ФОРМУВАННЯ У ПЕРШОКЛАСНИКІВ НАВИЧОК ПИСЬМА

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Загальновідомо, що з того моменту, коли дитина вперше бере до рук олівець, у домінантній півкулі її мозку починає формуватися новий нервовий центр, що сприяє розвитку мовлення, мислення та, зокрема, таких особистісних якостей, як уважність, спостережливість, охайність, дисциплінованість, уміння доводити справу до кінця тощо. Отже, формування у школяра каліграфічного почерку забезпечує його розвиток як особистості.

Оскільки навчання письма розпочинається в молодшому шкільному віці, формування в учнів графічних навичок та техніки письма є одним з найважливіших завдань учителів початкових класів.

У нових програмах для загальноосвітніх навчальних закладів (2012 р.) цьому питанню надається особливого значення. А в Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи увага вчителя акцентується на важливості постійного контролю за формуванням в учнів графічної навички письма, пропонуються параметри її оцінювання.

З метою уніфікації графіки, відпрацювання методичного апарату написання цифр, букв та їх з’єднань, полегшення роботи вчителів були розроблені «Єдині зразки каліграфічного письма цифр, українських і російських букв та їх з'єднань» (Рішення Колегії МОН України. Протокол № 8/2-19 від 18.07.2003 р.).

Проте на практиці значна частина вчителів відчуває труднощі у формуванні в школярів каліграфічного почерку, зокрема на початковому етапі навчання. Пошук шляхів розв'язання цієї проблеми варто розпочати зі з'ясування причин, що стримують досягнення позитивних результатів у цьому напрямі.

ПРИЧИНИ, ЩО СТРИМУЮТЬ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ГРАФІЧНИХ НАВИЧОК ПИСЬМА

1. Вікові психофізіологічні особливості шестирічок.

• Несформованість стійкої мотивації до навчання
• Неможливість сприйняття великого обсягу матеріалу протягом тривалого часу.
• Обмежені можливості слухового сприймання.
• Недорозвиненість слухового аналізатора та повільність розпізнавання зорової інформації (графічного образу літери, зокрема рядкової).
• Несформованість просторових уявлень.
• Невміння синтезувати частини (елементи) в ціле (букви).
• Нестійкість уваги.
• Погане відтворення інформації з пам'яті.
• Недостатня спроможність у фонетичному аналізі та синтезі слів.
• Неточність та повільність рухів, під час письма через слабкість дрібної моторики руки.

2. Окремі індивідуальні особливості першокласників.

• Темперамент (приміром, флегматик повільніше засвоює навчальний матеріал, потребує більше часу на його відтворення).
• Властивості характеру (зокрема неохайність, недисциплінованість, непосидючість, неуважність).
• Індивідуальні особливості, відмінність від інших учнів класу в розвитку мовлення, мислення, пам'яті, просторових уявлень, уваги; у рівні сформованості вміння слухати, бачити; затримка темпу формування емоційно-вольової сфери.
• Стан здоров'я (слабкий зір, поганий слух, відставання у психічному чи фізичному розвитку, каліцтва провідної руки).
• Ліворукість.
• Наявність набутої в дошкільний період звички неправильно тримати ручку, писати елементи літер.
• Гіперактивність чи гіперповільність.

3. Недоліки в організації навчального процесу.

• Невідповідність освітлення, повітряного, температурного режимів, кольору і розміру парти санітарно-гігієнічним вимогам, що сприяє розвитку таких професійних хвороб школярів, як викривлення хребта й короткозорість.
• Низька якість класної дошки та крейди.
• Недостатня увага з боку вчителя до питань:
• а) організації робочого місця кожного школяра (мається на увазі захаращеність парти зайвими предметами; відсутність на ній спеціальної підставки для підручника, що дає можливість вивільнити місце для зручного розташування руки першокласника під час письма та сприяє попередженню перевтоми його м'язів; неправильне розміщення підручника і зошита під час письма (у праворуких він має розташовуватися ліворуч скраю чи посередині парти), без чого учень не зможе дотримуватись потрібного нахилу в написанні літер;
• б) формування у школярів умінь швидко й чітко виконувати вказівки вчителя, а також дотримуватись інструкції в процесі самостійного виконання письмових вправ чи завдань, орієнтуватися на сторінці зошита;
• в) забезпечення учнів необхідною кількістю індивідуальної наочності, завдяки якій відбувається усвідомлення дітьми навчального матеріалу.
• Невідповідність кулькової ручки будові дитячої руки (наприклад, занадто товста чи важка).
• Нераціональне чергування праці й відпочинку школярів, що призводить до швидкої перевтоми дітей, а відтак до зниження їхньої працездатності, і є однією з причин появи негативних зрушень у психічному й фізичному здоров'ї учнів.
• Недотримання педагогом вимог щодо культури записів на дошці, у зошитах і щоденниках школярів.
• Відсутність своєчасного та належного контролю за якістю письма першокласників.

