Навчальний проект: як побудувати ефективний урок природознавства

Основна мета навчального предмета „Природознавство” в початковій школі – формування природознавчої компетентності школярів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, формування ціннісного ставлення до природи та людини.

Саме в процесі проектної діяльності на уроках природознавства формуються міжпредметні (дослідницька, формування наукової картини світу) та ключові (вміння вчитися, інформаційно-комунікативна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, здоров’язбережувальна) компетентності. Метод проектів втілює ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання.

Тематика проектів та їхні назви, запропоновані у програмі, можуть бути змінені на розсуд учителя, але повинні відповідати навчальним завданням відповідного розділу програми. Домінуючу роль учитель відводить власним дослідженням та спостереженням школярів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним експериментам.

 Рекомендована кількість проектів у першому класі – не менше 2-х, у 2–4-х класах – не менше 4-х. Кількість годин на вивчення кожної теми учителі визначають, враховуючи підготовленість класу та регіональні особливості. За рахунок розвантаження програми рекомендується збільшити кількість уроків-екскурсій та спостережень у природі; збільшити кількість годин на організацію проектної діяльності школярів або розширити її тематику.

 Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні. Робота над проектом сприятиме розкриттю здібностей, талантів дітей, викличе бажання творчо працювати. Використання проектного навчання формує та розвиває пізнавальну активність учнів, сприяє розвитку вмінь самостійно набувати знання, поєднувати їх у певну систему, використовувати у реальному житті. Учні стають не пасивними «споживачами» знань, а долучаються до творчої діяльності й ставляться до неї з великою зацікавленістю.

Впровадження у практику роботи активних методів навчання робить процес навчання значущим, орієнтованим на особистість учня. Під час роботи над проектом головним є учень, який навчається, а не вчитель, який учить.

29 березня 2017 року на базі ТКГ (дир. Тригуба В.К., заст.дир. Баляк С.В.) відбулося заняття Стажувального майданчика молодих учителів (кер. Швидка О.П.,ТКГ), на якому  обґрунтовано сутність технології навчального проектування (Гордіюк Н., ТКМЦ), розглянуто особливості впровадження методу проектів на уроках природознавства у початкових  класах (Швидка О., Жигайло О., ТКГ). Особливо ефективною для молодих педагогів була практична діяльність в групах –  розробка навчального  проекту з природознавства у 2 класі на тему «Рослини і тварини – символи України». У підсумку  учителі висловили думку, що урок з використанням проектних технологій - це витвір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня і виразили вдячність за цікаве і змістовне заняття.

 

                НА ДОПОМОГУ МОЛОДОМУ ВЧИТЕЛЮ

Теоретичні засади методу проектів

         Слово “проект”  європейськими мовами було запозичене з латини й означає “викинутий уперед”, “той, що висувається”, “той, хто “впадає в очі”. Пізніше проект починають розглядати як ідею, за якою суб’єкт може і має право розпоряджатися власними думками.

       Метод проектів (від грецької – шлях дослідження) – це система навчання, у процесі якої учні здобувають знання шляхом планування і виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються.

        Метод проектів відомий у світовій педагогіці з кінця ХІХ початку ХХ століття як метод проблем. Він пов’язувався з ідеями гуманістичного спрямування у філософії і освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем В.Х. Кілпатріком.

        „Уявіть собі дівчину, яка пошила собі плаття. Якщо вона вклала душу в свою роботу, працювала з натхненням, любов’ю, самостійно зробила викрійку і придумала фасон плаття, самостійно його зшила, то це і є зразок типового проекту”. Так писав у 1918 році один із основоположників „методу проектів”, послідовник Джона Дьюї, професор педагогіки учительського коледжу при Колумбійському університеті Уільям Херд Кілпатрик.      

       Дехто з дослідників пов’язує виникнення методу проектів з ім’ям американського педагога  Е. Паркхерста. Він розроблявся з 1919 року у місті Дальтон, і тому був відомий під назвою „Дальтон-план”. Його метою була індивідуалізація процесу навчання, яка б давала можливість кожній дитині навчатися у найбільш зручному для неї режимі. У першій половині дня діти працювали самостійно, без розкладу занять. У другій половині – заняття у групі за інтересами, причому групи створювалися за бажанням самих учнів. У цілому, кожний учень працював за індивідуальним планом (проектом), який складався разом із вчителем. Через деякий час учень звітувався, „захищав” свій проект.

