РЕАЛІЗАЦІЯ РЕСУРСНООРІЄНТОВАНОЇ МОДЕЛІ "ЦІЛЮЩИЙ ЛІС" В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС НУШ

 19 березня 2026 року учителі початкових класів взяли участь у Профмайстерці «Реалізація ресурсноорієнтованої моделі «Цілющий ліс» в освітній процес НУШ». Педагоги ТЗОШ № 24 Фаріончук Оксана, Назар Ольга, Мельник Галина, які пройшли спеціальне навчання на фасилітаторів програми,  поділились досвідом впровадження методики «Цілющий ліс» в освітній процес.

«Цілющий ліс» - метафора, що допомагає дітям долати стрес в умовах війни. В основі методики – історія про «Охоронців лісу», граючи в яку, діти через пригоди вчаться долати негаразди та відновлювати свій внутрішній спокій.

Проєкт допомагає перетворити навчання на безпечний простір, де кожна дитина відчуває себе захищеним «охоронцем».

Завдяки такій методиці у дітей покращується емоційна виразність, соціальна взаємодія, розвиваються фантазія і творчість, навички спілкування, саморегуляції, вміння розв’язувати проблеми та критичне мислення,  зростає інтерес до природи. Розвиток згаданих вище навичок ХХІ ст. у сприятливій, доброзичливій атмосфері допомагає підготовці школярів до життя в сучасному світі.

Даний захід сприяв опануванню педагогами методики «Цілющий ліс» на рівні, достатньому для подальшого впровадження елементів програми в умовах закладів початкової освіти; використанню ресурсів природного середовища, гри та мистецтва для безпечного життя та розвитку дітей.

Висловлюємо щиру вдячність педагогам-фасилітаторам Фаріончук Оксані, Назар Ользі, Мельник Галині, адміністрації та педагогічному колективу вчителів початкових класів за допомогу в організації та проведенні ПрофМайстерки.

 

НОВА ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ 1-4 КЛАСІВ

 

Останні місяці в освітянській спільноті видалися гарячими. Соціальні мережі вибухали обговореннями: педагоги, батьки та експерти дискутували навколо оновлення Державного стандарту початкової освіти та проєкту нової Типової освітньої програми. Питання кількості годин, долі інтегрованих курсів та зникнення звичних назв викликали чимало тривог.

Проте на основі масштабного громадського обговорення, у якому взяли участь понад 17,5 тисяч учителів, проєкт було доопрацьовано. Тепер, коли наказ про нову Типову освітню програму готується до оприлюднення, можна розібрати по поличках: що саме зміниться, як виглядатимуть навчальні плани та чи справді “революція” є такою радикальною.

Найголовніше, що варто розуміти: перехід на нову програму не буде раптовим. Весь процес розбитий на кілька етапів, щоб кожен крок був вивіреним і перевіреним на практиці.

Які етапи нас очікують:

• Після того, як Міністерство освіти затвердить цю типову програму, за справу візьмуться автори. Вони почнуть розробляти підручники та конкретні навчальні програми для перших і других класів. Це триватиме протягом наступного року.
• Далі розпочнеться етап апробації. Це означає, що у 2026–2027 навчальному році нові підручники та програми спочатку апробують у реальних класах. Вчителі, які братимуть у цьому участь, зможуть надати свої поради та зауваження. Автори та видавці врахують цей практичний досвід і доопрацюють матеріали, щоб вони були максимально зручними та якісними.
• Тільки після такого випробування на практиці відбудеться загальнодержавний конкурс. У 2027–2028 році вчителі зможуть самостійно обрати ті підручники, які їм найбільше подобаються за методикою. І вже з 1 вересня 2028 року перші класи по всій країні офіційно почнуть навчання за цією новою програмою.

Важливо, що цей рух буде поступовим. Ті діти, які вже вчаться за старими програмами (НУШ-1 та НУШ-2) завершать навчання саме за ними. Нова програма буде входити в школу крок за кроком: спочатку в 1-й клас, наступного року — в 2-й, і так далі. Повністю вся початкова школа перейде на цей єдиний стандарт лише у 2031–2032 навчальному році.

Чому ми переходимо до однієї програми замість двох?

Це логічне продовження змін, які вже відбулися в середній та старшій школі. Там уже давно працюють за єдиним документом. Тепер і початкова ланка матиме одну спільну основу, що значно спростить перехід дітей з 4-го до 5-го класу.