4. Недостатній рівень методичної майстерності вчителя.

• Недостатнє розуміння важливості формування графічної навички письма для розвитку особистості кожного учня.
• Брак необхідної теоретичної підготовки.
• Невідповідне вікові вихованців мовленнєве оформлення пояснення нового матеріалу, що ускладнює процес осмислення його учнями.
• Поверхове знання вікових психофізіологічних та індивідуальних особливостей першокласників, що позбавляє педагога можливості здійснення диференційованого підходу до навчання їх письма.
• Звичка планувати навчальну роботу без урахування результатів аналізу діагностичних даних, на основі чого вчитель легко міг би з'ясувати причини графічних відхилень окремих школярів та диференційовано визначити напрями корекційної роботи з ними.

5. Недоліки традиційної методики.

• Навчання учнів письма здійснюється шляхом нав'язування їм знань, тобто віддання переваги:
• а) монологу вчителя;
• б ) фронтальній роботі педагога з класом замість організації практичної роботи кожного учня (самостійно чи в парі) з індивідуальною наочністю, що забезпечує осмислене сприймання школярами навчальної інформації, а відтак її краще запам'ятовування;
• в) репродуктивній діяльності учнів, зокрема копіюванню (навчання каліграфічного письма є здебільшого актом наслідування, головною умовою досягнення потрібних якості та темпу письма учнів є особистий приклад викладача);
• г) оцінним судженням педагога про роботу учнів на уроках письма, тоді як розвиток у школярів здатності до продукування взаємо- і самооцінних суджень є надзвичайно важливим для формування в них каліграфічного почерку та становлення їх як особистостей.
• Навчальна інформація, що пропонується першокласникам на уроках навчання грамоти, має калейдоскопічний зміст, що призводить до розпорошення уваги дітей, заважає набуттю ними системних знань.
• Матеріал для списування в зошитах із друкованою основою різних авторів часто буває однотипним, зміст речень не завжди коректний, зрозумілий та цікавий дітям шестирічного віку.

Наявність будь-яких із перелічених причин позбавляє педагога можливості здійснювати систематичну роботу з формування у своїх вихованців навичок каліграфічного письма.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Першочерговим завданням педагога має стати формування у дітей інтересу до уроків навчання грамоти.

Недарма в народі кажуть: «Хочу» — половина «можу». Існує безліч способів зацікавити малюків у спробах писати. Насамперед цьому сприяє використання різноманітної індивідуальної наочності:

• дріт (шнурок) для моделювання літер та їх складових елементів;
• прозора пластикова плівка для обведення літер і елементів у зошитах з друкованою основою;
• ламінована рукописна абетка для практичних вправ учнів на розпізнавання вивчених елементів у структурі різних літер, пошук вивчених рядкових або великих літер та їх обведення за допомогою олівця чи капілярної ручки;
• планшети, фольга, пластикові дощечки для тренувальних вправ у написанні елементів, літер, буквосполучень, слів;
• стеки для письма на фользі та планшетах;
• торбинки з наборами пластикових літер (на зразок тих, які використовують для оформлення стендів) із метою їх розпізнання за допомогою тактильних відчуттів.

2. Формування в учнів координації дій рухового і зорового аналізаторів, що забезпечить свідоме, а відтак міцне запам'ятовування школярами графічного образу літер алфавіту.

