середа, 23 грудня 2020 р.

СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ НУШ: ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

 

ЩО ТАКЕ СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ/УЧЕНИЦЬ 1-4 КЛАСІВ НУШ?

Свідоцтво досягнень – це документ, який дає розгорнуте уявлення про навчальний поступ дитини в школі. Вчитель/вчителька заповнює документ двічі на рік: у грудні та травні. Свідоцтво досягнень складається з двох частин: характеристики наскрізних умінь учня/учениці та результатів навчання за предметами або інтегрованими курсами. Наскрізні вміння або так звані «м’які» вміння, як-от читання з розумінням, ініціативність чи здатність співпрацювати, формуються під час вивчення всіх предметів та інтегрованих курсів.

Свідоцтво досягнень не містить балів. Для оцінювання як наскрізних умінь, так і результатів навчання учнів/учениць 1-2-х класів застосовуються твердження «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату за допомогою дорослих», «потребує уваги і допомоги». У 3-4-х класах результати навчання оцінюють за чотирма рівнями: «початковий», «середній», «достатній», «високий» рівні, а наскрізні вміння – так само, як і в 1-2-х.

 

ЧИМ СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ТАБЕЛЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ/УЧЕНИЦЬ?

Свідоцтво досягнень не містить оцінок у балах з предметів, натомість розгорнуто окреслює рівень сформованості наскрізних умінь та результатів навчання, за якими можна простежити навчальний поступ учнів/учениць. На відміну від табелю, де виставлялися бали з предметів і яке не надавало чіткого розуміння, що саме учню/учениці вдається, а чому варто приділити більше уваги, свідоцтво досягнень дозволяє батькам або особам, які їх замінюють, побачити ширшу картину навчання дитини завдяки виокремленим результатам навчання. 

У свідоцтві досягнень також міститься інформація і про наскрізні вміння, які формуються під час вивчення всіх предметів та інтегрованих курсів. Інформація про це відсутня в табелі, тож свідоцтво досягнень дає змогу глибше зрозуміти навчальний поступ дитини, а не лише побачити «сухі» бали.

 

ХТО І ЯК МАЄ ЗАПОВНЮВАТИ СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ?

Свідоцтво досягнень заповнює вчитель/вчителька початкового класу, в якому навчається дитина. Документ заповнюють двічі на рік: у грудні та травні. При заповненні свідоцтва вчитель/вчителька враховує навчальний поступ та динаміку зростання навчальних досягнень учнів/учениць. Оцінювання відбувається за критеріями, що додаються до методичних рекомендацій оцінювання навчальних досягнень учнів/учениць початкових класів НУШ.

 

ЧИМ СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ/УЧЕНИЦЬ 1-2-Х КЛАСІВ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД СВІДОЦТВ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ/УЧЕНИЦЬ 3-4-Х КЛАСІВ?

Як свідоцтво досягнень учнів/учениць 1-2-х, так і відповідний документ для 3-4-х класів містять інформацію про формування наскрізних умінь. Обидва документи у другій частині описують результати навчання учнів/учениць за предметами та інтегрованими курсами. Відмінність полягає в тому, що у 1 та 2 класі результати оцінюють вербально (словами «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату за допомогою дорослих», «потребує уваги і допомоги»), а у 3 та 4 класах – рівнево («початковий», «середній», «достатній», «високий» рівні).

 

НАВІЩО У СВІДОЦТВІ ОЦІНЮВАТИ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ, А НЕ ПРЕДМЕТ ЧИ ІНТЕГРОВАНИЙ КУРС ЦІЛКОМ?

Одна оцінка з предмета або інтегрованого курсу не дає змоги зрозуміти навчальний поступ учня/учениці. Під час вивчення кожного навчального предмета або курсу формуються компетентності, що й описуються через результати навчання. Різні компетентності з одного предмета або інтегрованого курсу можуть формуватися нерівномірно. Наприклад, учень/учениця може набагато краще взаємодіяти усно, ніж створювати письмові висловлювання. Усереднений бал за весь предмет ніколи не дасть змоги розкрити це та звернути увагу батьків або осіб, які їх замінюють, та самої дитини на те, що їй вдається найкраще, а на що варто звернути більше уваги. 

