12.01.2016 року у ТСШ № 3 вчителі початкових класів міста Тернополя обговорювали проект нової « Концепції початкової школи», який був оприлюднений в МОН України перед всеукраїнською аудиторією 17 грудня 2015 року, і який сьогодні хочуть «проштовхнути» до впровадження в навчальні заклади України.
Освітяни, ознайомившись з проектом "Концепції початкової освіти", запропонованим на загальне обговорення лабораторією початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, згідні з авторами, що початкова школа відіграє провідну роль у сфері загальної середньої освіти, адже саме тут відбувається формування особистості, її творчий розвиток. Проте деякі нововведення проекту ставлять під сумнів розвиток творчих здібностей дитини.
Свої пропозиції з удосконалення розробленої Концепції педагоги надіслали в Комітет ВР з питань науки і освіти (Лілія Михайлівна Гриневич) і Міністру освіти і науки України Сергію Мироновичу Квіту.
Пропозиції
до проекту нової «Концепції початкової школи»
1. Незрозумілий підхід до формування змісту початкової освіти, який передбачає його суцільну інтеграцію, а саме: штучне об’єднання різних навчальних предметів.
Видається не зовсім правомірним створення інтегрованого курсу "Світознавство", в якому будуть об’єднані навчальні предмети: "Природознавство", "Основи здоров’я", "Я у світі". Рекомендуємо не включати в інтегрований курс «Світознавство» навчальний предмет «Природознавство», а залишити його для окремого вивчення. Адже зміст програми цього предмета уже інтегрований і поєднує пропедевтику біології, екології, географії, фізики, астрономії та хімії. Основна мета навчального предмета «Природознавство» – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.
Предмет «Світознавство» може охоплювати зміст раніше існуючих навчальних предметів «Я у світі» та «Основи здоров’я».
2. Сьогодні спостерігається погіршення стану здоров’я молодших школярів, а кількість годин на освітню галузь «Фізична культура» зменшено. Інтеграція "Фізкультури" з іншими предметами у формі фізкульхвилинок і динамічних пауз є теж штучною. Адже основною метою проведення фізкультхвилинок (які безумовно проводить і буде проводити кожен учитель на уроках) – є підвищення, утримання чи збереження високої працездатності протягом уроку, забезпечення короткочасного активного відпочинку для школярів під час занять. Вони запобігають розвитку втоми, порушенню постави, знижують статичне навантаження, проте не сприяють досягненню основної мети і завдань предмета «Фізична культура», а саме: збереження та зміцнення здоров’я школярів, розширення рухового досвіду, функціональних можливостей систем організму шляхом цілеспрямованого розвитку основних фізичних якостей і природних здібностей, забезпечення оптимального для кожного учня рівня фізичної підготовленості.
3. Як можна реалізувати основну мету початкової школи - виховання особистості дитини, її гармонійний розвиток - без освітньої галузі «Мистецтво»? Інтеграція мистецтва з усіма іншими предметами призведе до втрати початковою школою таких предметів, як "Музика" та "Образотворче мистецтво". Знищуючи мистецьку складову в початковій школі під виглядом інтегрування з математикою або іншими предметами, ми знищуємо майбутню українську культуру європейського народу. Не всі батьки можуть оплачувати позакласні музичні та художні заняття своїх дітей, а саме на уроках мистецтва вчителі виявляють талановитих учнів. Для багатьох дітей це єдина можливість розвивати свої здібності й таланти для майбутнього престижу України у світі. Завдяки так званому «інноваційному» підходу до викладання предметів художньо-естетичного циклу, запропонованому «Концепцією початкової освіти» тисячі вчителів, що виховують дітей на цінностях мистецтва, будуть звільнені та змушені шукати іншу роботу. А студентам мистецьких педагогічних закладів чому сьогодні не говорять, що вони вчаться даремно? Адже з таким підходом професія вчителя музичного чи образотворчого мистецтва зникне найближчим часом.