3. Використання вчителем різних стимулів, зокрема таких, як:

• а) словесні судження на зразок: «Молодець! Сьогодні ти написав значно краще!», «Мені дуже сподобалася твоя письмова робота», «Я була переконана, що ти можеш писати краще» та ін.;
• б) виставки кращих зошитів учнів, їхніх письмових,контрольних робіт;
• в) зображення вчителем на полях зошитів школярів різноманітних символів.

4. Заміна теоретичного пояснення вчителя практичними вправами учнів під керівництвом педагога.

(Береться до уваги обмежені можливості слухового сприймання дитини, відтворення нею інформації з пам'яті)

Наприклад:
— Уважно розгляньте запропоновані елементи літер, знайдіть між ними спільне й відмінне.
— Спробуйте вигнути такі самі елементи з дроту (шнурка).
— Обведіть через прозору плівку зразок написання зазначених елементів у зошиті з друкованою основою (або в ламінованій абетці).
— Знайдіть на ламінованій абетці всі літери, у структурі яких є такий самий елемент.
— Визначте, з яких елементів складається та чи інша літера, тощо.

5. Формування просторових уявлень з метою дотримання синхронності й пропорційності в написанні літер та їх складових елементів, що є однією з ознак каліграфічного почерку.

• Традиційні вправи на обведення контурів предметних малюнків, фігур за трафаретами;
• заштриховування контурних малюнків різноспрямованими лініями;
• проведення прямих, вертикальних, горизонтальних, похилих ліній (ліворуч, праворуч), а також ламаних, хвилястих, петельних ліній перервним і неперервним рухом руки (у межах можливого);
• написання ліній, подібних до елементів літер, тощо.

Цій меті підпорядковані також вправи на

• формування у першокласників умінь орієнтуватися на сторінці зошита, зокрема в основному рядку.

Наприклад: — Поставте точку на початку верхньої лінії основного рядка. Трохи відступіть і поставте ще одну. Відступіть стільки ж і поставте наступну тощо.

Аналогічно виконуються завдання щодо нижньої лінії рядка, знаходження уявної середньої лінії між його верхньою і нижньою лініями.

6. Розвиток м'язів дрібної моторики руки.

У зв’язку з цим постійне тренування учнів:

• у ліпленні з пластиліну, солоного тіста, глини;
• у виготовленні витинанок, конструюванні,
• викладанні малюнків із пазлів, мозаїки;
• виготовленні за допомогою копіювального паперу саморобних розфарбовок та їх розфарбовуванні;
• виконанні пальчикових вправ тощо.

Неточність та повільність рухів руки дитини під час письма зникне завдяки у написанні довільного розміру літер чи їх елементів на чистих аркушах паперу, планшетах, пластикових дощечках. Відсутність на цих предметах робочих ліній дає вчителеві можливість сконцентрувати увагу дітей на дотриманні прийнятого зразку в написанні літер та їх структурних елементів, що є обов'язковою ознакою каліграфічного почерку.

7. Врахування індивідуальних особливостей молодших школярів (наприклад, таких як: неохайність, недисциплінованість, непосидючість, неуважність, низький рівень сформованості умінь слухати й бачити), котрі заважають формуванню навичок каліграфічного письма.

8. Формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок.

У нових програмах для загальноосвітніх навчальних закладів (1-4 класи) зазначено: «Успішність навчальної діяльності учнів великою мірою визначається рівнем оволодіння загальнонавчальними вміннями й навичками. До їх складу входять: навчально-організаційні (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання); загальномовленнєві (формування умінь висловлюватись, працювати з текстовою інформацією); загальнопізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам'ятовувати, відтворювати і застосовувати й перетворювати навчальний матеріал); контрольно-оцінні (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання здобутих результатів)».

• Так, серед організаційних умінь для цього випадку вагоме значення має формування у першокласників умінь включатися в роботу одразу після вказівки вчителя; добирати необхідне для роботи на уроці обладнання та розміщувати його на парті в певному порядку. Реалізації цієї мети, особливо на етапі підготовки до школи із майбутніми першокласниками слугуватиме організація змагань між учнями на зразок:

— Хто найшвидше відкриє (закриє) портфель і дістане (покладе) з (в) нього зошит (ручку, олівець, планшет, гумку, ламіновану абетку тощо)?
— Знайдіть на парті сусіда зайві речі, що заважатимуть йому на уроці.
— Перевірте одне одного: чи готові ви до уроку? Доведіть свою думку.
— Хто зможе повторити завдання, яке я щойно перед вами поставила?