 

ЧИМ РІВНЕВЕ ОЦІНЮВАННЯ КРАЩЕ ЗА БАЛЬНЕ? ЧОМУ НЕ МОЖНА ПРОСТО ПОСТАВИТИ ОЦІНКУ ЗА ПРЕДМЕТ ЧИ ІНТЕГРОВАНИЙ КУРС У СВІДОЦТВО?

Рівневе оцінювання, яке розпочинається з 3-го класу Нової української школи, є плавним переходом від вербального оцінювання у 1-2-х класах до бального у базовій школі. Воно дає змогу продовжувати оцінювання не з предметів загалом, а за окремими результатами навчання дитини. Рівневе оцінювання зберігає цінності формувального оцінювання – відстеження особистісного розвитку кожного учня/учениці та його/її навчального поступу. 

 

НАВІЩО У СВІДОЦТВІ ДОСЯГНЕНЬ ОЦІНЮВАТИ НАСКРІЗНІ ВМІННЯ УЧНІВ/УЧЕНИЦЬ, А НЕ ЛИШЕ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ?

Наскрізні вміння, наприклад, висловлювання власної думки, самостійність, співпраця та читання з розумінням формуються під час вивчення всіх предметів та інтегрованих курсів. Формування цих умінь неможливо оцінити за окремими предметами чи курсами, тож для них виділено окремий розділ. Наскрізні або, як їх ще називають, «м’які» вміння є основою для успішного навчання та самореалізації в сучасному світі, саме тому їхньому формуванню приділяється окрема увага в Новій українській школі.

 

ЧИ БУДУТЬ ОЦІНЮВАТИ РІВНЕВО ВСІХ УЧНІВ/УЧЕНИЦЬ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ?

Ні. Рівневе оцінювання передбачене лише для учнів/учениць 3-х та 4-х класів Нової української школи.

 

ЩО ОЗНАЧАЮТЬ РІВНІ У СВІДОЦТВІ ДОСЯГНЕНЬ 3-4-Х КЛАСІВ?

Відповідно до Наказу МОН №1146, підсумкове оцінювання (семестрове і річне) у 3-х та 4-х класах Нової української школи здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).

 

НАВІЩО У 3-4-Х КЛАСАХ ВВЕЛИ РІВНЕВЕ ОЦІНЮВАННЯ? 

Рівневе оцінювання є поступовим переходом від вербального до бального оцінювання. Рівневе оцінювання має продовжуватись і під час адаптаційного періоду в базовій школі, аби полегшити перехід дитини на інший освітній рівень. Різкий перехід до бального оцінювання, навпаки, цю тяглість розірвав би.

 

ЗА ЯКИМИ КРИТЕРІЯМИ ВЧИТЕЛЬ ВИСТАВЛЯЄ РІВЕНЬ У СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ?

У додатку 1 до Наказу МОН №1146 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи» окреслені чіткі критерії визначення рівнів до кожного з результатів навчання за предметами та інтегрованими курсами. 

Наприклад, високий рівень за результатом навчання «Сприймає іноземну мову на слух» характеризується тим, що учень/учениця розуміє повільне та чітке мовлення з довгими паузами, а також конкретну інформацію, необхідну для виконання завдання. Початковий же рівень визначають тоді, коли дитина розпізнає окремі слова у повільному та чіткому мовленні, зазнаючи труднощі розуміння контексту навіть при повільнішому мовленні, а також потребує більше повторень прослуханого, візуальної підтримки, допомоги вчителя та однокласників.

 

«ПОЧАТКОВИЙ» (П), «СЕРЕДНІЙ» (С), «ДОСТАТНІЙ» (Д), «ВИСОКИЙ (В)» РІВНІ – ЯК БАТЬКАМ ЗРОЗУМІТИ, СКІЛЬКИ ЦЕ БАЛІВ?