         Демократичні зміни та соціальні запити суспільства, а також вимоги студентів реформувати систему освіти сприяли відродженню методу проектів у західноєвропейських країнах у 60-ті роки ХХ ст.

        Метод проектів  ґрунтується на ідеї спрямованості навчально-пізнавальної діяльності школярів на результат, який можна отримати завдяки вирішенню тієї чи іншої теоретично чи практично значущої для учня проблеми. Зовнішній результат можна побачити, осмислити, оцінити, застосувати на практиці. Внутрішній результат – досвід діяльності – стане безцінним надбанням учня, об’єднавши знання і уміння, компетенції і цінності.

☼  Учителю на замітку

       Саме у молодшому шкільному віці закладається низка ціннісних установок, особистісних якостей і ставлень. Якщо ця обставина не враховується, якщо цей вік розглядається як малозначущий, „прохідний” для методу проектів, то порушується наступність між етапами розвитку навчально-пізнавальної діяльності учнів і значній частині школярів не вдається згодом досягти бажаних результатів у проектній діяльності.

Цікаво про метод проектів

       У 1910 –ті роки американський професор Коллінгс першим у світі запропонував класифікацію навчальних проектів:

„Проекти ігор” – дитячі заняття (різноманітні ігри, народні танці, драматичні постановки і т. ін.), які мали на меті участь у груповій діяльності.

„Екскурсійні проекти”, спрямовані на вивчення дітьми проблем, пов’язаних з природою і суспільним життям.

„Оповідні проекти”, участь у яких давала можливість учням отримувати задоволення від розповіді різноманітної форми – усної, письмової, вокальної (пісня), художньої (картина), музичної (гра на піаніно) і т. ін.

„Конструктивні проекти” – які передбачали виготовлення конкретного, корисного продукту, наприклад,  виготовлення клітки для кролів, годівниці для пташок.

       В експериментальній школі, яка працювала під керівництвом Коллінгса виключно за методом проектів, за перший рік навчання було задумано і виконано самими дітьми 58 „екскурсійних проектів”, 54 „ігрових проектів”, 396 „оповідних проектів” та 92 „конструктивних проектів”. Цікаво, що керувала цими проектами всього одна вчителька цієї школи.

Типологія проектів

Тип проекту визначається за такими типологічними ознаками:

Домінуючий у проекті вид діяльності: дослідницька, пошукова, творча, рольова, прикладна (практично-орієнтована) і т. ін.

Предметно-змістовий напрямок: монопроект (у межах однієї галузі знань); міжпредметний або надпредметний проект.

Характер координування проекту: безпосередній (жорсткий, гнучкий), прихований.

Характер взаємозв’язків (серед учнів одного класу, школи, району, міста, регіону, країни, різних країн світу).

Кількість учасників проекту.

Тривалість проекту: короткотривалі, середньої тривалості, довготривалі.

☼  Учителю на замітку

        Як показує досвід роботи, при застосуванні методу проектів у початковій школі ефективною є наступна послідовність його модифікацій: від короткотривалих (1 – 2 уроки) однопредметних проектів до довготривалих, міжпредметних, від особистих до групових і загальнокласних.

Дослідницькі проекти:

- добре обміркована структура;

- визначеність мети;

- актуальність предмета дослідження для всіх учасників;

- соціальна значущість;

- продуманість методів дослідження та експериментальної обробки результатів.

Творчі проекти:

- відсутня детально опрацьована структура спільної діяльності учасників;

- спільна діяльність перебуває в розвитку;

- завчасна домовленість учнів про результати і форму їх представлення ( рукописний журнал, свято тощо);

- необхідність мати сценарій свята, макет журналу.

Ігрові проекти:

- учасники беруть на себе певні ролі;

- вигадують, імітують соціальні й ділові стосунки своїх персонажів;

- домінуючий вид діяльності – гра.

Інформаційні проекти:

- збір інформації про певний об’єкт, явище;

- ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів;

- потреба добре продуманої структури;

- систематична корекція у ході роботи над проектом;

- структура включає: мету, актуальність, методи отримання та обробки інформації, результат (замітка, стаття, реферат, доповідь, відеофільм), презентація.