З метою формування у малюків організаційних умінь педагог може використовувати у процесі занять малюнкові інструкції. Спочатку малюнкові інструкції наочно відображають зміст діяльності або форму роботи. Поступово вони набувають вигляду умовних позначок, дивлячись на які учні самостійно, без допомоги учителя розуміють, що їм треба робити.

Систематичне використання на уроках навчання грамоти подібних інструкцій дасть учителеві змогу за їх рахунок економити час на поясненні учням змісту завдань, формувати у вихованців звичку швидко включатися в роботу, свідомо сприймати суть завдання, а відтак осмислено його виконувати, що є необхідною умовою якісного засвоєння знань.

Серед загальнопізнавальних умінь важливим для навчання першокласників письма є розвиток умінь спостерігати, порівнювати графічні зображення елементів і літер з метою знаходження спільного й відмінного у їх написанні; визначати в літерах певні ознаки (кількість та форма структурних елементів, місця їх з'єднання); співвідносити розміри рядкових і великих літер; розрізняти їх конфігурацію та способи поєднання в слові; замінювати друковані літери рукописними, дотримуючись алгоритму написання літер та їх структурних елементів тощо.

Учням пропонуються завдання на зразок:

• Розгляньте пропоновані елементи літери за допомогою збільшувального скла. Знайдіть між ними спільне та відмінне.
• Знайдіть на ламінованій абетці літеру, що складається із зазначених елементів.
• Визначте, з яких елементів складається певна літера.
• Утворіть літеру, дописавши до запропонованого наступний елемент.
• Знайдіть у рукописній абетці літери, в структурі яких є такі самі елементи.
• З'єднайте елементи з літерами, у структурі яких вони наявні.
• Напишіть певну літеру на пластиковій дощечці, використовуючи для визначення її структурних елементів різнокольорові фломастери.
• Спишіть надруковані на дошці слова, самостійно добираючи способи поєднання літер.
• Утворіть із запропонованих літер якомога більше слів. Запишіть їх у зошити, правильно добираючи способи поєднання літер.

Виконання першокласниками вправ на зразок наведених вище водночас сприятиме формуванню в них звички до аналізу та синтезу структурних компонентів літер, що, у свою чергу, допоможе попередити графічні помилки.

• Розвиток загальномовленнєвих умінь також сприяє формуванню в учнів 1-го класу графічних навичок письма. Зокрема, важливими є уміння зосереджено слухати вчителя, однокласників; давати одне одному поради, радитись, залишаючись при цьому толерантним; чітко відповідати на поставлені вчителем чи учнями класу запитання (за певною чи вільною моделлю); у помірному темпі, зв'язно й виразно передавати іншим почуте та побачене; формулювати у процесі практичної діяльності висновки-узагальнення (самостійно чи з допомогою педагога).

Формуванню в учнів на уроках навчання грамоти загальномовленнєвих умінь особливо сприяє організація роботи в парах і групах. Зокрема завдання такого типу:

• Продемонструйте одне одному... (наприклад, алгоритм написання певного елемента літери на пластиковій дощечці; місце з'єднання такої-то літери; спосіб поєднання літер у пропонованому слові).
• Уважно розгляньте та скажіть... (наприклад, скільки елементів у структурі цієї літери; на що вона схожа; що спільного та відмінного ви побачили в структурі певних літер).
• Поставте одне одному запитання... (наприклад: «Який звук позначає на письмі ця буква?»; «У яких літерах абетки є подібний елемент?»; «Яка різниця між голосними й приголосними звуками?»).
• Дайте поради одне одному... (наприклад, щодо поліпшення якості письмової роботи; виконання самостійного завдання; планування корекціиної роботи з каліграфії).
• Спробуйте передбачити... (наприклад, це може бути завдання за малюнковою конструкцією; порядок виконання вправ та завдань, спрямованих на ознайомлення з наступною літерою усвідомлення алгоритму дій є запорукою успішності в навчанні): «Спробуйте передбачити, з якою метою я пропоную вам цю вправу»).