Рівні, за якими відбувається оцінювання, не відповідають певним балам. За допомогою рівнів досягнення результатів батьки або особи, які їх замінюють, можуть побачити, що дитині вдається найкраще, а на що необхідно звернути більше уваги. 

Переводити рівні у бали не варто. Рівні відображають навчальний поступ дитини, показують сильні сторони та зони для розвитку дитини, а не дають «суху» оцінку з предмета чи інтегрованого курсу.

 

ДІТЯМ ПОТРІБНА МОТИВАЦІЯ ДО НАВЧАННЯ І БЕЗ БАЛІВ ВОНА ВТРАЧАЄТЬСЯ. ЯК МОТИВУВАТИ УЧНІВ/УЧЕНИЦЬ ЗА УМОВ БЕЗБАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ?

Мотивувати дітей, незалежно від наявності або відсутності балів, необхідно не лише за допомогою них. Мотивацією для учнів/учениць за умов вербального оцінювання слугує їхній особистий навчальний поступ, для відстеження якого у початковій школі здійснюється формувальне оцінювання. 

Метою такого оцінювання є формування у дитини впевненості в собі та власних можливостях, відзначення будь-якого успіху, акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках, діагностування досягнень, виявлення проблем і вчасне запобігання їхньому нашаруванню, стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів, а також запобігання страху помилок. Отже, формувальне оцінювання має мотивувати і надихати дитину на навчання та виявлення власних здобутків.

Невід’ємним складником підвищення мотивації до навчання є і здатність учнів/учениць самостійно оцінювати власний поступ, що може здійснюватись у цікавий для дітей спосіб. Зворотний зв’язок від вчителів/вчительок має орієнтувати дітей на успіх, підтримувати їх та надихати на вдосконалення. 

 

ЯКИМ ЧИНОМ БАТЬКИ МОЖУТЬ БУТИ ЗАЛУЧЕНИМИ ДО ПРОЦЕСУ ОЦІНЮВАННЯ?

Свідоцтво досягнень підписують учитель/учителька і батьки (особи, які їх замінюють). Оригінал свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій справі учня/учениці в закладі освіти. За бажанням батьки можуть залишити свій коментар у свідоцтві у графі «Побажання батьків (осіб, які їх замінюють)», проте всі інші графи свідоцтва заповнює вчитель/вчителька початкового класу, в якому навчається дитина.

Батьки (особи, які їх замінюють), чиї діти навчаються дистанційно чи у змішаній формі, є джерелом інформації про формування наскрізних умінь у дитини. Отже, вони можуть брати участь у процесі оцінювання спільно з учителем/учителькою, надавати відповідну інформацію, ділитись спостереженнями, проте свідоцтво досягнень у будь-якому разі заповнює педагог.

 


вівторок, 22 грудня 2020 р.

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ УЧНІВ 4-ИХ КЛАСІВ В 2020/2021 Н.Р.

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

                         від 12 жовтня 2020 року                                                                   № 1262  

Деякі питання проведення в 2020/2021 навчальному році
державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту

 

Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 12 Закону України "Про освіту", частини п'ятої статті 17, частини першої статті 47 Закону України "Про повну загальну середню освіту", частини першої статті 20 Закону України "Про фахову передвищу освіту", підпункту 761 пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, пунктів 4, 5 розділу I, пунктів 1, 2 розділу II Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979 (далі - Порядок атестації), наказу Міністерства освіти і науки України від 09 липня 2019 року № 945 "Деякі питання проведення в 2021 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2019 року за № 850/33821, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Перелік навчальних предметів, із яких у 2020/2021 навчальному році проводиться державна підсумкова атестація осіб, які завершують здобуття початкової освіти (у 4 класах закладів загальної середньої освіти);

2) Перелік навчальних предметів, із яких у 2020/2021 навчальному році проводиться державна підсумкова атестація осіб, які завершують здобуття базової середньої освіти (у 9 класах закладів загальної середньої освіти);

3) Перелік навчальних предметів, із яких у 2020/2021 навчальному році проводиться державна підсумкова атестація осіб, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти (профільної загальної середньої освіти).

