ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

 

Концепція Нової української школи передбачає формування підприємницької компетентності з початкової школи. Саме в цей період в учнів починають формуватися такі  економічно значущі якості особистості, як відповідальність, діловитість, ощадливість, економність, підприємливість.

09 лютого 2021 року Фокус-група вчителів 1-их класів працювала над проблемою формування підприємницької компетентності молодшого школяра.

"Що таке підприємливість", "Як її розвивати у початковій школі", "Які завдання вчителя", ці та інші теоретичні питання були розкриті Гордіюк Н.М. у презентації.

Практична частина заходу передбачала роботу у форматі workshop. Спільно з учителями початкових класів учасники опрацьовували проблеми:

- формування  підприємницької компетентності в інтегрованому курсі "Я досліджую світ" (Вишньовська Наталія Михайлівна, ТНВК ШЛ № 6 ім.Н.Яремчука);

- розвитку ініціативності та підприємливості учнів засобами проєктної діяльності (Белей Оксана Степанівна, ТПШ "Ерудит").

Підбиваючи підсумки роботи, учителі відзначили, що економічна освіта школярів не тільки наближає дитину до реального життя, навчаючи її орієнтуватися в тому, що відбувається, а й формує ділові якості особистості.

Таке виховання є основою правильного світорозуміння та організації ефективної взаємодії дитини з навколишнім  світом, підготовкою підростаючого покоління до майбутньої життєдіяльності.

Переглянути презентації:

https://drive.google.com/file/d/1Nhh0O-Gqf4kEjiq-Oqj5u-dbA-TTA5kX/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1xOidftmhSn3ne_QvEQiLIgaV3ivozhal/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1eFV0_3FgUB0qNo7YvWShaFMvd58yEG2W/view?usp=sharing

РЕКОМЕНДОВАНІ ФОРМИ РОБОТИ

 · Дискусії на проблемні економічні теми: «Що вигідніше: виробити багато дешевого товару чи менше, але якісного?», «Що краще купити: нову іграшку для малюка чи нові окуляри для бабусі?», «Для чого треба берегти своє здоров’я?»;

·  роздуми: «Чому я хочу (або не хочу) бути бізнесменом?», «Що найважливіше в житті?»;

 · тестування: «Що можна купити за гроші?», «Що неможливо купити за гроші?»; 

· ділові ігри: «Меню для дитячого кафе», «Реклама дитячого кафе»;

·  тренінги: «Ми в театрі», «Я їду в автобусі», «Найбільш економна господиня», «Конвеєр», «Чи знаєш ти ціни?», «Аукціон знань» ;

· організація екскурсій на підприємства рідного міста (у банк, страхову компанію, музей, магазини, на ринок);

· проєкти «Працювати  - корисно і почесно», «Моя мрія», «Професії наших батьків»;

· інтерактивні тематичні бесіди «Як взимку зберегти тепло?», «Потреби та можливості», «Потреби людини», «Потреби тварин», «Чому кажуть: «Природа – матінка»?», «Розподіл праці серед тварин: бджоли та мурашки» тощо.

 

 

 

ФОРМУВАННЯ ОСНОВ МЕДІАГРАМОТНОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

 

З   1 вересня 2018 року в Україні впроваджується новий Державний стандарт початкової освіти. Вперше мовно-літературна освітня галузь містить змістову лінію "Досліджуємо медіа", спрямована на формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.Сучасний школяр живе в медіапросторі та активно досліджує його, робить надважливі висновки та встановлює для себе нові правила, за якими живе.

Завдання вчителя - виховати медіаграмотного учня, який спроможний перетворювати інформацію в знання через візуальні (книжка, періодичні друковані видання, фотографія, малюнок), аудіовізуальні медіа (мультфільми), інтернет, реклама тощо. 

З метою формування інформаційної культури педагогів, ознайомлення із засобами опрацювання інформації , створення здатності до медіатворчості  04 лютого 2021 року  відбулося заняття Фокус-групи вчителів 3-іх класів.

У своєму виступі Гордіюк Н.М. (ТКМЦ) акцентувала увагу на зростаючому значенні медіаосвіти та медіаграмотності  у сучасному світі, факторах необхідності розвитку медіаграмотності молодших школярів, окреслила основні завдання педагогів, а також форми роботи з учнями.