Практично-орієнтовані проекти:

- результат діяльності чітко визначено з самого початку;

- орієнтація результату на соціальні інтереси учасників (проект шкільного саду);

- потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників;

- визначення функцій кожного з них;

- наявність чіткої координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень;

- презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження в практику.

Навчально-телекомунікаційні проекти:

- спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів;

- підґрунтям є комп’ютерна телекомунікація, яка має спільну мету дослідження певної

проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення спільного результату діяльності;

- проекти такого виду завжди мають міжпредметні зв’язки та більш глибоку інтеграцію знань.

☼  Учителю на замітку

     На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Шляхи вибору тематики проекту:

            порада фахівців;

            пропозиція вчителя, батьків;

            ініціатива дітей.    

Основні джерела інформації при виборі тематики проекту:

• програмовий матеріал;
• події у світі;
• місцеві події;
• історія регіону, в якому живуть діти.

      Організовуючи проектну діяльність у початковій школі, вчитель має враховувати вікові і психолого-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Дитина молодшого шкільного віку має невеликий життєвий досвід, тому і коло соціально значущих проблем, з якими вона могла зустрітися вузьке і уявлення її про такі проблеми малодиференційовані, однопланові. Разом з тим, проблема проекту, яку ми пропонуємо молодшому школяру, має бути соціально детермінованою та знайомою і цікавою для нього. Тому теми дитячих проектних робіт краще вибирати із змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей.

          ☼  Учителю на замітку

       Отже, забезпечити мотивацію включення молодших школярів в самостійну роботу над проектом можна за умови, коли  проблема проекту відповідає пізнавальним інтересам учнів і знаходиться в зоні їхнього найближчого розвитку.

      Звичайно, з віком дитини буде розширюватися і коло тем для проектів.

Пам’ятка для вчителя

Плануючи тематику проекту, подумайте, чи:

            тема вибрана у відповідь на питання дітей?

            зможуть діти досягти успіху при виконанні проекту?

            заохочує проект творче мислення, уяву?

o   засвоять діти основні навички?

o   зможуть діти краще зрозуміти предмети, явища навколишнього світу?

o   відповідає проект спробам дітей самостійно осмислити та зрозуміти нову інформацію?

Вимоги до навчального проекту:

• Метою роботи над проектом є розв’язання конкретної, соціально-значущої проблеми – дослідницької, інформаційної, практичної.
• Виконання роботи завжди починається з проектування, планування самого проекту.
• Обов’язкова умова кожного проекту – дослідницька робота, яка полягає у пошуку інформації, яка потім обробляється і представляється учасникам проектної групи.
• Кінцевим результатом роботи над проектом є продукт, створений учасниками проектної групи в ході вирішення поставленої проблеми.
• Завершальним етапом проекту має стати презентація продукту.

☼  Учителю на замітку

Таким чином, проект – це „п’ять П”: проблема – планування – пошук інформації – продукт – презентація. Шоста „П” проекту – це його портфоліо, тобто папка, у якій зібрані всі робочі матеріали.

Етапи і зміст проектної роботи

1. Пошуковий: визначення теми та мети проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, обговорення методів дослідження.

2. Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення мети проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.

3. Практичний: виконання запланованих кроків.

4. Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, „захист” проекту.

5. Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.

Пам’ятка для вчителя

Перш ніж планувати певний проект, дайте відповідь на три головні запитання: 

• Які навчальні завдання ви ставите?
• Якими знаннями повинні оволодіти  діти?
• На яких уміннях ви збираєтеся концентрувати увагу?

 Відповіді на ці запитання допоможуть вам визначити мету і завдання даного проекту.

Організаційні форми робіт, характерні для навчальних проектів:

            групове обговорення, “мозкова атака”, “круглий стіл”;

            самостійна робота учнів;

            консультації з керівником проекту;

            консультації з експертами;

            екскурсії;

            лабораторна робота;

            творчий звіт, „захист” проекту.