Для того, щоб цей перехід був успішним, розробляти власну освітню програму має не одна людина, а вся шкільна команда. Звісно, основне навантаження ляже на вчителів початкових класів та заступника директора, який ними опікується. Проте дуже важливо залучити до обговорення і вчителів 5–6 класів. Вони мають заздалегідь бачити, з якими знаннями та навичками прийдуть до них діти, щоб навчання було безперервним і логічним. Також важливою буде допомога шкільного психолога, особливо коли йдеться про дітей з особливими освітніми потребами.

Кого стосується нова програма?

Раніше спеціальна та загальна середня освіта часто йшли паралельними шляхами з різними нормативними базами. Тепер усе зібрано в єдиному документі:

• Звичайні школи та класи: де навчання ведеться державною мовою.
• Класи з мовами корінних народів та нацменшин: традиційно вони були частиною загальної програми, і цей підхід збережено.
• Спеціальні заклади освіти та спеціальні класи: для дітей з особливими освітніми потребами (ООП).
• 
  
  
  
  

Чому наказ МОН такий об’ємний?

Багатьох педагогів може налякати обсяг документа — разом із додатками він налічує понад 100 сторінок. Проте розробники заспокоюють: такий обсяг зумовлений саме його всеохопністю.                                                                 

                                                             Раніше вчителі обирали одну з двох програм (“НУШ-1” або “НУШ-2”), і автоматично отримували і перелік підручників. Тепер система стає набагато гнучкішою.                          Модельні програми — це новий фундамент

Відтепер під кожен предмет чи інтегрований курс створюватимуться окремі модельні навчальні програми. Це означає, що на ринку буде не просто багато підручників з математики, а багато різних програм з математики. Кожна така програма матиме свій авторський підхід, і саме під неї розроблятиметься конкретний підручник.

 Синхронність вибору

Вчителям не доведеться чекати роками. Процес відбуватиметься паралельно: щойно модельна програма заходить на апробацію, разом із нею з’являється і проєкт підручника. Ви зможете бачити цілісну картину — і методику (програму), і інструмент (підручник). Після успішної апробації програма отримує гриф МОН, і можна вільно обирати її для своєї школи.

Цікавим нововведенням є те, що вчителі не “прив’язані” до одного автора на всі 4 роки. Шкільна команда може зібрати свій унікальний освітній “пакет”: наприклад, обрати програму з української мови від одного автора, а математику чи інтегрований курс “Я досліджую світ” — від іншого. Головне — щоб ці елементи гармонійно поєднувалися між собою.   

 Резервна година: інструкція з використання для заступника

Коли ви відкриєте таблиці з новими планами, ви побачите, що в деяких клітинках замість однієї цифри стоять дві через риску (наприклад, 6/8 або 5/4). Це не означає “від і до”, і це не помилка друку. Це — варіанти вибору.

Ці риски з’явилися як відповідь на ті самі бурхливі дискусії в соцмережах. Частина вчителів просила залишити більше годин на окремі предмети, а інша частина — дати можливість для глибшої інтеграції. Розробники почули всіх і запропонували два варіанти навантаження в межах одного плану.                                                                                                   

        Як це працює на практиці? Можна обрати один із двох стовпчиків: або той, що стоїть до риски, або той, що після неї. Це як два різні набори налаштувань. Наприклад:

• Варіант 1 (перші цифри). Ви берете 6 годин на українську мову та 5 годин на інтегрований курс “Я досліджую світ”. Це вибір для тих, хто хоче більше часу приділити дослідженню навколишнього світу, де частина мовних тем вивчається природно через теми природи чи суспільства.
• Варіант 2 (другі цифри). Ви берете 8 годин на українську мову та 4 години на інтегрований курс. Це вибір для тих, хто хоче зробити максимальний акцент саме на мовно-літературній підготовці як окремому блоці.                                                                          
  
  
  

• Хто приймає рішення? Це рішення вашої шкільної команди. Ви збираєтеся разом, аналізуєте потреби своїх учнів і вирішуєте: “У цьому році наші перші класи йдуть за варіантом посиленої мови”. Або навпаки: “Ми хочемо спробувати ширшу інтеграцію”.

  Важливо, що такий підхід дозволяє бути гнучкими. Ви навіть можете змінити підхід, коли діти перейдуть у 3-й клас. Наприклад, у 1–2 класах ви вчили мову посилено (8 годин), а в 3–4 класах вирішили, що діти вже готові до більшої кількості годин на інтегрований курс чи математику, і обрали іншу комбінацію.