 

Цікавим та корисним для використання у практичній діяльності  був майстер-клас учителя-методиста ТЗОШ №10 Томащук Руслани Василівни. Педагог продемонструвала один із ефективних  методів навчання та виховання, що сприяють формуванню медіаграмотності учнів,  анімацію. Цей інноваційний підхід пробуджує інтерес, сприяє рівню самостійності в освітній діяльності

школярів,  як в школі,  так і в позаурочний час, розвиває допитливість, наполегливість, комунікативні навички, підвищує самооцінку, допомагає у формуванні світогляду особистості. Під час підведення  підсумків роботи заходу, учасники  відзначили практичну значущість створення анімаційних фільмів, індивідуального розвитку кожної маленької особистості, застосування знань і вмінь учнями  з різних освітніх галузей на практиці.

АНІМАЦІЙНІ ФІЛЬМИ

https://drive.google.com/file/d/1zyPRYHMrCT2dLD6536AwCvyoMXGFJAsD/view?usp=sharing

 

САМООЦІНЮВАННЯ ВЛАСНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Аналіз власної діяльності — це провідний засіб, який педагог практично використовує щодня, оцінює те, як йому вдалося провести урок, свої досягнення та недоліки, емоційний стан, рівень своєї впевненості й багато чого іншого. Під час такого аналізу вчитель досліджує власну особу, визначає свої переваги та недоліки, відшукує причини можливих конфліктів. На жаль, виявлення недоліків і конфліктів далеко не завжди співвідноситься із власною особою. Існує чимало прикладів, коли відповідальність за промахи, конфлікти педагог покладає не на себе, а на інших (погана успішність — учні нездібні; конфлікти з батьками — батьки винні тощо…). Така позиція не стимулює самопізнання, а навпаки, гальмує його, оскільки є захисною реакцією індивіда.

У психології існує розвинений інструментарій, який може допомогти педагогу в організації свого професійного самопізнання. Це різного роду тестові методики, а також методики, що ґрунтуються на самооцінюванні. Перегляньте  перелік простих запитань, які рекомендує англійський психолог Р. Бернс. Під час відповіді на них Ви  зможете  поглибити саморозуміння й усвідомлення своєї Я-концепції.

 

1. Чи вважаю я себе завершеною, цілком сформованою особистістю, чи є у мене резерви внутрішнього зростання та розвитку?

2. Чи достатньо я упевнений у собі?

3. Чи здатний я терпляче сприймати різні точки зору? Чи досить у мене інтелектуальної гнучкості, щоб уникати догматизму і не стверджувати, скажімо, що: є лише один метод розв’язання певної задачі; тільки один підручник, де цю тему викладено правильно; тільки один спосіб навчитися чогось тощо?

4. Чи здатен я сприймати на свою адресу критику, необхідну для мого особистісного та професійного розвитку? Чи можу я відверто обговорювати з іншими свої особисті та професійні проблеми?

5. Чи знаю я насправді, як мої учні сприймають світ? Яким учителем я їм уявляюся? Чи можу я поглянути на себе їхніми очима?

6. Чи подобаються мені близькі контакти із учнями, чи я віддаю перевагу безособовому, відчуженому спілкуванню з ними? Що для мене важливіше: зміст навчального предмета чи потреби й особливості сприйняття учнів?

7. Чи прагну я установити причину труднощів, які виникають перед учнем у навчанні, чи я завжди готовий віднести їх до його нездібностей? Чи намагаюся я змінити характер навчальних занять учнів з низькою мотивацією до навчання, щоб дати їм відчути успіх, розуміння, упевненість у собі? Чи вірю я в необхідність ураховувати індивідуальні відмінності розвитку учнів? Чи мої уроки дають кожному учневі продемонструвати свої можливості?

8. Чи спонукає мій стиль викладання любов до навчання та інтерес до мого предмета в учнів?

Самоаналіз  педагогічної діяльності є важливим чинником самоусвідомлення і самовдосконалення власної професійної підготовки вчителя .

Самооцінку власної  педагогічної діяльності можна розглядати як мету і результат процесу самопізнання, комплексного самооцінювання особистості (спрямованості, можливостей, якостей, професійної підготовки, прагнення самовдосконалення і т.п.) щодо здатності здійснювати ефективну педагогічну діяльність.

