субота, 13 серпня 2022 р.

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НОВОГО 2022/2023 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

 


Міністерство освіти і науки України підготувало інформацію щодо особливостей організації нового 2022/23 навчального року та рекомендації першочергових кроків із підготовки до нього.

Відповідно до постанови КМУ від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», навчання в ЗЗСО традиційно розпочнеться в День знань (1 вересня). Освітній процес у школах триватиме до 30 червня 2023 року. Заклади фахової передвищої та вищої освіти самостійно визначають дати початку та завершення навчального року. 

Крок 1: призначити комісії з обстеження закладів освіти на предмет готовності до організації навчання та забезпечення безпеки учасників освітнього процесу

До складу комісій рекомендовано включити представників регіональних підрозділів Державної служби з надзвичайних ситуацій і Національної поліції. Результатом роботи комісії є підготовка відповідного акту, що затверджується керівником адміністрації. 

Крок 2: визначити форму організації освітнього процесу

Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті. Структура та тривалість навчального тижня, дня, занять і відпочинку, а також форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною (вченою) радою закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою (відповідно до обсягу навчального навантаження та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, особливостей регіону тощо).

Освітній процес в очному режимі

Запроваджується в приміщеннях або будівлях закладу освіти тільки в межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту, що можуть бути використані для укриття учасників освітнього процесу в разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших відповідних сигналів оповіщення.

Якщо потужності споруд цивільного захисту є недостатніми для укриття всіх учасників освітнього процесу, то освітній процес може бути організований шляхом розподілу навчального часу в межах годин (змін) упродовж дня, тижня, місяця або семестру. 

Для підготовки роботи закладів освіти в очному режимі засновникам рекомендовано провести відповідні заходи з посилення безпеки:

·         обов’язкова перевірка закладів освіти та прилеглих територій на наявність вибухонебезпечних предметів;

·         перевірка готовності систем оповіщення, зокрема, доступності оповіщення для дітей із порушеннями зору та слуху;

·         визначення та позначення шляхів евакуації;

·         наявність обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу;

·         створення запасів води та медикаментів;

·         проведення тренувань з учасниками освітнього процесу щодо дій у разі повітряної тривоги;

·         проведення навчальних занять щодо здоров'язбереження, надання домедичної підготовки тощо;

·         підключення мережі Wi-Fi в укриттях для проведення занять (за можливості). 

Освітній процес у дистанційному режимі

Запроваджується в закладах освіти на території ведення бойових дій і тимчасово окупованих територіях. Запроваджується наказом (розпорядженням) засновника закладу освіти за погодженням із керівником адміністрації (без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі, головною умовою є своєчасне виконання завдань).

Під час організації дистанційного навчання рекомендуємо використовувати матеріали Всеукраїнської школи онлайн.

В умовах дистанційного навчання заклад самостійно приймає рішення щодо зняття обмеження на максимальну кількість учнів у класі.

За дистанційною формою робота може виконуватися працівником поза робочим приміщенням, територією власника або уповноваженого ним органу, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. 

Освітній процес за змішаною формою

Змішана форма поєднує очний і дистанційний режими. Таке поєднання підходить для різних занять: практичні та лабораторні заняття можуть проводитися в очному режимі, лекційні – дистанційно. У початковій школі бажано проводити заняття в очному режимі, адже діти потребують живого спілкування.

Форма може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації. 

Крок 3: забезпечити безпеку всіх учасників освітнього процесу впродовж навчального року

Керівники закладів освіти мають бути поінформовані про персональну відповідальність за організацію безпечних умов для здобувачів освіти та всіх працівників закладу.

При організації освітнього процесу в очному або змішаному режимі слід забезпечити безумовне переривання освітнього процесу у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення. Учасники освітнього процесу повинні організовано прослідувати до споруд цивільного захисту та перебувати в них до завершення тривоги. Освітній процес може завершуватися в укритті, а після відбою тривоги учасники можуть повернутися до приміщення закладу освіти та продовжити процес навчання з урахуванням необхідного корегування.