Характерні ознаки методу проектів:

            наявність певної значущої для учнів проблеми;

            вихідний момент -  інтереси дітей;

            домінування принципу  самостійності у діяльності учнів;

            використання різноманітних форм діяльності учнів: індивідуальна, парна, групова;

            зв’язок теорії з практикою;  

            зв’язок з реальним життям;

            забезпечення  максимальної  пізнавальної  активності учнів;

            розвиток творчих навичок учнів, критичного мислення, вмінь самостійно шукати інформацію;

            використання різноманітних методів, засобів навчання;

            здійснення  монопредметних, міжпредметних  та надпредметних зв’язків;

            інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва;

            створення матеріалів, які є різними за змістом і формою, але готові до застосування на практиці;

            із об’єктів навчання учні перетворюються на суб’єктів навчання;

            включає в себе елементи особистісно-орієнтованого навчання, педагогіки співробітництва, діяльнісного підходу у навчанні;

            є однією із сучасних форм  особистісно   орієнтованого навчання.

      ☼  Учителю на замітку

   Гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивні почуття, думки, спрямовані не тільки на навчання, але і на розвиток особистості учня – важлива риса проектного підходу.

Професійна позиція учителя

            із носія готових знань перетворюється в організатора пізнавальної, пошукової діяльності учнів;

            переорієнтовує свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів;

            стає організатором пошукової, дослідницької, творчої діяльності учнів;

            виступає у ролі організатора, консультанта, ведучого дискусії;

            стає демократичним, рівноправним партнером учнів.

Структура діяльності учителя і учнів під час роботи над навчальним проектом

№	Етапи діяльності	Учні	Учитель	Способи організації взаємодії
1	Підготовка. Визначення теми та мети проекту	Обговорення пошук інформації	Розповідає про задум, мотивує, допомагає у визначенні завдань	Навчальний діалог
2	Планування	Формулюють завдання, обговорюють їх	Коригує, пропонує ідеї, висуває пропозиції	Навчальний діалог
3	Прийняття рішень	Обирають оптимальний варіант	Спостерігає, непрямо керує діяльністю	Ситуація вільного вибору, дискусія
4	Збір інформації	Збирають інформацію	Спостерігає, непрямо керує діяльністю	Ситуація вільного вибору
5	Аналіз інформації, формулювання висновків	Аналізують інформацію, готують вироби	Спостерігає, коригує, радить	Ситуація вільного вибору, навчальний діалог
6	Захист проектів, колективний аналіз	Презентують проекти, обговорюють разом з учителем, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід	Обговорює разом з дітьми	Навчальний діалог

Оцінка учнівського проекту

Оцінка вчителем:

            проміжних та кінцевих результатів;

            вибору способів дослідження;

            риторичних умінь;

            значимість виготовленого продукту

Оцінка запрошеними на презентацію (однолітки, адміністрація школи, громадськість, батьки)

o   уміння представити проект;

o   значимість проекту

Самооцінка:

• чого навчився;
• особистісний внесок;
• що вдалося (аргументація);
• що не вдалося(аргументація);
• що можна було зробити інакше.

Форми самооцінки:

• чи сподобався мені мій проект?
• чи робив я найулюбленішу роботу?
• чи використовував різні ідеї?
• чи потребував допомоги?
• чи можу я зробити більше з цієї теми?

      ☼  Учителю на замітку

         „Щось пізнаючи, я знаю, для чого це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати” – такою є філософія сучасного розуміння методу проектів.

      Тому так важливо, щоб діти відчули потребу у тих виробах, що вони виготовили, і отримали задоволення від своєї праці.

      Оцінка виконаних проектів має носити стимулюючий характер!

     У початковій школі має бути відзначений кожний учень, який брав участь у виконанні проекту!

       Для цього найкраще визначити декілька номінацій і постаратися зробити так, щоб кожний проект став „переможцем”.

Орієнтовні номінації проектів: „Оригінальний проект”, „Незвичайний проект”, „Проект-сюрприз”, „Веселий проект”, „Добрий проект”, „Проект-велетень”, „Дружний проект”, „Солодкий проект”  тощо.

Результати проектної діяльності молодших школярів:

Абетка, альбом, бабусині рецепти, бібліотечка, веб-сторінка, вірш, газета, гербарій, годівничка, довідник, екскурсія, журнал, загадка, зелений куточок, іграшка, ігротека, казка, календар, картина, книжка, колаж, колекція, костюм, листівка, макет, малюнок, модель, музична добірка, навчальний посібник, наочний матеріал, пам’ятка, плакат, план, похід, реферат, родинне свято, серія ілюстрацій, словник, сувенір, сценарій свята, театр, фотоальбом.

