилися з інтерактивними вправами, іграми та
завданнями, які допомагають розкрити творчий потенціал дітей. Розширили
уявлення про можливості використання звичних та незвичних матеріалів,
стимулюючи експериментування та пошук нових художніх рішень.
Практичні вправи сприяли формуванню мотивації педагогів для впровадження нових підходів у викладанні
уроків мистецтва, використанню експериментів та інновацій у своїй
педагогічній діяльності.
Особливу
увагу було звернено на заохочення та конструктивний зворотний зв’язок, що
сприятиме вільному самовираженню учнів, а також створення навчального
простору, що надихає на творчість тощо.
29 квітня на базі ТЗОШ
№ 10 (директор Газилишин А.Б.) відбулось засідання проблемної групи вчителів
початкових класів, що працюють за програмою НПП «Інтелект
України». Обговорювали питання розвитку читацьких компетентностей молодших
школярів у контексті освітніх втрат.
РЕКОМЕДАЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ
ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
1. Формувати в учнів повноцінну навичку
читання як базової у системі початкового навчання.
2. Ознайомлювати учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій,
тематичній різноманітності.
3. Розвивати у дітей соціальні, морально-естетичні цінності через художні
образи літературних героїв.
4. Формувати у школярів уміння сприймати, розуміти, аналізувати літературні і
навчальні тексти різних видів з використанням елементарних літературознавчих
понять.
5. Розвивати мовлення учнів, формувати уміння створювати власні висловлювання
за змістом прочитаного (прослуханого).
6.
Розвивати творчу літературну діяльність школярів.
7. Формувати у школярів прийоми самостійної роботи з різними типами і видами
дитячих книжок.
8. Формувати вміння здійснювати пошук, відбір інформації для вирішення
навчально-пізнавальних завдань.
9. Виховувати потребу в систематичному читанні як засобу пізнання світу,
самопізнання, загальнокультурного розвитку.
Висловлюємо щиру вдячність педагогам ЗЗСО, вихованці яких брали участь у Конкурсі:
Савка Максим (ТСШ № 3),
Андрушко Ярина (ТЗОШ № 4),
Стефанишин Катерина (ТСШ № 5),
Кісіль Дарина (ТЗОШ № 8),
Галіщева Уляна, Гевко Анастасія, Кидонь Владислав, Мендрунь Евеліна, Набережний Олег, Снопко Адам (ТЗОШ № 16),
Мельничин Олександр (ТЗОШ № 23),
Вінічук Яна (ТЗОШ № 24),
Івашків Дарина, Королюк Олеся (ТКЛ),
Качерай Роман (ТПШ № 2);
групи учнів (ТГ № 30, ТЗОШ № 19, ТЗОШ № 26).
Усі роботи відзначаються високим рівнем інформативності, чіткості, логічності, послідовності викладу інформації, культури та виразності мовлення, креативності, використанням аудіо та відеоефектів. Учасники нагороджені дипломами Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу.
Усім четвертокласникам бажаємо успішного та цікавого навчання у 5 класі!
Засідання завершилось сесією запитань і відповідей, що дозволило учасникам отримати практичні поради та рекомендації щодо завершення 2024/2025 навчального року.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо завершення 2024/2025 н.р.
1.
Згідно з Постановою Уряду України № 841 "Про
початок навчального року під час воєнного стану в Україні" від 23 липня
2024 року закінчення 2024-2025 навчального року - 30
червня 2025 року.
2.
Тривалість
навчального року визначається з урахуванням проведення навчальних екскурсій та
навчальної практики, додаткових консультацій для усунення прогалин у навчанні
здобувачів освіти та інших форм організації освітнього процесу, що визначені освітньою
програмою закладу.
3.
Наприкінці
навчального року (протягом п’яти днів у 1-2 класах або десяти днів у 3-4
класах) рекомендовано проводити навчально-пізнавальну, пошукову-дослідницьку
практику, яка передбачає активну діяльність учнів у школі та поза її межами,
реалізацію проєктів, екологічних акцій тощо (Державний стандарт початкової
освіти, п.25)
4.
Вибір змісту і форм
організації навчально-пізнавальної практики заклад освіти визначає самостійно.
5.
Фіксацію результатів
оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюють відповідно до Методичних рекомендацій
щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної
середньої освіти, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки
України від 13.07.2021 № 813, та роз’яснень до них, викладених у цьому
документі в окремому розділі.
6.
Подані в додатках Наказу примірні зразки Свідоцтв досягнень (1,2) можуть бути доповненими з урахуванням
особливостей освітньої програми закладу загальної середньої освіти.
7.
Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах виражати лише вербальною оцінкою (перша частина
Свідоцтва), а об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах вербальною, у 3-4
класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу загальної
середньої світи на підставі рішення його педагогічної ради (друга частина
Свідоцтва).
8.
В особовій справі
учня/учениці характеристику не
записують.
9.
Оригінал Свідоцтва
досягнень пропонується зберігати батькам, копію документа з відміткою «Згідно з
оригіналом», що закріплено печаткою, рекомендується зберігати в особовій справі
учня.
10.
Підсумкову оцінку за
рік визначати з урахуванням динаміки
досягнення того чи іншого результату.
11.
У разі виявлення
бажання учнів (їхніх батьків) покращити отримані результати, можна запропонувати
індивідуалізовану діагностувальну роботу
з виявлення стану сформованості тільки тих результатів, які учень хоче
покращити. Така робота виконується в межах індивідуальної роботи під час уроку.