Уже розроблена та апробована програма, у якій інтегруються музична, образотворча та мистецько-синтетична змістові лінії. Ця програма спрямована на поліхудожнє виховання особистості, формування в учнів основ цілісної художньої картини світу. Вона створює передумови для художньо-творчої самореалізації особистості кожної дитини. Навчальні предмети «Мистецтво» чи «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво» вкрай необхідні у навчально-виховному процесі, і їх місце лише в інваріантній складовій навчального плану, адже важко забезпечити художньо-естетичний розвиток дитини без предметів освітньої галузі «Мистецтво».
4. Вважаємо недоцільним 5 год на тиждень для проведення виховної роботи. На кожному уроці вчитель у початковій школі ставить триєдину мету (навчальну, розвивальну та виховну). Виховні години для молодших школярів є недоречними. Доцільніше замість виховних годин повернути «Мистецтво» (2 год). Окрім того, такий підхід суперечить європейській Концепції освіти, де місія школи полягає в навчанні.
5. Початкова школа, згідно з новою Концепцією, планується як школа повного дня. Вважаємо, що сучасне суспільство ще не готове до такого режиму роботи школи першого ступеня ні матеріально, ні психологічно. З 36 ЗНЗ м. Тернополя маємо лише 2 початкові школи повного дня, адже організація роботи таких шкіл потребує значних капіталовкладень: забезпечення та облаштування спалень, ігрових та навчальних кімнат. У 384 початкових (1-4) класах навчається 10.936 учнів; з них функціонує лише 125 груп продовженого дня, якими охоплено 3.838 молодших школярів. Переконані, що на сьогоднішній день ми не можемо говорити про те, що пріоритетною стає робота початкової школи в режимі повного дня.
6. Незрозумілою є й система оцінювання навчальних досягнень молодших школярів – «відмінно», «добре», «задовільно», «потребує покращення». Навіщо тоді вводилася 12-бальна система оцінювання, яка належно розроблена науковцями у руслі компетентнісного підходу?
Безперечно, що початкова ланка освіти потребує реформування . Але запропонований проект необхідно ще переглянути, продовжити його обговорення і обов’язково врахувати пропозиції громадськості.
Пропозиції підготувала творча група освітян м. Тернополя
Свої пропозиції з удосконалення розробленої Концепції педагоги надіслали в Комітет ВР з питань науки і освіти (Лілія Михайлівна Гриневич) і Міністру освіти і науки України Сергію Мироновичу Квіту.
Пропозиції
до проекту нової «Концепції початкової школи»
1. Незрозумілий підхід до формування змісту початкової освіти, який передбачає його суцільну інтеграцію, а саме: штучне об’єднання різних навчальних предметів.
Видається не зовсім правомірним створення інтегрованого курсу "Світознавство", в якому будуть об’єднані навчальні предмети: "Природознавство", "Основи здоров’я", "Я у світі". Рекомендуємо не включати в інтегрований курс «Світознавство» навчальний предмет «Природознавство», а залишити його для окремого вивчення. Адже зміст програми цього предмета уже інтегрований і поєднує пропедевтику біології, екології, географії, фізики, астрономії та хімії. Основна мета навчального предмета «Природознавство» – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.
Предмет «Світознавство» може охоплювати зміст раніше існуючих навчальних предметів «Я у світі» та «Основи здоров’я».
2. Сьогодні спостерігається погіршення стану здоров’я молодших школярів, а кількість годин на освітню галузь «Фізична культура» зменшено. Інтеграція "Фізкультури" з іншими предметами у формі фізкульхвилинок і динамічних пауз є теж штучною. Адже основною метою проведення фізкультхвилинок (які безумовно проводить і буде проводити кожен учитель на уроках) – є підвищення, утримання чи збереження високої працездатності протягом уроку, забезпечення короткочасного активного відпочинку для школярів під час занять. Вони запобігають розвитку втоми, порушенню постави, знижують статичне навантаження, проте не сприяють досягненню основної мети і завдань предмета «Фізична культура», а саме: збереження та зміцнення здоров’я школярів, розширення рухового досвіду, функціональних можливостей систем організму шляхом цілеспрямованого розвитку основних фізичних якостей і природних здібностей, забезпечення оптимального для кожного учня рівня фізичної підготовленості.