 


четвер, 12 травня 2022 р.

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА: ЗДОБУТКИ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ

 

11 травня 2022 року в режимі онлайн зібралися учителі 4-их класів , щоб підбити підсумки впровадження освітньої реформи.

В ході роботи учасники обговорювали систему освіти, сучасну, доступну, перспективну; Нову українську школу – одну із найважливіших пріоритетів освіти, яка має підтримку, розвиток та інвестування.

Спочатку увагу було зосереджено на науково-методичному супроводі педагогів Нової української школи. Зазначено, що всі учителі пройшли навчання і впродовж чотирьох років постійно підвищували свою професійну майстерність щодо реалізації нового змісту освіти, заснованого на формуванні компетентностей. Адже найважливіший чинник підвищення якості освіти – створення умов, які активізують професійно-пізнавальний пошук педагогів, сприяють розвитку їхніх творчих сил, самостійності, наукового стилю мислення.

 

Педагоги поділились своїми надбаннями впровадження НУШ в освітній процес. Були представлені найкращі практики навчання за різними програмами, розробленими під керівництвом О.Я.Савченко (Кріль О.П., ТСШ № 3), Р.Б.Шияна (Кордуба Н.Я., ТПШ «Ерудит»), НПП «Інтелект України» (Червонецька Г.І., ТПШ № 1), ТОВ «Освітній центр» «Світ чекає крилатих» (Миць Т.Г., ТЗОШ № 4).

Найбільший позитивний вплив на навчання вчителі вбачають у запровадженні компетентнісного навчання, що реалізується через діяльнісний підхід; інтегрованого та проєктного підходів, пошукових завдань, дослідницьких методів. Початкова освіта поступово стала діяльнішою, творчою,  як для вчителів, так і для учнів. 

Відзначено створення сучасного безпечного освітнього середовища, яке забезпечує необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів. Через організацію навчальних осередків досягнуто індивідуалізацію освітнього процесу.  Заслуговують на увагу успіхи педагогів в ініціюванні  нових  форм використання педагогіки партнерства. 

Відмічено наскрізний процес виховання, що є невід’ємною складовою освітнього процесу, максимальне наближення навчання й виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей. Щоденна практика ранкових зустрічей стала однією з найуспішніших, що сприяло у створенні учнівської спільноти, розвитку важливих навичок спілкування. Учителі були вільні у виборі форм, методів і прийомів навчання, дидактичного забезпечення до кожного уроку.

Учасники зустрічі обговорили і проблемні питання, що виникали в процесі роботи. Серед них  - оцінювання навчальних досягнень учнів. Педагоги вважають позитивним та корисним формувальне оцінювання, оскільки це допомагає учням виявляти сильні сторони, акцентувати на тому, над чим ще треба попрацювати, формує вміння аргументувати, висловлювати думку, дискутувати тощо. Проте наголосили на недоліках нинішньої системи, зокрема, на недосконалості загалом, незрозумілості,  нечіткості деяких формулювань, завеликої кількості індексів.

Названо  проблеми з впровадженням дистанційного навчання (брак технічного забезпечення учнів та вчителів). Серйозною перешкодою ефективної організації освітнього процесу є велика наповнюваність класів, що утруднює проведення групових форм роботи, пошукових завдань, досліджень. Потребує більше уваги процес формування і розвитку емоційного інтересу молодших школярів.

Підбиваючи підсумки заходу, учителі першого випуску Нової української школи  дійшли висновку про необхідність освітньої реформи,  змін у змісті освіти, нових ролей вчителя.

Зустріч пройшла у конструктивній, теплій і дружній атмосфері.



 

середа, 4 травня 2022 р.

СЕРТИФІКАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

З метою фахової підтримки вчителів початкових класів з питань проведення сертифікації педагогічних працівників, стимулювання та формування готовності педагогів до особистісного і професійного зростання, підвищення престижності професії педагога 04 травня 2022 року в режимі онлайн відбулося заняття Інтерактивної школи сучасного вчителя.

