Опис ключових змін до проекту оновлених програм

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з української мови

1 клас

                                                      Навчання грамоти.
1.Навчання читати
Добукварний період

• знято фіксовану кількість годин
• знято теми «Умовне позначення слів», «Спосіб умовного позначення речень», «Складання речень за поданою графічною схемою».
• Натомість: практичне ознайомлення з реченням. Складання речень. (у змісті).
• Розуміє зміст речень, складає довільні речення. (у вимогах).
• Додано у вимоги: робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів типу: сир, тато, калина.

2.Навчання письма
Букварний період

• Із вимог вилучено: пояснює важливість рукописного письма.

3.Мовленнєва змістова лінія (аудіювання)

• У зміст додано: визначає кількість слів у реченні (без прийменників, сполучників, займенників).
• Говоріння. У вимогах зменшена кількість віршів із 5 до 3-4.

4.Мовна змістова лінія (Текст.Речення)

• Знято: поділ речень на слова, розпізнавання в усному мовленні і на письмі прийменників, сполучників, часток як окремих слів (без уживання термінів), побудова графічних схем речень, які складаються з 1-5 слів. Натомість (у змісті): поділ речень на слова, розпізнавання окремих слів в усному і писемному мовленні; (у вимогах): визначає кількість слів у реченнях типу Іде осінній дощ (без службових частин мови); складає усно речення (1-4 слів) із службовими частинами мови.

5.Із переліку слів (так званих словникових) вилучено: влітку, ворота, гроно, ганок, грунт кватирка, посередині, фартух, якір; додано: комп’ютер.

2 клас

Знято фіксовану кількість годин на кожну тему.
1.Писемне мовлення: у змісті і у вимогах знято записування складеного зв’язного висловлювання; кількість слів у складеному усному висловлюванні приведена у відповідність із кількістю речень: було 40 слів - замінили на 20.
2.Мовна змістова лінія.

• Звуки і букви. У вимоги додали: будує звукові моделі слів типу джміль, ящірка та слів з апострофом.
• Правила переносу доповнили правилами переносу з буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, словами з апострофом.
• Вилучили повністю теми про ненаголошені голосні та спільнокореневі слова, перенісши їх у 3 клас.
• Слово. У вимоги додали: знає і пояснює термін іменник (прикметник, дієслово)на конкретному прикладі.
• Речення. У зміст і у вимоги додали вилучене з 1 класу: будує схеми простих речень, позначаючи слова умовними позначками, зокрема і зі службовими частинами мови( без уживання терміну).
  Вилучили об’єднання простих речень та встановлення відмінностей у змісті подібних речень.
• Правопис. Вилучили правопис слів із ненаголошеними голосними Е-И.
• У «словникові» слова додали слово ноутбук.
• Вилучили з програмових вимог письмо на дошці.

3 клас

1.Мовленнєва змістова лінія.

• Додали у зміст новий жанр есе без конкретних вимог щодо цього жанру.

2.Мовна змістова лінія.

• Додали у тему «Текст» жанр есе з такими вимогами: спостерігає за основними ознаками жанру; розпізнає його серед інших текстів (розповідь, опис, міркування); бере участь у створенні есе під керівництвом учителя (усно).
• Зняли теми: побудова тексту-міркування і складання текстів-інструкцій (ще не вивчена тема «Початкова форма дієслова»).
• Речення. Зняли побудову речень за схемами, оскільки діти добре не усвідомлюють другорядних членів речення, залишивши: побудова речень. Поширення речень за запитаннями.
• Будова слова. Зняли термін «форма слова», перенісши його у тему «Іменник (практичне ознайомлення з відмінками).
  У вимогах розширили «Аналіз будови слова»: добирає спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови та розбирає їх за будовою самостійно або з допомогою вчителя.
• Частини мови. Прикметник. Зняли у змісті і у вимогах словосполучення «у сполученні з іменником» у фразі «змінювання прикметників за родами і числами».
• У Словникові слова додали: гармонія, внесок, натомість вилучили: агроном, банкір, бетон, бібліотека, верблюд, грім, комп’ютер, метал, радіо, спасибі.
• Вилучили з вимог письмо на дошці.