Пропонуємо анкету самооцінювання, яка сприятиме Вашому професійному розвитку. Ви зможете належним чином оцінити власні сили, виявити резерви для подальшого професійного зростання.

 Анкета містить перелік тверджень. Для її заповнення Вам необхідно прочитати запропоновані твердження, усвідомити й оцінити, якою мірою кожне з них відповідає Вашій професійній діяльності та обрати один із варіантів відповідей:

-         так

-         швидше так

-         швидше ні

-         ні.

У анкеті самооцінювання потрібно поставити відмітку на перетині твердження та обраної міри оцінювання.

№	ТВЕРДЖЕННЯ ДЛЯ САМООЦІНЮВАННЯ	Міра оцінювання
		Так	Швидше так	Швидше ні	Ні
1.	Знаю основні нормативні документи, в яких зазначені вимоги до змісту та результатів навчання учнів
2.	Володію методами і прийомами активізації навчальної діяльності учнів та використовую їх в освітній практиці
3.	Ураховую індивідуальні особливості учнів під час добору методів, прийомів і засобів навчання
4.	Знаю вимоги до формування/формую для кожного учня добірку його власних робіт, які відображають індивідуальний прогрес у навчанні й розвитку
5.	Володію різними прийомами оцінювання навчальних досягнень учнів
6.	Створюю умови на уроці для розвитку мислення і творчої активності
7.	Розробляю з учнями критерії оцінювання їхньої роботи на уроці
8.	Маю досвід роботи з підготовки і реалізації різних заходів, проектів, програм, розробки дидактичних та методичних матеріалів тощо
9.	Формую в учнів уміння позитивного розв’язання конфліктів, досягнення компромісу, поваги до різних ідей тощо
10.	Враховую вимоги безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічні вимоги під час облаштування освітнього середовища
11.	Мої взаємовідносини з дітьми сприяють розвитку їх особистісних якостей (ініціативності, самостійності, лідерства, патріотизму тощо)
12.	Організовую навчальні осередки з доступними матеріалами, що відповідають рівню розвитку дітей та стимулюють їх до навчання
13.	Постійно на уроках підтримую мотивацію учнів, стимулюю їхній інтерес до навчання та спонукаю самостійно ставити і розв’язувати завдання
14.	Приділяю значну увагу розвитку громадянської компетентності та демократичних цінностей учнів
15.	Використовую навчальні матеріали, які відображають різні національні, етнічні, статеві та вікові особливості дітей
16.	Забезпечую ергономіку класу з урахуванням потреб та інтересів дітей
17.	Співпрацюю з батьками щодо планування та організації освітнього процесу
18.	Залучаю усіх дітей (у тому числі з особливими освітніми потребами) до активної участі в освітньому середовищі
19.	Підтримую дисципліну на уроці шляхом партнерської взаємодії з учнями та не використовую директивні методи
20.	Володію сучасними інформаційними технологіями та розвиваю власну інформатичну компетентність
21.	Надаю можливість дітям і батькам брати участь у розробці  наочних матеріалів із урахуванням сімейних традицій та звичаїв
22.	Залучаю батьків до організації екскурсій, спортивних заходів, вистав, таборів, інших заходів під час канікул дітей
23.	Визначаю власні потреби щодо розвитку професійних компетентностей та складаю план професійного саморозвитку в контексті вимог Нової української школи
24.	Організовую зустрічі для батьків, де вони могли б обмінюватися своїм досвідом щодо виховання і навчання дітей
25.	Беру активну участь у формуванні професійного освітнього середовища
26.	Застосовую інформаційні ресурси (ТБ, радіо, преса, інтернет тощо) у своїй роботі
27.	Керую власними емоціями та зберігаю психологічну рівновагу в різних непередбачуваних ситуаціях
28.	Обмінююсь інноваційним педагогічним досвідом із колегами, беру участь у конкурсах професійної майстерності та галузевих об’єднаннях і спільнотах
29.	Розробляю методичні й дидактичні матеріали на засадах академічної свободи з метою досягнення високих результатів в освітньому процесі
30.	Здатний до об’єктивного самооцінювання та вважаю себе професійно успішним вчителем