четвер, 22 лютого 2024 р.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ТЕКСТОТВОРЧИХ УМІНЬ ШКОЛЯРІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ЗАСОБУ STORITELLING.

 

Кожній людині необхідні такі життєві навички як уміння висловлюватись, формулювати свою думку. На сьогоднішній день володіння інформацією, її оброблення, вміння ясно передавати почуття, відстоювати свою позицію – головні завдання, поставлені перед освітою. Мову, як складний психологічний процес, слід розвивати у взаємозв’язку сприйняття й мислення. Оскільки сучасні діти багато часу проводять онлайн, реальне спілкування стає мистецтвом, якому потрібно навчати. Для цього чудово підходить метод STORITELLING.
22 лютого 2024 р. учителі початкових класів стали учасниками вебінару, на якому дізналися про види, прийоми, особливості створення історій, а також познайомилися з досвідом роботи з питань використання сторітеллінгу в освітньому процесі вчителя-методиста ТСШ № 3 Стасишен Людмили.

Як було зазначено, навички сторітеллінгу потрібні письменникам, режисерам, блогерам, рекламникам, піарникам, копірайтерам, журналістам, політикам, економістам… А найперше – учителям. Психологи переконані, що факти запамятовуються у 20 разів легше, якщо вони є частиною історії.


РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.   Найдоречніше використовувати  сторітеллінг на першому етапі уроку – мотивації, презентації теми.

2.   Герої історії мають бути яскраві, добре знайомі дітям.

3.   Ключовим у складанні історії є запитання, на якому зосереджено увагу дітей і на яке буде дано відповідь наприкінці .

4.   Для підтримки уваги забезпечити оптимальний ритм історії (тобто те, наскільки швидко або повільно вона розвивається).

5.   Емоційне наповнення оповідки має наближати її до власного досвіду слухачів.

6.   Діти мають бути учасниками подій, що відбуваються з персонажем і особисто стосуються кожного з них.

7.   Оповідачу історії доречно варіювати тон, гучність свого голосу.

8.   Бажано супроводжувати розповідь відповідними мелодіями і звуками.

9.     Розповіді не слід перевантажувати зайвими деталями та наочністю.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ:

https://docs.google.com/presentation/d/1VswCq63wsG8ZZLZVxLPkSo4-xCz0RLCV/edit?usp=sharing&ouid=107155596294026823179&rtpof=true&sd=true

вівторок, 20 лютого 2024 р.

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ РОБОТИ З ГІПЕРАКТИВНИМИ ДІТЬМИ

Дітей, які постійно бігають, не можуть всидіти на місці, голосно та швидко розмовляють, перебивають співрозмовника, неуважні, не можуть зосередитися на одній справі, постійно відволікаються на інші, які їм теж швидко набридають, часто називають не лише гіперактивними, а й нечемними, дають «слушні» поради щодо виховання або й лікування… Синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) нині спостерігається у 3-5% дітей, і якщо вчасно розпізнати його, навчити таких дітей жити за правилами, це не зашкодить ні спілкуванню, ні навчанню.

Про те, чому в дітей виникає синдром дефіциту уваги та гіперактивності, як цьому запобігти, які навчальні стратегії для зосередження уваги, контролю імпульсивності та підтримки продуктивної діяльності учнів на уроці обговорила з учителями початкових класів під час онлайн зустрічі 20 лютого 2024 р. психологиня ТКМЦНОІМ Несмашна Галина Євгенівна.





  

вівторок, 13 лютого 2024 р.

ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК СКЛАДОВА НАСКРІЗНИХ УМІНЬ ШКОЛЯРА НУШ

 

З практикою НУШ до школи прийшло поняття наскрізні вміння і емоційний інтелект  як одна із його складових. І хоча дослідження продемонстрували, що приблизно 80% успіху в соціальному та особистому житті залежать  від рівня розвитку емоційного інтелекту, і лише 20% визначає рівень IQ - коефіцієнта інтелекту, що вимірює розумові здібності людини, батьки і вчителі віддають перевагу предметним компетентностям.

13 лютого 2024 року відбувся тренінг для учителів зарубіжної літератури з проблеми формування емоційного інтелекту в учнів базової школи.

Під час роботи педагоги познайомились з можливостями використання емоцій для щасливого наповненого життя, опрацювали механізми впливу емоційного інтелекту на різні сфери життєдіяльності, усвідомили значення ЕІ на успішність та неуспішність учнів та шляхи їхнього розвитку.

 

четвер, 8 лютого 2024 р.

ВЕСНЯНА ПРИРОДОТЕРАПІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ: ЦІКАВІ ІДЕЇ ДЛЯ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ ГПД

 Чому, на скільки корисне і важливе природнє середовище для дитини? Який вплив природнього середовища на дитину? Що нам дають активності просто неба? Як організувати проєктну діяльність з дітьми на природі?

Ці та інші питання обговорювалися з вихователями ГПД під час засідання Клубу професійного спілкування, який відбувся 08 лютого 2024 року в режимі онлайн.

