УКРАЇНСЬКА МОВАТекстоцентричний підхід як необхідна умова формування комунікативної компетентності учнів
У сучасному суспільстві особливо відчувається потреба у всебічно грамотних людях, що вільно володіють навичками усного і писемного мовлення.
Мета курсу української мови «полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою ( всіма видами мовленнєвої
діяльності у процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань» (Українська мова. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 2012 р., с.10).
Необхідною умовою досягнення нової якості освіти, головним завданням якої є формування у школярів ключових компетенцій, є текстоцентричний підхід. Вивчення мовних понять, явищ, закономірностей має здійснюватися не ізольовано від мовлення, а на основі тексту, як засобу навчання і як продукту мовленнєвої діяльності школяра, у якому передбачається застосування набутих компетентностей.
Використання текстів у процесі засвоєння мовних знань і формування мовленнєвих умінь і навичок називаємо текстоцентричними технологіями.
Новизною навчального матеріалу нових підручників з української мови можна вважати введення текстової основи.
Включення системи текстів відповідної тематики як дидактичного матеріалу із розробленими завданнями, спрямоване на вивчення української мови на шести рівнях:
* фонетико – фонематичному;
* лексико – семантичному;
* словотворчому;
* морфемному;
* морфологічному;
* синтаксичному.
Основні переваги текстоцентричних технологій:
тексти є зразком усного і писемного зв’язного мовлення;
тексти сприяють:
засвоєнню мовних та мовленнєвих знань;
становленню мовленнєвих здібностей;
використання інтонації як риторико-мелодійного боку мовлення (логічний наголос, пауза, темп, мелодика, тембр голосу);
формуванню та розвитку діалогічних та монологічних висловлювань;
відтворенню чужих й створенню власних висловлювання;
активізації пізнавальної діяльності учнів;
формуванню уміння висловлювати власні думки і переконання;
розвитку емоційної й естетичної чутливості учня;
вихованню духовно – моральних якостей, любові до мистецтва образного слова;
підвищенню якості знань учнів;
креативності мислення;
комфортності навчання.
Пропонуємо для практичного використання рекомендації щодо використання текстоцентричних технологій на уроках української мови методичного практикуму вчителів 2 класу (керівник Волинець Л.В.), який відбувся 24 вересня 2014 року на базі ТЗОШ № 20.
Вимоги до текстів щодо жанрової та тематичної різноманітності:
твори сучасної дитячої української та зарубіжної літератури, поезія, дитяча періодика, твори усної народної творчості;
твори про природу у різні пори року, про людей праці, твори, які утверджують добро, людяність, працелюбність; знайомлять з традиціями; пізнавально-розвивальні, енциклопедичні.
Основний критерій – насиченість тексту комунікативно-значущою лексикою, мовними явищами, які вивчаються на уроці , реалізація виховного аспекту та завдань програми з предмета.
Форми і методи організації роботи з текстом:
комплексна робота з текстом;
мовностилістичний аналіз тексту;
«самодиктанти»;
вигадування-міркування;
редагування тексту;
різні види диктантів;
інтелектуально-лінгвістичні вправи;
робота з текстами-мініатюрами;
складання сенканів, комунікативні й ігрові ситуації.
Структура уроків з використанням текстоцентричних технологій:
Створення умов для сприйняття тексту. Будь-яка робота з текстом або його фрагментом починається з того, що він сприймається дітьми на слух або зорово. І на цьому етапі важливо створити настрій, який допоміг би зрозуміти текст.
Повторення матеріалу (на основі вивчених граматичних явищ). У роботі виділяють декілька рівнів (фонематичний, лексичний, морфологічний, словотврчий) і підбираються завдання для кожного з них.
Вивчення нового грамматичного матеріалу. Новий матеріал розглядається на основі тексту
Вивчення тексту (його фрагменту) напам’ять. Підготовка до письма з пам’яті. Цей етап сприяє збагаченню словникового запасу учнів, розвитку орфографічної грамотності.
