Відповідно до наказу управління освіти і науки Тернопільської міської ради
від 26.09.2017 року № 438 «Про проведення пілотного дослідження на локальному
рівні щодо впровадження Державного стандарту початкової освіти» на базі 1-Б класу ТЗОШ № 16 ім. В. Левицького
та 1-Г класу ТЗОШ № 28 з 01.10.2017 року розпочато впровадження
навчально-методичного забезпечення початкової
освіти в умовах реалізації Державного стандарту початкової загальної освіти.
Оновлення змісту й методик навчання молодших школярів зумовлене потребою в
систематичному використанні можливостей початкової освіти для здійснення
особистісно орієнтованого навчання і створення науково-методичного супроводу
Концепції Нової української школи.
Для реалізації нового Державного стандарту розроблені матеріали, методичні рекомендації щодо підготовки вчителів до впровадження
вказаного вище навчально-методичного забезпечення початкової освіти,
підготовлено вчителів ТЗОШ № 16 Роговську Л.І. та ТЗОШ № 28 Коник Н. (з 2019 р.
– Задворну М.І.), проведено ряд методичних заходів, дружніх зустрічей,
які
проходили на всеукраїнському, обласному, локальному рівнях, рівні
загальноосвітнього навчального закладу.
Педагоги використовували
інтернет-сервіси: онлайн-платформа НУШ (nus.org.ua), електронні платформи «Всеосвіта»,
«Освіторія», педагогічний сайт ТКМЦНОІМ (сторінка Нова українська школа, блог
Гордіюк Надії) тощо, завдання мультимедійного видавництва «Розумники», «Країна
мрій».
Учителі є активними учасниками
спільнот «НУШ», «НУШ-2. Перезавантаження», «#ХОЧУВЧИТИСЯ», «Вчимося по-новому»
(соціальні мережі FACEBOOK).
Планування процесу навчання педагоги
здійснювали у довільній формі на основі Типової освітньої програми та модельної
навчальної програми (авторський колектив під керівництвом Р. Шияна), що
конкретизують навчальний зміст та розподіл конкретних очікуваних результатів
навчання
Основою досягнення результатів стали інноваційні ідеї:
-
системний
підхід до створення умов природовідповідного розвитку дітей молодшого шкільного
віку (розвантаження навчального змісту, створення відповідного
психодидактичного середовища, інтегрованого навчання);
-
упровадження
змісту навчання на засадах компетентнісного підходу як інструмента діяльнісної початкової
освіти, грунтованої на врівноваженості знаннєвого, емоційного і мотиваційного
компонентів діяльності учня, утвердження його як самоцінної, гідної поваги
особистості, громадянина української держави;
-
акцентування
уваги на суб’єктності навчальної взаємодії в інтерактивний спосіб,
урізноманітненні засобів децентрації навчання, на розширенні кола об’єктів
освітнього середовища.
Головна ідея Нової української школи – компетентнісне
навчання. Учні пілотних класів не просто набували знань, а вчилися
використовувати їх на практиці й опановували навички в життєвих ситуаціях.
Значну частину навчального часу було присвячено роботі в
групі і побудовано на дослідженнях: діти самостійно шукали відповіді на
запитання, осмислювали вивчене, а наставники допомагали їм у цьому.
Те, що значно відрізняє уроки в НУШ —
цікаві практики, досліди, проєкти, творчі завдання.
Під час щоденних зустрічей – ранкового кола діти
обговорювали свій емоційний стан, власні думки, актуальні питання класного і
шкільного життя, спілкувалися на цікаві їм теми, оскільки вміння керувати власними
емоціями й дослухатися до відчуттів інших -
одне з важливих завдань нової школи.
Аби діти розуміли взаємозв’язки й мали цілісну картину
світу у початковій школі запроваджено
інтеграцію предметів. Пілотне дослідження продемонструвало, що інтегроване
навчання сприяє формуванню системного мислення , позитивно-емоційному задоволенню
пізнавальних потреб, економному використанню навчального часу. Інтегрований
курс «Я досліджую світ» визвав велике зацікавлення в учнів, учителів і батьків. Справжнім викликом стало формувальне оцінювання
навчальних досягнень учнів, мета якого оцінити поступ кожної дитини, а не її
відповідність певному еталону.
Впродовж пілотування педагоги ділилися своїми думками,
напрацюваннями, власним досвідом роботи в екпериментальних класах з учителями
початкових класів міста, області, висвітлювали в засобах масової інформації.
Роговська Л.І., як тренер НУШ, Коник Н., Задворна М.І. брали участь у підготовці учителів
початкових класів до роботи в НУШ, методичних заходах, онлайн-конференціях.Ненав’язливо, у вигляді гри та творчості, дослідництва та
практики, творчо, креативно, емоційно учні пілотних класів закінчили початкову
школу, досягли хороших результатів. Рівень сформованості наскрізних умінь (які
пронизують всі предмети і є спільними для всіх компетентностей) випускників
4-их класів свідчить, що - «мають значні успіхи» - 51.2 % (ТЗОШ №16-80%; ТЗОШ №28 –
22.4%);
- «демонструють помітний прогрес» - 29.6 % (ТЗОШ №16-8%;
ТЗОШ №28-51.3%);
- «досягають результату з з допомогою вчителя» - 15.6 %
(ТЗОШ №16-8%; ТЗОШ №28-23.1%);
- «потребують уваги і допомоги» - 3,6 % (ТЗОШ №16-4%; ТЗОШ
№ 28-3,2%)
Проте найбільше досягнення НУШ: неозброєним оком видно
зміни в поведінці учнів. Випускники початкової школи НУШ – не такі, як усі
діти. Вони сміливо дивляться в очі, а не відводять погляд, вони відважні й
впевнені, люблять і вміють вчитися.