Оцінка вчительського проекту

Оцінка запрошеними на презентацію (адміністрація школи, колеги)

• науково-методична обґрунтованість;

• ефективність;

1. застосування;

-          психолого-педагогічна відповідальність.

Представники громадськості

-          корисність для громади

Самооцінка

·         науково-методичне обґрунтування;

·         аналіз проектної діяльності;

·         цінність проектного продукту

Зразки навчальних проектів

Проект №1

Тема.  Дерево мого роду.

Мета: розширити уявлення учнів про сім’ю, її значення для людини;

            продовжувати формування поняття «родина, рідня, рід»; познайомити

            з правилами складання родовідного дерева, з різними видами

            складання родоводу; стимулювати прояв інтересу до історії свого

            роду, сім’ї; виховувати шанобливе ставлення до всіх членів родини,

            гордість за свій рід.

Тривалість: 1 тиждень (короткотривалий).

Етапи реалізації.

1. Побудова асоціативного куща (Тема «Твоя родина»).

2. Ознайомлення з родовідними деревами учнів.

3. Розповідь учнів про свої родоводи.

4. Складання дерева роду.

Проект №2

Тема.  Цікавинки про тварин.

Мета:  дати поняття про різноманітність тварин, показати залежність їх життя

             від рослин, неживої природи; розвивати спостережливість, уяву,

             кмітливість, логічне мислення; виховувати любов до природи,

             дбайливе ставлення до тварин.

Тривалість: 1 тиждень (короткотривалий).

Етапи реалізації.

1. Розповідь вчителя про різноманітність тварин та їх значення.

2. Підбір учнями цікавинок про тварин, малювання ілюстрацій.

3. Складання загадок.

4. Оформлення книжечок, папок на задану тематику.

Проект №3

Тема.  Весняні квіти для мам і бабусь.

Мета:  розширювати знання дітей про рослинний світ; сформувати в них

             загальне уявлення про значення рослин у житті людини; вчити

             правильно доглядати за ними; вчити виявляти увагу до рідних;

             виховувати любов і шанобливе ставлення до рідної матері й бабусі.

Тривалість: півроку (довготривалий).

Етапи реалізації.

1. Фотовиставка «Мої матуся та бабуся».

2. Пошук віршів, загадок про весняні квіти.

3. Практична робота «Догляд за квітами».

4. Вивчення пісень про першоцвіти.

5. Підготовка комп’ютерної презентації на тему «Бережіть першоцвіти».

6. Виготовлення вітальних листівок для мам і бабусь.

Проект №4

Тема.  Птахи – наші друзі.

Мета: познайомити учнів із птахами Тернопільщини, їх характерними

            ознаками, способом життя, місцем проживання, способом живлення,

            умовами проживання; розвивати кмітливість, допитливість,

            пізнавальні інтереси; виховувати любов до природи, бережливе

            ставлення до птахів, потребу їм допомагати, турбуватися про них в усі

            пори року.

Тривалість: півроку (довготривалий).

Етапи реалізації.

1. Екскурсія в парк, ліс з метою знайомства із птахами, які проживають  

    там.

2. Збір інформації про птахів Тернопільщини, ілюстрацій із зображенням

    птахів.

3. Читання оповідань, віршів про птахів.

4. Виставка малюнків «Птахи – наші друзі».

5. Виготовлення годівниці для птахів. Участь у акції «Нагодуй синичку».

6. Підготовка до Свята зустрічі птахів.

7. Проведення Свята зустрічі птахів.

Проект №5

Тема.  Українські Карпати.

Мета: формувати уявлення про природу України; познайомити учнів з

            розташуванням Карпатських гір на території України, з кліматичними

            умовами, водоймами, рослинним і тваринним світом Карпат,

            корисними копалинами, працею людей; розвивати пізнавальні інтереси

            учнів, вміння вести пошукову діяльність, пам’ять, мислення;

            виховувати любов до природи, бережливе ставлення до її багатств.

Тривалість: 1 місяць (короткотривалий).

Етапи реалізації.

1. Знайомство з фізичною картою України. Дослідження розташування

    Українських Карпат на карті, рельєфу місцевості, водойм, населених

    пунктів.

2. Збір інформації про рослинний і тваринний світ Українських Карпат.

3. Екскурсія у Карпати за маршрутом Яремча – Ворохта – Яблучниця –

    Буковель.

4. Фотовиставка «Карпати – перлина України».

