ОРГАНІЗАЦІЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА САМООЦІНКИ УЧНІВ

 

При формуванні контрольно-оцінювальної діяльності молодшого школяра у процесі становлення навчальної діяльності важливо, щоб зовнішні мотиви (які спонукає оцінка), переросли у внутрішні: «навчаюсь, тому що мені цікаво пізнати щось нове», «тому що подобається процес навчання». Розвиток внутрішніх мотивів пов’язаний з формуванням навчальних дій контролю та оцінки, які є складовими навчальної діяльності, основою яких є самоконтроль і самооцінювання – система дій, за допомогою яких учень перевіряє власну діяльність.

Розвиток самоконтролю молодших школярів — одна із найважливіших передумов їхньої самостійної діяльності. Без самоконтролю дитині складно буде виконати те чи те завдання без допомоги дорослого. Аби сформувати навички самоконтролю в молодших школярів, педагогічні зусилля доречно рівномірно спрямувати на: навчання дітей дій самоконтролю, формування в них відповідних умінь та навички навичок; формування в дітей потреби, бажання контролювати процес своєї діяльності.

Самооцінювання може здійснюватися на різних етапах навчальної діяльності - як на етапі планування виконання навчального завдання (вироблення критеріїв оцінювання), так і позавершенню його виконання (оцінювання учнем  власної роботи за виробленими критеріями). Важливим у цьому є оцінювання вчителем за тими ж критеріями, порівнянні оцінки вчителя і учня та з'ясування розбіжностей.

Самооцінюванню учні мають учитися для того, щоб бачити мету навчання й досягати успіху. Для самостійного оцінювання можна використовувати різні форми карт, таблиці самооцінки  тощо. 

Розгляд даних питань відбувся 29 січня 2025 року під час онлайн-заходу для вчителів початкових класів. За результатами практикуму учасникам запропоновані для використання в роботі матеріали з досвіду роботи педагогів.

НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЮ:

https://docs.google.com/presentation/d/1c1bKtkl84rufiw33ECrzIc_8sUfg6ne0/edit?usp=sharing&ouid=107155596294026823179&rtpof=true&sd=true

 РЕКОМЕНДАЦІЇ 

щодо формування

самоконтролю та самооцінювання учнів

       1. Формувати самоконтроль і самооцінювання у молодших  школярів з перших днів навчання.

2.   Сприяти підвищенню рівня навчальної діяльності школярів;  розвитку в них самокритичності; високої вимогливості до себе і до результатів своєї праці;  вольових якостей.

3.   Використовувати прийоми самоконтролю: повторне усне виконання завдання, яке було задане; перевірку з ключем;  перевірку з текстом підручника;  перевірку за словником; повторення правил, на які виконано вправу.

4.   Застосовувати форми самооцінки: словесні; знакові письмові (цифри, смайлики тощо); знакові внутрішні (оцінка за допомогою пальчиків, різних карточок); шкали; таблиці.

5.   Своєчасно здійснювати зворотній зв’язок.

6.   Зберігати  відносини вчителя та     учня,  розвивати самостійність школяра, сприяти розвитку регулятивних, особистісних та пізнавальних умінь.

7. Залучати до самоконтролю  і самооцінювання товаришів, батьків.

8.   Формувати особистість дитини, здатної до подальшого самовизначення і самореалізації.