Творча робота. Учням пропонується творче завдання на відтворення свого тексту, стилізацію авторського з використанням грамматичного матеріалу.
ВИДИ РОБІТ З ТЕКСТОМ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 2 КЛАСІ
ТЕМА: ЗВУКИ І БУКВИ.
ЯК ТРЕБА ПОВОДИТИСЬ НА ВУЛИЦІ
Перш ніж вийти з дому, перевір, чи все в тебе в порядку. Ґудзики мають бути застебнуті, одяг і взуття вичищені, волосся зачесане.
Якщо йдеш вулицею з товаришами, не розтягуйтесь на весь тротуар, не штовхайте перехожих, не кричіть. Некультурно ходити вулицями і їсти. Не можна смітити! Для сміття на вулицях є урни.
(Українська мова. 2 клас . М.С.Вашуленко)
Методична цінність:
сприяти засвоєнню учнями теоретичного матеріалу з теми «Звуки і букви. Склад. Наголос»;
формувати навички правильно та інтонаційно читати текст, добирати заголовки до прочитаного;
знаходити слова з подовженими приголосними, ділити слова для переносу, переказувати прочитане стисло;
збагачувати словниковий запас учнів;
розвивати комунікативні вміння, мовне чуття;
виховувати любов до рідної мови, вміння поводити себе на вулиці, вдома, в школі.
Види роботи з текстом:
Зорове сприйняття тексту.
Про що цей текст?
Яка його інформаційна цінність?
Поділіть текст на частини. Чи можна ці частини переставити місцями?
Чи можна у текст ввести «чарівні» слова: будь ласка, дякую, вибачте, до побачення.
Знайдіть слова, в яких є подовжені приголосні звуки. Запишіть їх за абеткою
Знайдіть серед записаних слова, в яких подовжені звуки звучать однаково (взуття – сміття).
Поділіть слово ґудзик для переносу.
Знайдіть слова, в яких звуків більше, ніж букв.
Які ще правила поведінки на вулиці ви знаєте?
Утворити слова. Поставити наголос.
ПРО ↑ ВУ ↓ ЛОК
ЯЦ ← ИЛУВ
ВУ + ЛИМ – М + Ч + НІ
ТЕМА: СЛОВО. ПРАВОПИС СЛІВ ІЗ НЕНАГОЛОШЕНИМИ ЗВУКАМИ [е], [и] В КОРЕНІ СЛОВА
Наші предки вважали, що справжня в..сна настає, коли повертаються з вирію птахи. На своїх крилах приносять вони сонячне світло і т..пло. Щоб прискорити прихід в..сни, випікали пташок із тіста (жайворонків, голубків). І закликали: «Жайворонки, прилетіть, в..сну красну принесіть!» (За Василем Скуратівським).
(Українська мова. 2 клас . М.С.Вашуленко)
Методична цінність:
сприяти засвоєнню учнями теоретичного матеріалу з теми «Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е] , [и ] в корені слова»;
збагачувати словниковий запас;
закріпити теоретичний матеріал про види речень, головні слова в реченні;
розвивати творчу уяву;
розширювати кругозір на основі народознавчого матеріалу;
розвивати комунікативні навички;
заохочувати до пошукової роботи народознавчого характеру.
Поділіть слово ґудзик для переносу.
Знайдіть слова, в яких звуків більше, ніж букв.
Які ще правила поведінки на вулиці ви знаєте?
Утворити слова. Поставити наголос.
Види роботи з текстом:
Визначити жанр твору.
Визначити тему і головну думку.
Словникова робота: «предки», «красну».
Дібрати слова близькі за значенням.
Дібрати заголовок.
Поставити запитання до тексту.
У другому реченні визначити головні слова.
Пояснити правопис слів із ненаголошеними звуками [е], [и].
Поділити слово жайворонок на склади для переносу.
Перебудувати останнє речення зі спонукального в розповідне.
Дібрати заклички про весну.
ТЕМА: СЛОВО. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
МОЄ ОЛЕНЯТКО
Хто не бачив оленяти,
можу вам намалювати.