5. Урок – звіт по проекту з курсу «Я і Україна. Природознавство» на тему

    «Українські Карпати».

Проект №6

Тема.  Охорона природи україни.

Мета: ознайомити дітей з природними багатствами України; розкрити

            значення природи для людини; узагальнити та розширити знання дітей

            про те, що обов’язком кожної людини є охорона природи; формувати

            поняття «закон», «заповідник», «заказник», «Червона книга»;

            збагачувати словник учнів; розвивати уяву про навколишній світ,

            пам’ять, мислення, мовлення, естетичне сприйняття чудового світу

            природи; виховувати бережливе та відповідальне ставлення до

            природи.

Тривалість: 1 місяць (короткотривалий).

Етапи реалізації.

1. Обговорення проблеми забруднення навколишнього середовища в

     Україні.

2. Вироблення плану досліджень:

    а) поділ на групи: контролери стану забруднення природи;

                                   екологи;

                                   працівники заповідників;

                                   біологи.

    б) вибір напрямків досліджень проблеми:

- контролери – стан техногенного забруднення;

- екологи – вплив людської побутової діяльності на природу;

- працівники заповідників – заповідники України;

- біологи – рослини і тварини Червоної книги України.

3. Збір інформації за обраними напрямками.

4. Проведення коротких екскурсій, прогулянок вулицями та парками

    Тернополя з метою спостереження за станом збереження природи

     міста.

5. Оформлення рефератів, узагальнення основних питань, виділення

     головного, формулювання висновків.

6. Створення презентації по даній темі.

7. Проведення відкритого уроку-звіту по проекту з курсу «Я і Україна.

    Природознавство»  на тему «Охорона природи України».

7.1. Виступи учнів по групах з короткими доповідями по результатах

       досліджень.

7.2. Виконання практичних вправ «Допоможи природі», «Книга

       скарг», «Знайди зайве», «Займи позицію» (групова робота).

7.3. Виготовлення пам’яток про збереження природи «Не можна»,

       «Треба» (групова робота).

Проект №7

Тема.  Символіка. Що це таке? Знаймо і

      шануймо символи свого краю.

Мета: сформувати в учнів уявлення про символи; познайомитися з

            символами рідного краю; доповнити і поглибити знання дітей про

            Україну; розвивати в учнів уміння шукати, аналізувати та

            систематизувати інформацію з різних джерел, виділяти головне,

            мислити, бути уважними, спостережливими; організовувати

            самостійну діяльність учнів у процесі виконання завдань;

            узагальнювати та систематизувати результати дослідницької

            діяльності учнів; виховувати патріотичні почуття, прищеплювати

            любов до рідного краю.

Тривалість: 2 місяці (середньої тривалості).

Етапи реалізації.

1. Збирання інформації про рослини та тварини-символи та обереги України, їх призначення.

2. Зустріч з майстринею, перегляд її робіт. Майстер-клас «Віночок-оберіг».

3. Конкурс малюнків «Символи рідного краю».

4. Конкурс читців віршів про птахів – символів нашого краю.

5. Оформлення виставки творчих робіт, папки з матеріалами.

6. Вікторини «Символи нашого краю».

Проект №8

Тема.  Український вінок – краса і оберіг.

Мета: ознайомити учнів з народнопоетичними символами України,

            символами-оберегами; розвивати інтерес до традицій нашого народу;

            сприяти формуванню національної свідомості учнів; виховувати любов

            до рідного краю.

Тривалість:  1 урок (мініпроект).

Етапи реалізації.

1. Знайомство з інформацією про виготовлення українського віночка.

2. Вибір квітів, які використовувалися для виготовлення віночка.

3. Знайомство зі значенням кожної квітки у вінку.

4. Виготовлення творчого панно «Український віночок».

      4.1. Вирізування квітів для віночка за шаблонами (групова робота).

      4.2. Наклеювання квітів на макет віночка.

      4.3. Прикрашання панно декоративними метеликами.

Проект №9

Тема.  Дуб – символ могутності та довголіття.

Мета: розкрити користь дуба для людини, його фармакологічні властивості

           та використання; навчити малювати дуб; розвивати читацькі та

           пошукові навички, мовлення, спостережливість, уяву, фантазію,

           здатність сприймати красу; прищеплювати бажання оберігати красу

           нашої природи.