В ході роботи були розглянуті питання:

- Сертифікація  - крок до професійного зростання вчителя Нової української школи

- Практична реалізація сертифікації. Обмін досвідом педагогів, які успішно пройшли сертифікацію - 2021: Драган М.М., ТСШ № 3; Сойма Ю.Д., ТЗОШ № 8; Осадчук О.Б., ТЗОШ № 16; Кипибіда А.В., ТЗОШ № 16

- Теоретико-методологічні засади сертифікації - 2022.

       У 2022 році  в сертифікації зможуть взяти участь 2500 учителів початкових класів. МОН України  своїм наказом визначило максимальний обсяг заяв, які можуть бути подані від кожної з областей на пропорційних засадах (залежно від наявної кількості вчителів початкової школи). У Тернопільській області квота становить 81 особа.

            Бажаємо успіху учасникам сертифікації!
















Презентацію переглянути тут:


https://docs.google.com/presentation/d/19rdK6xtGeqT1hLehWSHlEaunVonFfQzo/edit?usp=sharing&ouid=107155596294026823179&rtpof=true&sd=true

середа, 20 квітня 2022 р.

НАСТУПНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТІВ ПОЧАТКОВОЇ ТА БАЗОВОЇ ОСВІТИ

 

   

19 квітня 2022 р. в режимі онлайн відбувся  науково–практичний семінар «Методичний інструментарій для педагогів базової школи на засадах концепції Нової української школи».

Захід  проведено з метою підвищення рівня професійної компетентності заступників директорів ЗЗСО м. Тернополя щодо роботи по забезпеченню наступності та перспективності між рівнями освіти, узагальнення досвіду щодо упровадження нового Державного стандарту початкової освіти як важливого фактору у вирішенні проблем наступності на різних ступенях навчання.               

  Було розглянуто   й    обговорено такі питання:

1.     Головні компоненти Концепції НУШ.

2.    Нові ролі вчителя.

3.    «Канва»розвитку учня: ключові компетентності і наскрізні вміння.

4.    Системно-діяльнісний підхід як філософія освіти НУШ.

5.     Риси сучасних школярів і як їх спрямувати в корисне русло.

     

У ході обговорення присутні мали можливість обмінятися практичним досвідом, отримати відповіді на питання, які їх цікавлять, методичні рекомендації щодо забезпечення наступності та перспективності між рівнями освіти.


Презентацію переглянути тут:


https://docs.google.com/presentation/d/1CvfUqMUxqwZKpIHwiaWqGdhXVkot6TXx/edit?usp=sharing&ouid=107155596294026823179&rtpof=true&sd=true

пʼятниця, 15 квітня 2022 р.

СИСТЕМНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ЯК ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ НУШ

 

Сьогодні, в період реформування освіти, важливою проблемою залишається, як навчати вчителям і як навчатися дітям. Адже підхід, який працював 5-10 років тому, тепер уже не працює. Діяльнісний підхід,  може стати відповіддю на це питання, оскільки саме у діяльнісному підході школярі здобувають готовність до викликів сучасного світу, який надзвичайно швидко змінюється.

Під час роботи системно-діяльнісної локації освітнього трансфер-містечка інноваційних можливостей – 2022 учителі початкових класів збагатили власний досвід і глибше занурились у поняття діяльнісного підходу в освітньому процесі, що будується на основі активної дії та діяльності дітей. А також познайомились з результатами досліджень наукової спільноти The LEGO Foundation щодо даної проблеми.

Щиро дякую всім учасникам за співпрацю!!!





РЕКОМЕДАЦІЇ

1. Не давати дитині готових рішень.
2. Залучати дітей до співпраці.
3. Віддавати ініціативу дітям.
4. Використовувати відкриті запитання і завдання.
5. Пробувати знову і знову.
6. Відчувати радість пізнання.