В оленяти білі ніжки,
мов тонесенькі берізки,
шерсть м’яка, неначе пух,
два листочки – двоє вух,
очі – сливи, хвіст – що з вати.
Чи я вмію малювати?
Василь Марсюк
(Українська мова. 2 клас . М.С.Вашуленко)
Методична цінність:
сприяти засвоєнню учнями теоретичного матеріалу;
збагачувати словниковий запас;
розвивати творчу уяву, креативне мислення;
сприяти розвитку орфографічної грамотності ;
розвивати навички комунікативного користування мовними засобами;
створити обстановку психологічного комфорту.
Види роботи з текстом:
Визначити тему та головну думку твору.
Від чийого імені ведеться розповідь?
Визначити жанр твору.
Гра «Схожі хвостики» (оленяти-малювати, ніжки-берізки, пух-вух, з вати-малювати).
Який це тип тексту?
З чим автор порівнює очі, хвіст, вуха оленяти?
Що ще може бути біле? м’яке?
Дібрати спільнокореневі слова до слова оленятко. Поставити в них наголос, перевірити , користуючись орфографічним словником.
Знайти прикметники. На які питання вони відповідають?
Знайти іменники, вжиті в однині; в множині.
Вивчити фрагмент вірша (опис оленяти) напам’ять (з допомогою методу ейдетики).
Висловити своє ставлення: чи вміє автор малювати?
Як би ви назвали цей вірш?
ТЕМА: КОРІНЬ СЛОВА
Завітала весна-веснонька до нашого саду. Зігріла дерева весняним теплом. Ожив садочок! Яблуневий цвіт укрив яблуню. Поруч – запашна груша, а там – слива. Неподалік персик і абрикос.
Наварять люди джему персикового й абрикосового, варення сливового, компоту з яблук і грушечок.
Хочеш взимку їжу мати – учись весною працювати.
За Анатолієм Назаренком
(Українська мова. 2 клас. М.Д.Захарійчук)
Методична цінність:
сприяти усвідомленню учнями поняття про спільнокореневі слова на основі дослідження спорідненості слів;
формувати навички правильно інтонувати речення;
розвивати мовне чуття;
збагачувати словниковий запас, виховувати любов до природи;
заохочувати до пошукової роботи народознавчого характеру.
Види роботи з текстом:
Визначити тип тексту за метою мовлення.
Визначити тему і головну думку.
Дібрати заголовок.
Словникова робота: «неподалік», «джем», «запашна».
У першому реченні визначити головні слова.
Перебудувати перше речення з розповідного в спонукальне.
Знайти спільнокореневі слова. Позначити корінь.
До підкреслених слів першого абзацу виписати спільнокореневі слова з другого абзацу. Записати парами.
Пояснити прислів’я.
Дібрати прислів’я про весну.
Скласти гірку слів – родичів до слова весна.
Весна
Весняне
Веснянка
Веснонька
ТЕМА: РЕЧЕННЯ
Андрійко і Ніна поверталися зі школи. Пригріло сонце. Розтанув сніг. Яром потекла вода. Бурхливо шумить потік. - Переправлятися будемо разом, - сказав Андрійко. - Як? - здивувалася Ніна. - Я ж у черевичках? - Тримайся за шию, - сказав Андрійко. Так Андрійко переніс Ніну. За Василем Сухомлинським (Українська мова. 2 клас. М.Д.Захарійчук)
Методична цінність:
сприяти засвоєнню поняття «головні слова в реченні»;
закріплювати знання з тем «Речення. Види речення», «Правопис власних іменників – імен людей», «Перенос слів з й»;
розвивати навички правильного та виразного читання, зокрема діалогу;
розширювати словниковий запас дітей;
розвивати творчу уяву дітей;
поглиблювати знання з природознавства;
розвивати зв’язне мовлення;
виховувати культуру спілкування, бажання допомогти слабшому.