2. Установити, що в 2020/2021 навчальному році державна підсумкова атестація осіб, які:

1) завершують здобуття початкової освіти, базової середньої освіти, проводиться у закладі освіти в письмовій формі;

2) завершують здобуття повної загальної середньої освіти (профільної середньої освіти) (далі - повної загальної середньої освіти), проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання відповідно до Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2017 року № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2017 року за № 118/29986 (крім випадків, зазначених у пунктах 6 - 11, 13 - 16, 18 розділу II Порядку атестації);

3) завершують здобуття повної загальної середньої освіти та зазначені у пунктах 6 - 11, 13 - 16, 18 розділу II Порядку атестації, проводиться у закладі освіти в письмовій формі;

4) завершують здобуття повної загальної середньої освіти та здобувають освіту мовами національних меншин чи корінних народів, з мови національних меншин чи корінних народів (за заявою одного з батьків або інших законних представників та за рішенням педагогічної ради) проводиться в закладі освіти в письмовій формі;

5) бажають скористатися правом повторного складання державної підсумкової атестації з української мови, та/або математики, та/або історії України, що передбачено пунктом 5 наказу Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369 "Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979, проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання відповідно до Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2017 року № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2017 року за № 118/29986.

3. Директорату шкільної освіти (Осмоловський А.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Т. в. о. Міністра                            С. Шкарлет


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
12 жовтня 2020 року № 1262


ПЕРЕЛІК
навчальних предметів, із яких у 2020/2021 навчальному році проводиться
державна підсумкова атестація осіб, які завершують здобуття початкової освіти
(у 4 класах закладів загальної середньої освіти)

1. Українська мова (оцінювання результатів з української мови та читання).

2. Математика.

3. Мова національної меншини або мова корінного народу (у класах з навчанням або вивченням мови національної меншини чи корінного народу на підставі заяви одного з батьків або законних представників за рішенням педагогічної ради закладу освіти, затвердженим наказом керівника закладу освіти).

Генеральний директор
директорату шкільної освіти                          А. Осмоловський

 

понеділок, 21 грудня 2020 р.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ВІДКРИТИЙ МАРАФОН З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ІМЕНІ ПЕТРА ЯЦИКА

 


Інститут модернізації змісту освіти та Міжнародний благодійний фонд «Ліга українських меценатів» 2021 року проведуть Всеукраїнський відкритий марафон з української мови імені Петра Яцика в дистанційному форматі. 

Участь у ньому зможуть узяти учні 3-х – 11-х класів, учні закладів професійно-технічної освіти, студенти та курсанти закладів фахової передвищої та вищої освіти.

Про це в коментарі Освіта.ua повідомила начальник відділу організації масових заходів та інформаційно-аналітичної роботи ІМЗО Олена Артеменко.

За її словами, 2021 року з міркувань епідемічної безпеки конкурс не буде проведено в традиційному форматі.

«Керуючись ідеєю Міжнародного конкурсу з української мови, ми запланували інший захід. Він не передбачатиме відзначення переможців стипендіями Президента України. Натомість ми хочемо надати підтримку талановитим учням і студентам, які, на жаль, цьогоріч не зможуть узяти участь у традиційному конкурсі імені Петра Яцика», – наголосила Олена Артеменко.

Всеукраїнський відкритий марафон відбудеться в чотири етапи з 22 лютого до 21 березня 2021 року.

Для того щоб узяти участь у марафоні, необхідно з 01 до 14 лютого 2021 року заповнити анкету та зареєструватися на платформі HUMAN.

Ознайомитися з правилами участі можна на сторінці Всеукраїнського відкритого марафону з української мови імені Петра Яцика.

ЗАПОВНИТИ АНКЕТУ ТУТ:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeyGe0e-OiYymUl4OflfWp2a-oHwKvE8HzQZcIYJa492aWbeg/closedform

четвер, 17 грудня 2020 р.

ПРОЄКТУВАННЯ ЗМІСТУ СУЧАСНОГО УРОКУ МАТЕМАТИКИ

 

«Радянська математична школа», якою Україна завжди пишалась, вочевидь, остаточно дожила свого віку і більше не приносить плодів. Результати міжнародного дослідження PISA, в якому Україна вперше брала участь, показали, що 36 відсотків українських школярів, тобто кожен третій учень, не опанували навіть мінімального базового рівня з математики. 