  Ці скісні риски — це, по суті, ваш легальний спосіб адаптувати програму під свій клас, не виходячи за межі закону. Ви просто обираєте ту “траєкторію”, яка вам ближча.

  Куди можна спрямувати цю годину? Програма чітко визначає чотири варіанти, куди “покласти” цей час, і всі вони фінансуються з бюджету:

  1.     Підсилення галузей: ви можете додати цю годину до будь-якого базового предмета. Якщо відчуваєте, що учням потрібно більше часу на опанування мови або математики — просто додайте її туди. Наприклад, замість 7 годин української мови у 3-му класі ви робите 8.

  2.     Курси за вибором: це можливість легально викладати предмети, яких немає в основній таблиці. Є запит на хореографію, фінансову грамотність чи робототехніку? Використовуйте резервну годину.

  3.     Проєктна діяльність: ви можете виділити цей час на виконання творчих, дослідницьких чи соціальних проєктів, які виходять за рамки класичного уроку.

  4.     Подолання освітніх втрат: це критично важливий пункт. Годину можна використати для індивідуальних консультацій чи занять у малих групах. Це дозволяє працювати не з усім класом одночасно, а лише з тими дітьми, які мають прогалини в знаннях.

   Далі: https://nus.org.ua/2026/03/16/nova-typova-osvitnya-programa-dlya-1-4-klasiv-rozbyrayemo-po-polychkah/?fbclid=IwY2xjawQl0etleHRuA2FlbQIxMABicmlkETE3b2twM1hxY2M3Z2NwMWtDc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHuo_

  
  

•  

ВІДБУВСЯ ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП ХХVІ МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ім. ПЕТРА ЯЦИКА

 

Сьогодні, 5 березня 2026 року, відбувся четвертий етап ХХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Роботу учасників  було організовано в  закладах освіти, у яких вони навчаються.  Побажаймо успіху нашим учасникам!

Учасники четвертого етапу:

Кондратьєва Ярина Володимирівна

Тернопільська спеціалізована школа І-ІІІ ст. з поглибленим вивченням іноземних мов № 29,   3 клас

Шевчук Ірина Богданівна

Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 11,  4 клас

ПРОЄКТ "ОСВІТА.ДІТИ.МАЙБУТНЄ": СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ ТА ЕФЕКТИВНІ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

 Сучасні діти стикаються з багатьма викликами. Традиційна освіта вже не відповідає потребам часу. Перед сучасним учителем постають питання, пов'язані з необхідністю оновлення методів навчання, індивідуалізацією підходу до учнів, цифровізацією освіти та формуванням компетентностей, а не лише знань.

Як підтримати мотивацію школярів?

Як розвивати важливі компетентності, критичне мислення, співпрацю?

Як забезпечити всебічний розвиток?

Інноваційний проєкт «Освіта. Діти. Майбутнє» відповідає цим викликам.

26 лютого 2026 року учителі школи І ст.  взяли участь у роботі методичної майстерні з теми «Проєкт «ОДМ»: сучасні інструменти та ефективні методики навчання у початковій школі». 

Захід відбувся у ТЛ № 21 - СМШ ім. І.Герети (директор Гудима Марія), в якому за проєктом ОДМ навчається 1 клас (учитель Домша Наталя), 2  клас (Мороз Тетяна) і 3 клас (Терещук Людмила) .

Учителі представили свої напрацювання з реалізації програми «ОДМ», новітні технології та методи навчання. Серед ключових сучасних інструментів проєкту учасники відмітили інтеграцію предметів, інтерактивні та цифрові матеріали, систему оцінювання, інструменти гейміфікації. 

Під час роботи в групах присутні моделювали фрагменти уроків з різних освітніх галузей.

Під час рефлексії  заступник директора з НВР закладу Кульматицька Оксана запропонувала  педагогам  висловити  свої думки щодо використання елементів програми у своїй діяльності.

Висловлюємо вдячність усім колегам-педагогам за натхненну працю, активність, відданість справі задля розвитку сучасної української освіти!

 

 

 

РЕАЛІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ ЗАВДАНЬ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЄКТУ "ІНТЕЛЕКТ УКРАЇНИ"

В оновленому Державному стандарті початкової освіти йдеться про формування компетентнісного потенціалу кожної освітньої галузі (мовна, математична, природнича тощо). Це нововведення дозволить вчителям краще планувати освітній процес та підтримувати розвиток кожної дитини, враховуючи її індивідуальні потреби. Вперше в стандарті визначено, які саме компетентності мають сформувати учні в межах кожної з дев'яти освітніх галузей, таких як мовно-літературна, математична, природнича та інші. Компетентнісний підхід спрямований на формування у дітей базових знань, умінь і навичок, які є важливими для їх подальшого розвитку та навчання.

