ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

 

Проєктна діяльність – це одна з найперспективніших складових освітнього процесу, томущо створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції. Проєктна робота надає дітям простір для самоорганізації, творчих ідей, спонтанності, незвичних шляхів пізнання та помилок. Замість інструкцій і готових рішень -  горизонт можливостей для досліджень через ідеї та натхнення.

23 січня 2024 р. відбулось чергове онлайн засідання Адаптативного клубу педагога-інтерна з метою формування навичок практичного використання методології проєктної діяльності у повсякденній роботі молодого вчителя початкових класів.

Педагоги розширили знання про структуру діяльності над навчальним проєктом, усвідомили цінність впровадження проєктної технології, отримали методичні рекомендації щодо використання методу проєктів на уроках у початковій школі.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ:

https://docs.google.com/presentation/d/1KyCDN4sw_U56GxgN202Qi96yhkr6nU0r/edit?usp=sharing&ouid=107155596294026823179&rtpof=true&sd=true

НА ДОПОМОГУ МОЛОДОМУ ПЕДАГОГУ

·        Організовуючи проєктну діяльність у початковій школі, учитель має  враховувати вікові й психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Дитина молодшого шкільного віку має невеликий життєвий досвід, тому і коло соціально значущих проблем, з якими вона могла мати справу, вузьке, її уявлення про такі проблеми мало диференційовані, однопланові. Проблема проекту, яку ми пропонуємо молодшому школяреві, має бути соціально детермінованою та знайомою і цікавою для нього. Тому теми дитячих проектних робіт краще вибирати із змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей.

·       Робота у проекті розпочинається із чіткого формулювання мети проєкту (проблеми), завдань та планування дій. Слід пам’ятати, що проєкти для початкової школи здебільшого мають бути короткотривалими (обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть успішно розробляти і довготривалі проєкти).

·       Учитель на початку проєктування повинен підвести учнів до вибору теми. Теми учнівських проєктів мають бути різноманітними, їх не слід регламентувати та виділяти більш значущі.

·       Найбільш важливою частиною плану є покрокова розробка проєкту, в якій вказаний перелік конкретних дій з вказівкою виходів, термінів, відповідальних. Контроль за виконанням проектних завдань має бути ретельніший (більша кількість консультацій і спостережень за веденням проєктної документації), адже теоретичних, практичних знань та вмінь у молодших школярів ще бракує.

·       Обирається форма проєктної діяльності: індивідуальна, групова, колективна. У роботі з усім класом слід віддавати перевагу рольовим, інформаційним, творчим проєктам — ці види діяльності завжди цікавили молодших школярів.

·       Робота у проєкті передбачає пошук інформації, яка потім буде оброблятися, систематизуватися, узагальнюватися, адаптуватися для подальшого використання. Для пошукової діяльності бажано спочатку залучати дітей з підвищеною навчальною мотивацією — їхні дослідження можуть зацікавити інших учнів.

·       У ролі перших проєктів у початковій школі варто обрати групові. Це надасть можливість диференційовано розподілити проєктне завдання: після здійснення проєкту кожна дитина вважатиме себе здатною брати участь у його виконанні. Учитель отримає уявлення про можливості кожної дитини (зокрема для пропозицій щодо індивідуальних проєктів у подальшому) і виділить лідерів, які зможуть очолити майбутні проєктні групи.

·       Результатом роботи над проєктом є якийсь певний кінцевий продукт. Наприклад: газета, книга, листівка, виставка малюнків, колективне панно, твір, комп’ютерна презентація, стаття у газету, реклама, віртуальний музей, фотоальбом, збірка власних творів, вистава, свято, концерт, рольова гра, екскурсія, тематична міні-збірка, сценка, дослідницька робота тощо).  Цьому етапу необхідно приділити значну увагу: запрошувати на неї батьків, учнів інших класів (такий підхід створює мотивацію для подальшої роботи).

·       Слід пам’ятати, що робота над проєктами у початкових класах не повинна бути вимушеною, учні мають працювати добровільно.

 

 

ЯК "ХАКНУТИ" КЛІПОВЕ МИСЛЕННЯ СУЧАСНОГО ШКОЛЯРА

 

У світі, перенасиченому інформацією, діти сьогодні знаходяться в умовах  постійного споживання контенту, що суттєво впливає на їхнє мислення та спосіб сприйняття. Одним із феноменів сьогодення, на який варто звернути увагу, є кліпове мислення.   Це означає сприйняття інформації короткими яскравими уривками, без намагань встановити між ними логічні зв’язки.

Проблема «кліпового» мислення сучасних учнів за декілька років трансформувалася із недоліку в перевагу. Так, учні з «кліповим» мисленням добре орієнтуються в перенасиченому інформаційному просторі, а у навчанні на перший план виходять візуалізація, асоціації, інтегративний підхід, динамічний педагогічний дизайн. Тож, як мотивувати учнів і зробити урок ефективним?

17 січня 2024 року відбулося онлайн заняття проблемної групи вчителів початкових класів з теми «Як «хакнути» кліпове мислення сучасного школяра». На вебінарі обговорювалися питання визначення сутності кліпового мислення як соціально-психологічного феномену, його основних ознак і особливостей, а також пошуку підходів щодо використання учнями переваг кліпового мислення в освітньому процесі.

 

В ході  роботи педагоги дійшли висновку, що   боротися з кліповим мисленням немає сенсу, отже, варто скористатися тими можливостями, які воно відкриває: більше інтерактивних вправ та форм подачі матеріалу на уроці. Під час обговорення за наслідками спільної діяльності учасники відзначили актуальність і важливість теми.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Утримуйте фокус на одній темі. Допомагайте дітям фокусуватися на одній темі протягом певного часу. Для цього можна використовувати різні техніки, наприклад, керування часом, тренування уваги тощо.

• Навчайте дітей критично мислити. Включайте в навчальний процес завдання, які спонукають до глибшого аналізу та розуміння матеріалу. Організовуйте обговорення, дебати, аналіз причин та наслідків.

• Заохочуйте до читання. Підкреслюйте важливість читання художньої, довідкової літератури, фільмів, документальних стрічок та інших джерел з повним, повільним та систематичним викладом інформації.

• Структуруйте навчальний матеріал. Використовуйте інтелект-карти, завдяки яким інформація візуалізується. Це сприяє кращому розумінню та запам’ятовуванню навчального матеріалу на тривалий час. Також ефективними є навчання алгоритмів для виконання завдань.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ:

https://docs.google.com/presentation/d/1p5aKrU5jWEssQ_dYo9XVxdYjoNdQRuvl/edit?usp=sharing&ouid=107155596294026823179&rtpof=true&sd=true