3. Як можна реалізувати основну мету початкової школи - виховання особистості дитини, її гармонійний розвиток - без освітньої галузі «Мистецтво»? Інтеграція мистецтва з усіма іншими предметами призведе до втрати початковою школою таких предметів, як "Музика" та "Образотворче мистецтво". Знищуючи мистецьку складову в початковій школі під виглядом інтегрування з математикою або іншими предметами, ми знищуємо майбутню українську культуру європейського народу. Не всі батьки можуть оплачувати позакласні музичні та художні заняття своїх дітей, а саме на уроках мистецтва вчителі виявляють талановитих учнів. Для багатьох дітей це єдина можливість розвивати свої здібності й таланти для майбутнього престижу України у світі. Завдяки так званому «інноваційному» підходу до викладання предметів художньо-естетичного циклу, запропонованому «Концепцією початкової освіти» тисячі вчителів, що виховують дітей на цінностях мистецтва, будуть звільнені та змушені шукати іншу роботу. А студентам мистецьких педагогічних закладів чому сьогодні не говорять, що вони вчаться даремно? Адже з таким підходом професія вчителя музичного чи образотворчого мистецтва зникне найближчим часом.
Уже розроблена та апробована програма, у якій інтегруються музична, образотворча та мистецько-синтетична змістові лінії. Ця програма спрямована на поліхудожнє виховання особистості, формування в учнів основ цілісної художньої картини світу. Вона створює передумови для художньо-творчої самореалізації особистості кожної дитини. Навчальні предмети «Мистецтво» чи «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво» вкрай необхідні у навчально-виховному процесі, і їх місце лише в інваріантній складовій навчального плану, адже важко забезпечити художньо-естетичний розвиток дитини без предметів освітньої галузі «Мистецтво».
4. Вважаємо недоцільним 5 год на тиждень для проведення виховної роботи. На кожному уроці вчитель у початковій школі ставить триєдину мету (навчальну, розвивальну та виховну). Виховні години для молодших школярів є недоречними. Доцільніше замість виховних годин повернути «Мистецтво» (2 год). Окрім того, такий підхід суперечить європейській Концепції освіти, де місія школи полягає в навчанні.
5. Початкова школа, згідно з новою Концепцією, планується як школа повного дня. Вважаємо, що сучасне суспільство ще не готове до такого режиму роботи школи першого ступеня ні матеріально, ні психологічно. З 36 ЗНЗ м. Тернополя маємо лише 2 початкові школи повного дня, адже організація роботи таких шкіл потребує значних капіталовкладень: забезпечення та облаштування спалень, ігрових та навчальних кімнат. У 384 початкових (1-4) класах навчається 10.936 учнів; з них функціонує лише 125 груп продовженого дня, якими охоплено 3.838 молодших школярів. Переконані, що на сьогоднішній день ми не можемо говорити про те, що пріоритетною стає робота початкової школи в режимі повного дня.
6. Незрозумілою є й система оцінювання навчальних досягнень молодших школярів – «відмінно», «добре», «задовільно», «потребує покращення». Навіщо тоді вводилася 12-бальна система оцінювання, яка належно розроблена науковцями у руслі компетентнісного підходу?
Безперечно, що початкова ланка освіти потребує реформування . Але запропонований проект необхідно ще переглянути, продовжити його обговорення і обов’язково врахувати пропозиції громадськості.
Пропозиції підготувала творча група освітян м. Тернополя