Група продовженого дня є важливою формою виховання школярів. Та все ж успіху можна добитися при цілеспрямованій та спланованій роботі і  вірно організованому режиму.  Раціональний та правильний режим роботи сприяє покращенню здоров'я, створює бадьорий, життєрадісний настрій і збільшує працездатність учнів. Тому потрібно так спланувати час учнів, щоб діти достатньо часу проводили в природі  на свіжому повітрі. А також потрібні нові ідеї для того, щоб гарно, продуктивно та корисно провести час з дітьми.

Всі учасники семінару отримали практичні змістовні рекомендації щодо організації діяльності у природі в умовах групи продовженого дня, до якої діти завжди поспішатимуть для спілкування, цікавого і змістовного проведення часу.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ:

https://docs.google.com/presentation/d/1UnzYu1BhxxkFVJGsaP-ZjEd5St_VTW8E/edit?usp=sharing&ouid=107155596294026823179&rtpof=true&sd=true

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

АКТИВНОСТІ ДЛЯ ДІТЕЙ ПРОСТО НЕБА

 • ФІЗИЧНА АКТИВНІСТЬ.  

Безпосередній вплив на розумовий розвиток дитини.  Найкращий стимулятор фізичної активності – перебування дітей на свіжому повітрі.


 ВІЛЬНА ГРА. 

Відбувається, коли дитина самостійно активізується і починає взаємодію і пізнання оточуючого природного середовища через органи чуття.

Іграшка із «вільними складовими» робить гру безкінечною. Звичайні вільні складові гри на природі – вода, дерева, кущі, квіти, трави, пісок, гравій, каміння.

 РОЗВИТОК УЯВИ ТА ВИНАХІДЛИВОСТІ .

У будь-якому оточенні не лише ступінь винахідливості і творчий потенціал, але і ймовірність відкриттів прямо пропорційна різноманітності оточуючого середовища.

Природа дає дітям досвід, за допомогою якого вони пізнають сенс принципів природи через безпосередній експеримент, вивчають взаємозв’язок структур, циклічності, еволюціонування і те, що природа – унікальний механізм регенерації. Розуміння цих принципів обовязкове для творчого розвитку, яке необхідне не лише у мистецтві, але в науці і навіть у політиці.


 ФОРМУВАННЯ ПОЧУТТЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. 

Знання дітей про природу, назв тварин, птахів, комашок, рослин надзвичайно важливі для того, щоб відчути їх цінність. Те, що вже автоматично набуває для людини певну особливість і стає важливим.

 

четвер, 1 лютого 2024 р.

ПІЛОТНА ДПА ДЛЯ УЧНІВ 4 КЛАСІВ

Пілотна державна підсумкова атестація для учнів 4 класів відбудеться у квітні-травні поточного року.

Відповідний наказ підписаний міністром освіти і науки Оксеном Лісовим.

Пілотна атестація у формі зовнішнього незалежного оцінювання відбудеться для двох тисяч учнів 4 класів.

Перелік шкіл, які візьмуть участь у пілотній ДПА, буде визначений до 1 квітня.

Учні 4 класів, які візьмуть участь у пілоті, складатимуть українську мову, математику та читання.


вівторок, 23 січня 2024 р.

ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

 

Проєктна діяльність – це одна з найперспективніших складових освітнього процесу, томущо створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції. Проєктна робота надає дітям простір для самоорганізації, творчих ідей, спонтанності, незвичних шляхів пізнання та помилок. Замість інструкцій і готових рішень -  горизонт можливостей для досліджень через ідеї та натхнення.

23 січня 2024 р. відбулось чергове онлайн засідання Адаптативного клубу педагога-інтерна з метою формування навичок практичного використання методології проєктної діяльності у повсякденній роботі молодого вчителя початкових класів.

Педагоги розширили знання про структуру діяльності над навчальним проєктом, усвідомили цінність впровадження проєктної технології, отримали методичні рекомендації щодо використання методу проєктів на уроках у початковій школі.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ:

https://docs.google.com/presentation/d/1KyCDN4sw_U56GxgN202Qi96yhkr6nU0r/edit?usp=sharing&ouid=107155596294026823179&rtpof=true&sd=true

НА ДОПОМОГУ МОЛОДОМУ ПЕДАГОГУ

·        Організовуючи проєктну діяльність у початковій школі, учитель має  враховувати вікові й психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Дитина молодшого шкільного віку має невеликий життєвий досвід, тому і коло соціально значущих проблем, з якими вона могла мати справу, вузьке, її уявлення про такі проблеми мало диференційовані, однопланові. Проблема проекту, яку ми пропонуємо молодшому школяреві, має бути соціально детермінованою та знайомою і цікавою для нього. Тому теми дитячих проектних робіт краще вибирати із змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей.

·       Робота у проекті розпочинається із чіткого формулювання мети проєкту (проблеми), завдань та планування дій. Слід пам’ятати, що проєкти для початкової школи здебільшого мають бути короткотривалими (обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть успішно розробляти і довготривалі проєкти).