сприяти засвоєнню учнями теоретичного матеріалу з теми «Звуки і букви. Склад. Наголос»;
формувати навички правильно та інтонаційно читати текст, добирати заголовки до прочитаного;
знаходити слова з подовженими приголосними, ділити слова для переносу, переказувати прочитане стисло;
збагачувати словниковий запас учнів;
розвивати комунікативні вміння, мовне чуття;
виховувати любов до рідної мови, вміння поводити себе на вулиці, вдома, в школі.
Види роботи з текстом:
Зорове сприйняття тексту.
Про що цей текст?
Яка його інформаційна цінність?
Поділіть текст на частини. Чи можна ці частини переставити місцями?
Чи можна у текст ввести «чарівні» слова: будь ласка, дякую, вибачте, до побачення.
Знайдіть слова, в яких є подовжені приголосні звуки. Запишіть їх за абеткою
Знайдіть серед записаних слова, в яких подовжені звуки звучать однаково (взуття – сміття).
Поділіть слово ґудзик для переносу.
Знайдіть слова, в яких звуків більше, ніж букв.
Які ще правила поведінки на вулиці ви знаєте?
Утворити слова. Поставити наголос.
ПРО ↑ ВУ ↓ ЛОК
ЯЦ ← ИЛУВ
ВУ + ЛИМ – М + Ч + НІ
ТЕМА: СЛОВО. ПРАВОПИС СЛІВ ІЗ НЕНАГОЛОШЕНИМИ ЗВУКАМИ [е], [и] В КОРЕНІ СЛОВА
Наші предки вважали, що справжня в..сна настає, коли повертаються з вирію птахи. На своїх крилах приносять вони сонячне світло і т..пло. Щоб прискорити прихід в..сни, випікали пташок із тіста (жайворонків, голубків). І закликали: «Жайворонки, прилетіть, в..сну красну принесіть!» (За Василем Скуратівським).
(Українська мова. 2 клас . М.С.Вашуленко)
Методична цінність:
сприяти засвоєнню учнями теоретичного матеріалу з теми «Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е] , [и ] в корені слова»;
збагачувати словниковий запас;
закріпити теоретичний матеріал про види речень, головні слова в реченні;
розвивати творчу уяву;
розширювати кругозір на основі народознавчого матеріалу;
розвивати комунікативні навички;
заохочувати до пошукової роботи народознавчого характеру.
Поділіть слово ґудзик для переносу.
Знайдіть слова, в яких звуків більше, ніж букв.
Які ще правила поведінки на вулиці ви знаєте?
Утворити слова. Поставити наголос.
Види роботи з текстом:
Визначити жанр твору.
Визначити тему і головну думку.
Словникова робота: «предки», «красну».
Дібрати слова близькі за значенням.
Дібрати заголовок.
Поставити запитання до тексту.
У другому реченні визначити головні слова.
Пояснити правопис слів із ненаголошеними звуками [е], [и].
Поділити слово жайворонок на склади для переносу.
Перебудувати останнє речення зі спонукального в розповідне.
Дібрати заклички про весну.
ТЕМА: СЛОВО. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА
МОЄ ОЛЕНЯТКО
Хто не бачив оленяти,
можу вам намалювати.
В оленяти білі ніжки,
мов тонесенькі берізки,
шерсть м’яка, неначе пух,
два листочки – двоє вух,
очі – сливи, хвіст – що з вати.
Чи я вмію малювати?
Василь Марсюк
(Українська мова. 2 клас . М.С.Вашуленко)
Методична цінність:
сприяти засвоєнню учнями теоретичного матеріалу;
збагачувати словниковий запас;
розвивати творчу уяву, креативне мислення;
сприяти розвитку орфографічної грамотності ;
розвивати навички комунікативного користування мовними засобами;
створити обстановку психологічного комфорту.
Види роботи з текстом:
Визначити тему та головну думку твору.
Від чийого імені ведеться розповідь?
Визначити жанр твору.
Гра «Схожі хвостики» (оленяти-малювати, ніжки-берізки, пух-вух, з вати-малювати).
