Кожній людині необхідні такі життєві навички як уміння висловлюватись, формулювати свою думку. На сьогоднішній день володіння інформацією, її оброблення, вміння ясно передавати почуття, відстоювати свою позицію – головні завдання, поставлені перед освітою. Мову, як складний психологічний процес, слід розвивати у взаємозв’язку сприйняття й мислення. Оскільки сучасні діти багато часу проводять онлайн, реальне спілкування стає мистецтвом, якому потрібно навчати. Для цього чудово підходить метод STORITELLING.
Як було зазначено, навички сторітеллінгу потрібні письменникам, режисерам, блогерам, рекламникам, піарникам, копірайтерам, журналістам, політикам, економістам… А найперше – учителям. Психологи переконані, що факти запам’ятовуються у 20 разів легше, якщо вони є частиною історії.
1.
Найдоречніше використовувати сторітеллінг на першому етапі уроку –
мотивації, презентації теми.
2.
Герої історії мають бути яскраві, добре знайомі дітям.
3.
Ключовим у складанні історії є запитання, на якому
зосереджено увагу дітей і на яке буде дано відповідь наприкінці .
4.
Для підтримки уваги забезпечити оптимальний ритм історії
(тобто те, наскільки швидко або повільно вона розвивається).
5.
Емоційне наповнення оповідки має наближати її до власного
досвіду слухачів.
6.
Діти мають бути учасниками подій, що відбуваються з
персонажем і особисто стосуються кожного з них.
7.
Оповідачу історії доречно варіювати тон, гучність свого
голосу.
8.
Бажано супроводжувати розповідь відповідними мелодіями і
звуками.
9.
Розповіді не слід перевантажувати зайвими деталями та
наочністю.