·       Учитель на початку проєктування повинен підвести учнів до вибору теми. Теми учнівських проєктів мають бути різноманітними, їх не слід регламентувати та виділяти більш значущі.

·       Найбільш важливою частиною плану є покрокова розробка проєкту, в якій вказаний перелік конкретних дій з вказівкою виходів, термінів, відповідальних. Контроль за виконанням проектних завдань має бути ретельніший (більша кількість консультацій і спостережень за веденням проєктної документації), адже теоретичних, практичних знань та вмінь у молодших школярів ще бракує.

·       Обирається форма проєктної діяльності: індивідуальна, групова, колективна. У роботі з усім класом слід віддавати перевагу рольовим, інформаційним, творчим проєктам — ці види діяльності завжди цікавили молодших школярів.

·       Робота у проєкті передбачає пошук інформації, яка потім буде оброблятися, систематизуватися, узагальнюватися, адаптуватися для подальшого використання. Для пошукової діяльності бажано спочатку залучати дітей з підвищеною навчальною мотивацією — їхні дослідження можуть зацікавити інших учнів.

·       У ролі перших проєктів у початковій школі варто обрати групові. Це надасть можливість диференційовано розподілити проєктне завдання: після здійснення проєкту кожна дитина вважатиме себе здатною брати участь у його виконанні. Учитель отримає уявлення про можливості кожної дитини (зокрема для пропозицій щодо індивідуальних проєктів у подальшому) і виділить лідерів, які зможуть очолити майбутні проєктні групи.

·       Результатом роботи над проєктом є якийсь певний кінцевий продукт. Наприклад: газета, книга, листівка, виставка малюнків, колективне панно, твір, комп’ютерна презентація, стаття у газету, реклама, віртуальний музей, фотоальбом, збірка власних творів, вистава, свято, концерт, рольова гра, екскурсія, тематична міні-збірка, сценка, дослідницька робота тощо).  Цьому етапу необхідно приділити значну увагу: запрошувати на неї батьків, учнів інших класів (такий підхід створює мотивацію для подальшої роботи).

·       Слід пам’ятати, що робота над проєктами у початкових класах не повинна бути вимушеною, учні мають працювати добровільно.

 

 


середу, 17 січня 2024 р.

ЯК "ХАКНУТИ" КЛІПОВЕ МИСЛЕННЯ СУЧАСНОГО ШКОЛЯРА

 

У світі, перенасиченому інформацією, діти сьогодні знаходяться в умовах  постійного споживання контенту, що суттєво впливає на їхнє мислення та спосіб сприйняття. Одним із феноменів сьогодення, на який варто звернути увагу, є кліпове мислення.   Це означає сприйняття інформації короткими яскравими уривками, без намагань встановити між ними логічні зв’язки.

Проблема «кліпового» мислення сучасних учнів за декілька років трансформувалася із недоліку в перевагу. Так, учні з «кліповим» мисленням добре орієнтуються в перенасиченому інформаційному просторі, а у навчанні на перший план виходять візуалізація, асоціації, інтегративний підхід, динамічний педагогічний дизайн. Тож, як мотивувати учнів і зробити урок ефективним?

17 січня 2024 року відбулося онлайн заняття проблемної групи вчителів початкових класів з теми «Як «хакнути» кліпове мислення сучасного школяра». На вебінарі обговорювалися питання визначення сутності кліпового мислення як соціально-психологічного феномену, його основних ознак і особливостей, а також пошуку підходів щодо використання учнями переваг кліпового мислення в освітньому процесі.

 

В ході  роботи педагоги дійшли висновку, що   боротися з кліповим мисленням немає сенсу, отже, варто скористатися тими можливостями, які воно відкриває: більше інтерактивних вправ та форм подачі матеріалу на уроці. Під час обговорення за наслідками спільної діяльності учасники відзначили актуальність і важливість теми.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Утримуйте фокус на одній темі. Допомагайте дітям фокусуватися на одній темі протягом певного часу. Для цього можна використовувати різні техніки, наприклад, керування часом, тренування уваги тощо.


• Навчайте дітей критично мислити. Включайте в навчальний процес завдання, які спонукають до глибшого аналізу та розуміння матеріалу. Організовуйте обговорення, дебати, аналіз причин та наслідків.


 Заохочуйте до читання. Підкреслюйте важливість читання художньої, довідкової літератури, фільмів, документальних стрічок та інших джерел з повним, повільним та систематичним викладом інформації.


 Структуруйте навчальний матеріал. Використовуйте інтелект-карти, завдяки яким інформація візуалізується. Це сприяє кращому розумінню та запам’ятовуванню навчального матеріалу на тривалий час. Також ефективними є навчання алгоритмів для виконання завдань.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ:

https://docs.google.com/presentation/d/1p5aKrU5jWEssQ_dYo9XVxdYjoNdQRuvl/edit?usp=sharing&ouid=107155596294026823179&rtpof=true&sd=true