Тривалість: 1 тиждень (короткотривалий).

Етапи реалізації.

1. Пошук інформації про дуб як листяне дерево.

2. Пошук інформації про користь дуба для людини і тварини, його фармакологічні властивості.

3. Пошук інформації про славні багаторічні дуби, пов’язані з історичними особами або подіями.

4. Народні традиції, пов’язані з дубом.

5. Конкурс малюнка «Зелений дубочок».

6. Висаджування жолудів (або саджанців) дуба.

7. Відкритий урок «Дуб – символ могутності та довголіття».

Проект №10

Тема.  Нагодуй пташину взимку.

Мета: формувати практичні природоохоронні вміння, розширити,

            узагальнити знання учнів з теми «Зимуючі птахи», розкрити

            залежність життя птахів від поведінки людини, розвивати

            пізнавальний інтерес учнів до життя природних мешканців,

            спостерігати  за життям птахів, які залишились зимувати, допомагати

            птахам взимку, виховувати турботливе ставлення до пернатих друзів.

Тривалість: 1 тиждень (короткотривалий).

Етапи реалізації.

1. Заготовка корму для птахів.

2. Екскурсія в природу з метою дізнатися, які птахи залишилися зимувати, поспостерігати за ними.

3. Бесіда на тему «Птахи взимку».

4. Збір матеріалів про зимуючих птахів:

    І група – «Художники» – малюнки  птахів;

    ІІ група – «Народознавці» – прислів’я, приказки, загадки про птахів; 

    ІІІ група – «Науковці» – науковий матеріал про птахів;

    ІV група – «Конструктори» – виготовлення годівничок для птахів.

5. Представлення учнями зібраної інформації:

    «Художники» - виставка малюнків;

    «Народознавці» - вікторина з зібраним матеріалом на уроках читання;

    «Науковці» - повідомлення інформації на уроках природознавства;

6. Вихід в природу, «конструктори» вивішують зроблені годівнички, заповнені зібраним попередньо кормом.

7. Створення та демонстрація комп’ютерної презентації проекту.

Проект №11

Тема.  Город на підвіконні.

Мета: розширити і поглибити знання дітей про цибулю, її значення для життя

            і здоров’я людини; ознайомити із впливом усіх факторів росту на

            розвиток цибулі; формувати в учнів уміння проводити дослідницьку

            діяльність, робити висновки, організовувати суспільно-корисну

            справу; виховувати працелюбність.

Тривалість: 1,5 – 2 місяці (середньої тривалості).

Етапи реалізації.

1. Висаджування цибулі учнями (у горщики з ґрунтом, у склянку з водою).

2. Спостереження за цибулею і фіксація змін через 7, 14, 21 день. Запис результатів спостережень.

3. Пошукова діяльність: знаходження матеріалу про цибулю в підручниках, словниках, енциклопедіях тощо («З історії овочівництва», «Використання цибулі в медицині», «Ботанічні відомості про цибулю», «Про цибулю в літературі»).

4. Проведення дослідів з цибулею – спостереження за її змінами:

    А) за наявності всіх необхідних умов для росту;

    Б) без води;

    В) без світла;

    Г) без тепла;

   Д) без повітря. 

5. Урок – презентація проекту.

Проект №12

Тема.  Захисти ялинку.

Мета: ознайомити учнів з важливістю збереження лісових насаджень; дати дітям

           можливість долучитися до конкретних дій зі збереження зелених насаджень,

           виготовити новорічну листівку, композицію тощо з підручних матеріалів без

           застосування гілок ялинки; розвивати спостережливість, критичне мислення,

           навички усного мовлення; вчити працювати  в групах, представляти результати

           дослідницької роботи; виховувати дбайливе ставлення до природи, екологічну

           культуру.

Тривалість: 2 тижні (короткотривалий).

Етапи реалізації.

1.Екскурсія у хвойний ліс (або похід у парк, де є хвойні дерева).

2. Відеогазета «Лісова красуня».

3. Історія традиції прикрашати оселю на Новий рік ялинкою.

4. Виготовлення вітальної листівки з зображенням ялинки (об’ємна аплікація).

5. Виставка творчих робіт учнів «Еко-ялинка» (ялинки або новорічні композиції, виготовлені з підручних матеріалів, без використання гілок ялинки).

6. Інсценізація «Збережи ялинку».