Який це тип тексту?
З чим автор порівнює очі, хвіст, вуха оленяти?
Що ще може бути біле? м’яке?
Дібрати спільнокореневі слова до слова оленятко. Поставити в них наголос, перевірити , користуючись орфографічним словником.
Знайти прикметники. На які питання вони відповідають?
Знайти іменники, вжиті в однині; в множині.
Вивчити фрагмент вірша (опис оленяти) напам’ять (з допомогою методу ейдетики).
Висловити своє ставлення: чи вміє автор малювати?
Як би ви назвали цей вірш?
ТЕМА: КОРІНЬ СЛОВА
Завітала весна-веснонька до нашого саду. Зігріла дерева весняним теплом. Ожив садочок! Яблуневий цвіт укрив яблуню. Поруч – запашна груша, а там – слива. Неподалік персик і абрикос.
Наварять люди джему персикового й абрикосового, варення сливового, компоту з яблук і грушечок.
Хочеш взимку їжу мати – учись весною працювати.
За Анатолієм Назаренком
(Українська мова. 2 клас. М.Д.Захарійчук)
Методична цінність:
сприяти усвідомленню учнями поняття про спільнокореневі слова на основі дослідження спорідненості слів;
формувати навички правильно інтонувати речення;
розвивати мовне чуття;
збагачувати словниковий запас, виховувати любов до природи;
заохочувати до пошукової роботи народознавчого характеру.
Види роботи з текстом:
Визначити тип тексту за метою мовлення.
Визначити тему і головну думку.
Дібрати заголовок.
Словникова робота: «неподалік», «джем», «запашна».
У першому реченні визначити головні слова.
Перебудувати перше речення з розповідного в спонукальне.
Знайти спільнокореневі слова. Позначити корінь.
До підкреслених слів першого абзацу виписати спільнокореневі слова з другого абзацу. Записати парами.
Пояснити прислів’я.
Дібрати прислів’я про весну.
Скласти гірку слів – родичів до слова весна.
Весна
Весняне
Веснянка
Веснонька
ТЕМА: РЕЧЕННЯ
Андрійко і Ніна поверталися зі школи. Пригріло сонце. Розтанув сніг. Яром потекла вода. Бурхливо шумить потік. - Переправлятися будемо разом, - сказав Андрійко. - Як? - здивувалася Ніна. - Я ж у черевичках? - Тримайся за шию, - сказав Андрійко. Так Андрійко переніс Ніну. За Василем Сухомлинським (Українська мова. 2 клас. М.Д.Захарійчук)
Методична цінність:
сприяти засвоєнню поняття «головні слова в реченні»;
закріплювати знання з тем «Речення. Види речення», «Правопис власних іменників – імен людей», «Перенос слів з й»;
розвивати навички правильного та виразного читання, зокрема діалогу;
розширювати словниковий запас дітей;
розвивати творчу уяву дітей;
поглиблювати знання з природознавства;
розвивати зв’язне мовлення;
виховувати культуру спілкування, бажання допомогти слабшому.
Види роботи з текстом:
Про кого розповідається у тексті?
Поміркуйте, хто вони?
Який був день? У яку пору року відбуваються події?
Чому розтанув сніг? На що перетворився?
Словникова робота: «яром», «бурхливо», «потік», «черевики».
Спишіть перший абзац. Підкресліть головні слова.
Як називається розмова між двома людьми?
Прочитайте діалог дітей.
Як Ніна перейшла через потічок? Чому?
Хто прийняв таке рішення?
Якими словами можна охарактеризувати хлопчика?
Яка головна думка тексту?
Який можна дібрати заголовок?
Продовжіть текст (діалог).
Знайдіть найкоротше речення. Яке воно за метою висловлювання?
ТЕМА: ТЕКСТ. БУДОВА ТЕКСТУ
У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне!»
Підняв камінь, кинув його у криницю. Булькнуло дуже. Камінь упав на дно і закрив джерело. Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Якось він прийшов на те саме місце, де колись була криниця, зеленів луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко.