— Поміркуйте та дайте обґрунтовану відповідь,починаючи її словами:

а) «Ми вважаємо...»;
б) «На нашу думку...»;
в) «Ми погоджуємося з думкою попередньої групи, але хотіли б додати...»;
г) «Ми не погоджуємося з думкою попередньої групи, оскільки вважаємо...»;
ґ) «Ми міркували так...».

Оскільки розвиток мовлення і мислення — процеси взаємопов'язані, то виконання першокласниками подібних вправ водночас сприятиме розвитку в них конкретно-образного та логічного мислення.

• Здатність першокласників писати каліграфічно прямо пропорційно залежить від рівня сформованості в них контрольно-оцінних умінь. Зокрема, від уміння учнів формулювати щодо виконання ними письмових завдань самооцінні судження за орієнтирами, запропонованими вчителем (чи йдеться про написання елементів, літер, слів, речень чи текстів): відповідність прийнятому зразку; синхронність та пропорційність написання літер, дотримання нахилу й прийнятих типів поєднань між ними, відповідність вимогам щодо культури оформлення письмових робіт (охайність, дотримання абзаців, берегів сторінки, дописування рядка, відсутність орфографічних та пунктуаційних помилок).

Формування зазначених умінь має здійснюватися в чітко визначеній послідовності: від педагогічної оцінки вчителя (вона має демонструвати учням критерії оцінювання) до взаємооцінних суджень школярів (це забезпечить набуття ними колективного досвіду оцінювання згідно з визначеними критеріями) і, нарешті, до самооцінки дітьми результатів навчальної діяльності (підвищення рівня якої одночасно є свідченням зростання рівня самосвідомості школярів). Так, наприклад, розглянувши написану учнем на дошці літеру (скажімо, а), учитель констатує:

Випадок А: «Мені подобається написана тобою літера а, оскільки вона відповідає прийнятому зразку. Я маю на увазі пропорційність складових елементів та дотримання потрібного нахилу». (З метою порівняння учитель демонструє зразок написання літери в класній рукописній абетці.)

Випадок Б: «На жаль, літера, яку ти написав, не відповідає прийнятому зразку. По-перше, ти не дотримався потрібного нахилу, а по-друге, перший її елемент значно більший за розміром, ніж другий. Тобто вони непропорційні. Порівняй написану тобою літеру зі зразком на класній абетці».

Після цього педагог викликає до дошки написати літеру а ще одного першокласника (решта школярів роблять це на планшетах) та пропонує за аналогією колективно оцінити написане ним. За необхідності допомагає вихованцям, акцентуючи їхню увагу на таких параметрах, як пропорційність складових елементів, нахил літери та її відповідність прийнятому зразку, встановити яку можна, зіставивши написане з рукописною абеткою.

Наступне завдання — самостійна робота в парах: взаємооцінювання згідно з визначеними вище параметрами написаної на планшетах літери а. У процесі цього взаємооцінювання учні роблять одне одному зауваження щодо недотримання того чи іншого параметра, дають відповідні поради та фішки (пластикові, картонні кружечки чи ґудзики) певного кольору. З метою діагностики робота 2—3 пар озвучується.

Далі — самостійна робота учнів у зошитах: урахувавши почуті зауваження, написати кілька літер, визначити серед них «міс а», намалювавши над нею корону. Довести сусідові правильність свого вибору.

Обрані засоби попередження та корекції графічних відхилень мають водночас забезпечувати розвиток учня як особистості, глибоке усвідомлення (а не зазубрювання) ним знань, опанування способів пізнання, формування в школярів стійкого інтересу до навчання; а також відповідати таким дидактичним принципам: спрямованості на всебічний і гармонійній розвиток особистості дитини; свідомого сприйняття вихованцями знань на засадах діагностики, диференціації та індивідуалізації; оптимального поєднання різних засобів навчання молодших школярів; сприяння усвідомленню школярами необхідності саморозвитку і самовдосконалення для становлення їх як особистостей.