Найкращі знання математики продемонстрували учні Китаю, Сінгапуру, Макау та Гонконгу.

За математичними навичками українські школярі мають гірші показники, ніж їхні естонські, польські, білоруські однолітки, але вищі, ніж школярі в Молдові та Грузії.

З метою підвищення фахової компетентності вчителів щодо викладання математики у початкових класах 15 грудня 2020 року відбувся методичний практикум Фокус-групи вчителів 4-их класів в режимі онлайн.

Учасники опрацювали посібник "10 запитань від учителів математики і як PISA може допомогти відповісти на них" з порадами "Як провести найкращий урок математики", розроблений організацією економічного співробітництва і розвитку".

Учитель 4 пілотного класу ТЗОШ № 28 Задворна Мар'яна  Ігорівна поділилась досвідом роботи щодо  впровадження дослідницьких, пошукових, творчих видів діяльності на уроках математики, використання яких сприяє розвитку пізнавальної активності  учнів, спроможності застосовувати набуті знання, уміння, навички  в життєвих ситуаціях, покращенню ставлення до предмета.

Підсумовуючи, учителі зійшлись на думці, що потрібно поступово відходити від загальних практик,  намагатися залучати учнів в урок, організовувати групові завдання, заохочувати їх 

робити проєкти, викладати більш інтерактивно.

Зустріч мала тематичне спрямування і присвячена Року математики в Україні.



Презентацію переглянути тут:

https://drive.google.com/file/d/1amPacWSw6d6YZLi-v2a7-TzSTavH3JXI/view?usp=sharing



РЕКОМЕНДАЦІЇ

- Диференціювати завдання ;

- налагоджувати позитивну атмосферу в класі;

-  заохочувати учнів виходити за межі механічного   запам'ятовування й замислюватися, чого вони навчилися;

- використовувати "когнітивну активацію";

- використовувати  "стратегії опрацювання";

-застосовувати  компетентнісні завдання, викладати більше прикладної математики;

- використовувати  "стратегії контролю";

- покращувати ставлення учнів до  математики;

- здійснювати міжпредметну інтеграцію.




 

середа, 16 грудня 2020 р.

 


Шановні вчителі початкових класів!

Ви працюєте не покладаючи рук цього року. Видавництво  Ранок вирішило підтримати вас у цій важливій справі та провести

з 15 по 18 грудня БЕЗКОШТОВНУ вебінарну сесію Інтерактивної школи творчого вчителя.

Автори підручників для НУШ та експерти з методичної підтримки підручників для 3 класу поділяться секретами та фішками, які знадобляться вам у роботі.

Учасникам передбачені БЕЗКОШТОВНІ сертифікати після відповіді на тестові запитання.  

     На зустрічі :

- згадаємо принципи формувального оцінювання, підготуємо діагностичні роботи, розглянемо практичні мовно-літературні кейси;

- розберемося з новими задачами в математиці, паралельно мандруючи Україною; - зануримося в українські пісні й танці;

- креативно й інтерактивно розширимо можливості з іноземною мовою — майбутній успіх гарантовано;

- звернемо увагу на особливості викладання «в дистанційці» та почнемо збирати колекцію предметних практичних матеріалів для батьків учнів(!)

На зустріч з вами чекають автори підручників для 3 класів і відомі фахівці — ті, хто дійсно знається на НУШ.

Більше інформації про розклад та спікерів на сайті.

Долучитися до заходу можна за посиланням:

 http://ranok-ul.tilda.ws/



                                                              

пʼятниця, 11 грудня 2020 р.