- Де ж це воно все поділося? – здивувався дідусь (За Василем Сухомлинським).
(Українська мова. 2 клас . М.С.Вашуленко)
Методична цінність:
сприяти усвідомленню учнями будови тексту;
формувати навички правильно інтонувати речення;
збагачувати словниковий запас;
закріпити теоретичний матеріал про перенос слів, про звуки і букви;
заохочувати до філософських роздумів про значення природи у житті людини і ставлення до неї.
Види роботи з текстом:
Про що цей текст?
Яка його головна думка?
Скільки абзаців у ньому?
З яких частин складається текст?
Прочитати зачин. Дібрати заголовок.
Пояснити значення слова «булькне».
Поміркуйте над запитанням дідуся і розкажіть, що сталося.
Ваше ставлення до вчинку героя. Як би ви поступили на місці хлопчика?
Поставити кілька запитань за змістом цього тексту.
Скласти план.
Прочитати речення, в кінці яких стоять знак питання, знак оклику.
Знайти слова з подовженими приголосними звуками.
Виділені слова поділити для переносу.
Назвати звуки у слові джерело.
Знайти слова з м’якими приголосними звуками. Вимовити їх.
Знайти слово, у якому звуків більше, ніж букв.
До слова джерело дібрати слова-родичі.
Записати слова, які закінчуються на дзвінкий приголосний звук.
З ряду слів вибрати ті, які характеризують хлопчика.
Бешкетник, працелюб, пустун, розбишака, друг, забіяка.
Про кого розповідається у тексті?
Поміркуйте, хто вони?
Який був день? У яку пору року відбуваються події?
Чому розтанув сніг? На що перетворився?
Словникова робота: «яром», «бурхливо», «потік», «черевики».
Спишіть перший абзац. Підкресліть головні слова.
Як називається розмова між двома людьми?
Прочитайте діалог дітей.
Як Ніна перейшла через потічок? Чому?
Хто прийняв таке рішення?
Якими словами можна охарактеризувати хлопчика?
Яка головна думка тексту?
Який можна дібрати заголовок?
Продовжіть текст (діалог).
Знайдіть найкоротше речення. Яке воно за метою висловлювання?
ТЕМА: ТЕКСТ. БУДОВА ТЕКСТУ
У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне!»
Підняв камінь, кинув його у криницю. Булькнуло дуже. Камінь упав на дно і закрив джерело. Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Якось він прийшов на те саме місце, де колись була криниця, зеленів луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко.
- Де ж це воно все поділося? – здивувався дідусь (За Василем Сухомлинським).
(Українська мова. 2 клас . М.С.Вашуленко)
Методична цінність:
сприяти усвідомленню учнями будови тексту;
формувати навички правильно інтонувати речення;
збагачувати словниковий запас;
закріпити теоретичний матеріал про перенос слів, про звуки і букви;
заохочувати до філософських роздумів про значення природи у житті людини і ставлення до неї.
Види роботи з текстом:
Про що цей текст?
Яка його головна думка?
Скільки абзаців у ньому?
З яких частин складається текст?
Прочитати зачин. Дібрати заголовок.
Пояснити значення слова «булькне».
Поміркуйте над запитанням дідуся і розкажіть, що сталося.
Ваше ставлення до вчинку героя. Як би ви поступили на місці хлопчика?
Поставити кілька запитань за змістом цього тексту.
Скласти план.
Прочитати речення, в кінці яких стоять знак питання, знак оклику.
Знайти слова з подовженими приголосними звуками.
Виділені слова поділити для переносу.
Назвати звуки у слові джерело.
Знайти слова з м’якими приголосними звуками. Вимовити їх.
Знайти слово, у якому звуків більше, ніж букв.
До слова джерело дібрати слова-родичі.
Записати слова, які закінчуються на дзвінкий приголосний звук.
З ряду слів вибрати ті, які характеризують хлопчика.
Бешкетник, працелюб, пустун, розбишака, друг, забіяка.
