ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

У соцмережах активно обговорюється питання про те, як буде відбуватися дистанційне навчання під час карантину. Відповідь на це запитання коментує Іванна Коберник, українська телеведуча та журналістка, заслужена журналістка України, радниця міністра освіти України, співзасновниця ГО «Смарт освіта».

Це хороше запитання, але відповідь буде залежати від кожної конкретної школи і конкретного вчителя – наскільки вони виявляться готові гнучко і швидко перебудувати свою роботу, наскільки в дітей і вчителів є якісний інтернет-доступ і наскільки вони вміють ним користуватися. Бо дистанційне навчання – це не написати у Viber “прочитати в підручнику параграфи 7-9, відповісти на запитання після них і виконати вправи 5-10”.

Ще раз: дати дітям весь матеріал на самостійне опрацювання – це не дистанційне навчання! І система (освіти, з МОН на чолі) ще ні разу системно не давала рекомендацій на такий випадок.

Усе, що вона зможе зробити зараз, – дати набір лінків на дистанційні платформи. Але і це не є дистанційне навчання! Бо знати лінки недостатньо, треба ще вміти ними користуватися і правильно організувати роботу – свою і дітей.

Однак, цей карантин, як і будь-яка криза, – це хороший привід почати робити те, що давно потрібно було зробити. Бо ті ж карантини через сезонні ГРВІ бувають щороку.

Отже, ваша школа впорається зі справжнім дистанційним навчанням, якщо вже раніше працювала через онлайн-платформи, використовувала методики перевернутого класу чи іншого типу змішаного навчання, якщо зможе організувати роботу вчителя і надати покрокові інструкції батькам і дітям, як організувати самостійну роботу вдома:

1. Робота за принципом перевернутий клас або змішаного навчання – це коли, наприклад, теоретичний матеріал дається на самостійне опрацювання дітям, а практичні завдання закріплюються у класі чи під час групових робіт. Якщо вчитель це практикував, він і зараз впорається, навіть якщо роботи доведеться перевіряти дистанційно.
2. Якщо школа зможе організувати дистанційні онлайн-консультації вчителів: це не важко, якщо вчитель – впевнений користувач комп’ютера. А якщо ні?
3. Якщо зможе надати дітям плани уроків для самостійного опрацювання, які міститимуть не просто “прочитай параграф підручника, дай відповідь на запитання”, а теоретичний матеріал, ілюстративне чи графічне зображення (пояснення), лінк на відео для перегляду, check-list для закріплення знань і творче завдання (можливо, таке, яке можна виконати з друзями дистанційно).
4. Уроки через Skype – я знаю школи, які це практикують. Дня них необхідний premium пакет Skype, він дозволяє підключати до 30 осіб і мати зв’язок хорошої якості. Це непоганий перехідний етап для вчителів, які звикли до фронтальної роботи.
5. Якщо вчитель уже мав досвід роботи з платформами Kahoot, Quzizz, IDroo, Miro чи подібними – то він зможе швидко підібрати (чи розробити власні) завдання для своїх класів на самостійне опрацювання.