12.
У частині Класного
журналу «Зведений облік навчальних досягнень учнів» записувати лише рішення
педагогічної ради про переведення учня «на наступний рік навчання».
09 квітня 2025 року у Тернопільській загальноосвітній школі № 4 (директор Левенець Н.І.) відбувся захід з метою ознайомлення вчителів початкових класів з досвідом роботи за інтегрованою освітньою системою Анжеліки Цимбалару «Світ чекає крилатих».
Педагоги дізналися про особливості організації освітнього процесу на засадах 3D-інтеграції, авторську систему вербального оцінювання, сучасне навчально-методичне забезпечення (у тому числі для організації дистанційного навчання) та інші новації.
Учитель початкових класів ТЗОШ № 4, класний керівник 3-Б класу Миць Тетяна Георгіївна висвітлила питання реалізації проєкту в освітньому процесі.
Основні меседжі, які прозвучали під час роботи: навчання як життя; здоров’я дитини на першому місці; вчитися легко – коли вчитися цікаво.
Учасники заходу зазначили важливість отриманої інформації для організації освітнього процесу та професійного розвитку.
Останніми днями в окремих шкільних чатах поширюють повідомлення, у яких реформу старшої школи подають викривлено. Це спричиняє непорозуміння, занепокоєння і спротив.
Міністерство освіти і науки України вдячне за активну позицію батьків і вчителів, які прагнуть розібратися в суті змін. У відомстві розуміють, що причина такого викривлення – у браку правдивої та зрозумілої інформації про мету й етапи реформи. У цій статті фахівці МОН пояснюють, що насправді передбачає реформа старшої школи та які твердження є маніпулятивними чи хибними.
Вибір учнями профілів і предметів / курсів. У місцевості, де живе учень, заклади освіти мають пропонувати різноманітні профілі, а не лише гуманітарні.
Для впровадження реформи потрібно змінити мережу закладів освіти. Старші учні мають вчитися у великих ліцеях: що більше учнів на паралелі, то більше груп можна створити для вибору профілів і предметів / курсів. Тоді зʼявиться можливість запропонувати вчителям у ліцеях повне навантаження, а також забезпечити викладання профільних предметів / курсів. Також ліцеї будуть оснащувати потрібним обладнанням.
Найкраще, якщо ліцеї будуть відокремленими. Адже старшокласники потребують інших підходів, аніж молодші учні, а спосіб організації навчання може бути іншим (наприклад, змінні групи замість класів, вивчення одного предмета в межах семестру за модульним принципом тощо).
Проте пропонується змінити тип окремих закладів освіти. Деякі з них стануть ліцеями (навчатимуть переважно старшокласників), інші – гімназіями та початковими школами й збиратимуть дітей громади відповідного віку.
До прикладу, у Шептицькій громаді (Львівська область) уже відбувається реорганізація мережі закладів освіти. Нині там працює один відокремлений академічний ліцей (буде два), більшість інших закладів є гімназіями (1–9 класи) і один — початковою школою (1–4 класи). У громаді не закривали школи й не планують.
Початкова школа лишиться якнайближче до місця проживання дитини. Цю норму регламентовано законодавством, вона не потребує змін.
Мінімальна кількість учнів – 5, максимальна – 24 у початковій школі, 30 – у базовій.
Розгляньмо кілька варіантів:
Дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка стане відокремленим ліцеєм (матиме тільки 10–12 класи). У такому разі учень зможе продовжити навчання в 1–9 класах в іншому закладі освіти своєї громади.
Дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка буде гімназією (матиме тільки 1–9 класи). Тоді учень довчиться до 9 класу в цій школі, а продовжити навчання зможе в ліцеї своєї чи іншої громади, закладі професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти.
Уже зараз держава виділяє кошти на обладнання для лабораторій, майстерень. Цьогоріч для пілотних 10 класів 500 млн грн виділено — буде облаштовано кабінети природничої, математичної та технологічної освітніх галузей.
Також нещодавно уряд затвердив ще 500 млн на обладнання кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій закладів, які будуть ліцеями з 2027 року.
Торік 1,22 млн грн субвенції НУШ було спрямовано на природничі кабінети, а цьогоріч 1,39 млрд грн – на кабінети природничої, математичної освітніх галузей, міжгалузевих та інтегрованих курсів. Частина цих обладнаних закладів стане ліцеями.
Уряд планує продовжити інвестиції.
Упроваджувати реформи – завжди складно для громад і держави. Та головне, на що мають орієнтуватися освітяни та політики, — це інтереси дитини й майбутнє держави. Батьків просять не піддаватися маніпуляціям та критично оцінювати інформацію, яка поширюється про реформи.
МОН залишається відкритим до діалогу та роз’яснень і закликає зацікавлені сторони конструктивно обговорювати зміни, що сприятимуть підвищенню якості освіти. Разом ми можемо створити систему, яка забезпечить рівні можливості для всіх дітей незалежно від місця їхнього проживання.
За матеріалами Міністерства освіти і науки.
Чимало проблем, традиційно пов'язаних з оцінюванням навчальних досягнень учнів, виникає через незрозумілі цілі і неправильно визначені вимоги до результатів навчання, застосування невідповідних інструментів та ігнорування інших, крім учителя, суб'єктів оцінювання.