24 лютого 2026 року  на базі Тернопільського класичного ліцею відбулось засідання проблемної групи «Реалізація компетентнісного підходу через систему завдань НПП «Інтелект України». З вітальним словом до присутніх звернулася директор закладу Бойцун Оксана.

Тренінг розпочався з ранкового кола «Квіти пам’яті і любові для України», матеріал якого присвячений 4-ій річниці повномасштабного нападу росії на Україну. Коло провела керівник фахової спільноти вчителів початкових класів Швидка Оксана.

Гордіюк Надія, консультант ТКМЦНОІМ, висвітлила питання щодо використання на уроках завдань компетентнісного характеру, що відповідають сутності Нової української школи,  які не лише перевіряють фактичні знання, а й здатність учнів їх застосовувати у різних контекстах. 

Баляк Світлана, заступник директора з НВР школи І ст. ТКЛ, акцентувала увагу на особливостях роботи за програмою НПП «Інтелект України».

Основна увага під час тренінгу була спрямована на  роботу в групах  з опрацювання та аналізу завдань з різних освітніх галузей, що формують ключові компетентності учнів/учениць.

Завершився тренінг вигототовленням брошки з барвінкового букету. Захід пройшов у теплій, дружній та натхненній атмосфері, що сприяло активній участі, позитивному настрою та взаєморозумінню між учасниками.

ЧАСОЛІНІЯ ПЕРСПЕКТИВ: ДПА - 4 і ДПА - 9

 

12.02.2026 року відбулось засідання інтеграційної платформи заступників директора з методичної роботи і школи І ст. з питань проведення нової моделі державної підсумкової атестації.

Під час роботи учасники спільно з консультантом ТКМЦНОІМ Гордіюк Надією  обговорили результати проведення пілотної атестації ДПА-2024 і ДПА-2025 для випускників початкової школи, що підтверджують доцільність удосконаленої моделі оцінювання та цінність упровадження нових частин (усна взаємодія, математичне дослідження).

Успішна апробація інструментарію створює основу для подальшого впровадження нової моделі ДПА  і для випускників базової середньої освіти. З особливостями проведення державної підсумкової атестації учнів 9-их класів присутніх ознайомила заступник директора ТКМЦНОІМ Гнатюк Юлія.

На заході також йшла мова про створення спеціальної освітньої платформи (СОП) для проведення ДПА, що є важливим кроком у розвитку системи освітніх вимірювань в Україні (Наказ МОН України від 26.06.2025 «Про затвердження Технічних вимог до спеціальної освітньої платформи для забезпечення проведення ДПА».

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

 

Емоції – це найдавніший інструмент, яким користуються всі живі істоти на планеті Земля, пройшов випробування часом і в процесі еволюції дійшов до нас у  вигляді цього досконалого механізму, яким ми зараз користуємося. Хоча саме поняття  «емоційний інтелект», досить молоде, проте має вагомий вплив у суспільстві і викликає великий інтерес. Ця затребована якість входить в топ 10 сучасних вимог до професійних навичок. Сьогодні кожна людина, фахівець  повинні володіти емоційним інтелектом. А з практикою НУШ до школи прийшло поняття наскрізні вміння і емоційний інтелект як одна із його складових.

05 лютого 2026 року в режимі онлайн для педагогів-інтернів відбулося практичне заняття з теми «Методи і прийоми формування емоційного інтелекту молодшого школяра».

Учасники ознайомились з основними методами, що  включають розвиток емпатії, мотивації, взяли участь у тренінгових вправах для вдосконалення емоційної компетентності та активного слухання для покращення взаємодії. Ці навички є критичними для професійного та особистісного успіху. 

Учителі спробували визначити динаміку розвитку емоцій під час читання української народної казки «Курочка Ряба».

Семінар-практикум засвідчив високий рівень зацікавленості педагогів проблематикою емоційного інтелекту та підтвердив важливість системної роботи з формування емоційно безпечного, підтримувального освітнього середовища як запоруки гармонійного розвитку особистості дитини.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ:

https://docs.google.com/presentation/d/1y8H6rlrGEsyi1dpYP3b4AH2WtySF_Fys/edit?usp=sharing&ouid=107155596294026823179&rtpof=true&sd=true