НАВИЧКА ЧИТАННЯ ЯК ЗАСІБ САМОРОЗВИТКУ Й САМОВИРАЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ

 

Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту. Без високої культури читання, наголошував В.О.Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої  розумової праці. 
Метою курсу  
"Літературне  читання"  є розвиток особистості молодшого школяра засобами різних видів читацької діяльності, формування читацької, комунікативної та інших ключових 
компетентностей. Зміст і методика предмета мають величезний потенціал для морально-етичного, естетичного виховання, мовленнєвого, інтелектуального  і творчого розвитку дітей засобами художнього слова;  

є інструментом неперервної освіти людини упродовж життя.Уміння і навички, які формуються на уроках мови, читання, є важливим засобом саморозвитку  й самовираження особистості учня.  Спілкування з літературою як мистецтвом
слова задовольняє природну потребу дитини в емоційних переживаннях, створює передумови для самовираження особистості. Дитяча книжка та література спроможні надати реальну допомогу кожній дитині "знайти себе" стати людиною розумною, доброю. Для досягнення цієї мети вчителю потрібно докласти чимало зусиль.
Майстер-клас вчителя Тернопільської початкової школи № 1 Перчик Любов Орестівни, коуча НПП "Інтелект України" мав на меті підвищення професійної компетентності вчителя початкових класів та
 пошуку оптимальних форм і методів для підвищення ефективності рівня розвитку читацької діяльності молодшого школяра. 
Онлайн-зустріч, яка відбулася в рамках роботи
Фокус-групи вчителів 2-их класів з питань забезпечення особистісно-компетентнісного підходу до навчання, пройшла в дружній та творчій атмосфері.
Були створені умови для обміну досвідом роботи педагогів за різними освітніми програмами: Савченко О.Я.(НУШ 1), Шияна Р.Б. (НУШ 2), НПП "Інтелект України", "Світ  чекає крилатих".
Активну участь в обговоренні взяли Вальчишин Л.В. (ТЗОШ № 16), Малаховська А.О. (ТЗОШ № 19), Гриців Надія (ТЗОШ № 4).

Презентацію переглянути тут:




вівторок, 8 грудня 2020 р.

СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ПСИХОЕМОЦІЙНОГО НАСТРОЮ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПІД ЧАС ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В РЕЖИМІ РОБОТИ ГПД

 Мабуть, не один вихователь ГПД задавав собі питання, як зняти

емоційне та фізичне напруження дітей, активізувати увагу,  а заразом забезпечити стимулювання інтелектуального розвитку. Завдяки унікальній науці – кінезіології є всі можливості, щоб покращити процес перебування дитини в школі.

Кінезіологія – це наука про розвиток головного мозку через рух. Гімнастика мозку складається з простих і приємних вправ, кожна з яких сприяє збудженню певної ділянки мозку і вмикає механізм об'єднання думки і рухів. Кінезіологічні вправи не тільки покращують розумову діяльність, синхронізують роботу
півкуль, сприяють запам'ятовуванню, підвищують стійкість уваги, допомагають відновленню мовленнєвих функцій, але й покращують настрій дитини, відтворюють в ній позитивні емоції.

Під час тренінгу, який відбувся в онлайн-режимі на платформі Google Meet, вихователі ГПД ознайомились із цією дуже простою і дієвою методикою, а також із задоволенням виконували усі запропоновані кінезіологічні вправи. Втім, такі вправи будуть корисними і більш старшим школярам, і самим педагогам.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ:

https://drive.google.com/file/d/1NSsbEl8VM-nrApKFQep4PeG3mnk_Do_z/view?usp=sharing


Методи і прийоми
кінезіологічної гімнастики

 Розтяжки - нормалізують гіпертонус і гіпотонус м'язів опорно-рухового апарату.

 Дихальні вправи - покращують ритміку організму, розвивають самоконтроль і довільність.

Окорухові  вправи - дозволяють розширити поле зору, поліпшити сприйняття, розвивають міжпівкульну  взаємодію

 Тілесні рухи - розвивають міжпівкульну  взаємодію, знімаються мимовільні, ненавмисні рухи  і м'язові затиски.

Вправи  для розвитку дрібної моторики - стимулюють мовні зони кори головного мозку.

 Масаж - впливає на біологічно активні точки.

 Вправи на релаксацію - сприяють розслабленню, зняттю напруги.