4 клас

Зняли фіксовану кількість годин на кожну тему.
1.Говоріння. Додали: будує есе з допомогою вчителя в усній формі.
2.У тему «Текст» додали есе без додаткових державних вимог.
3.Слово. Поглибили тему «Будова слова» вимогами: самостійно розбирає слова за будовою, окрім дієслова, тому що знята тема «Змінювання дієслів».
4.Іменник. Повернули у зміст і у вимоги тему: Форми іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини», крім позиції Об’ю, верф’ю.
5.Прикметник. Зняли тему «Вимова і написання закінчень –ій у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках» (і в темі «Правопис»).
6.Дієслово. Повністю зняли тему змінювання дієслів у всіх часах (і в темі «Правопис»).
7.У словникові слова ввели слова аеропорт та спільнота натомість вилучили: аеродром, гвинтівка, портрет, республіка, фанера, фартух, цемент.
8.З програмових вимог вилучили письмо на дошці.

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання

Обговорення навчальної програми з літературного читання актуалізувало проблему формування читацької активності та розвитку читацького інтересу в учнів початкової школи. Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні та організації уроків літературного читання.
Найактивніше піднімалося питання кола читання, його осучаснення, та проблема контролю техніки читання. Окремі дописувачі говорили про спрощення літературознавчої пропедевтики. При обговоренні, у більшості випадків, педагоги відходили від програми до підручника і до технології уроку (те, що вчителю ближче).
На основі результатів узагальнення коментарів нами були визначені завдання, які зорієнтували нас на напрямки оновлення програми:

1.     Конкретизувати в програмі позиції, які спрямовують вчителя на реалізацію компетентнісного підходу та формування ціннісного ставлення до читання як джерела знань і як засобу естетичного задовлення.

2.     Оновити коло читання в кожному класі, ввівши імена сучасних дитячих письменників, вилучивши імена тих, кого немає в підручниках (оскільки підручники на даному етапі не змінюватимуться), та тих, чиї твори за змістом не відповідають реаліям життя.

3.     Спростити вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня (зняти кількісні показники характеристики навички читання, переглянути вимоги до власних висловлювань учнів, обов’язкової кількості творів напам’ять, сформулювати вимоги через опис конкретних практичних дій, які може виконати дитина, і виконання, яких може перевірити вчитель; описати у вимогах рівневий розвиток певної дії дитини, визначеній у відповідній змістовій лініії, по класах).

4.     Визначити конкретні теми відповідно до змістової лінії і розділу, вилучивши з тексту програми опис методики роботи над літературним творм (методика має бути окремим документом). При цьому конкретизовані теми мають чітко окреслювати поняття чи дії, які треба відпрацювати на уроці. Така конкретизація повинна полегшити вчителю створення календарно-тематичного планування і процес підготовки до уроку.

Отже, на виконання поставлених завдань в проекті оновленої програми розставлені акценти на особливостях реалізації компетентнісного підходу на уроках читання. У пояснювальній записці розширено ряд видів діяльності дитини на уроці: до читацької і творчої додано комунікативну, що реалізується через організацію діалогу/дискусії за змістом літературного твору. Крім того, поряд із завданням формування навички читання рівнозначним ставиться завдання формування навички слухання, що є важливим складником комунікативних навичок. Результативність комунікативної діяльності представлена у вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: висловлює власні міркування щодо прочитаного: що вразило, що змусило задуматися, чому цю книжку варто прочитати; називає, які теми книжок цікавлять; назви улюблених творів та імена улюблених авторів).
Учителя зорієнтовано на посилення діяльнісної складової уроку через організацію роботи щодо формування навичок роботи з книжкою. Учні засвоюють знання про підручник як навчальну книгу, набувають уміння орієнтуватись у його структурі, користуватись умовними позначками, засвоюють пам’ятки-алгоритми щодо організації самостійної роботи з підручником. Акцентовано увагу на тому, що впровадження компетентнісного підходу потребує індивідуалізації читацької діяльності учнів, залучення їх до самоперевірки і самоконтролю своїх навчальних досягнень та організації практико-орієнтованої роботи над літературним твором. Для підготовки вчителем практико-орієнтованих завдань у програмі конкретизовані вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: «користується прийомами з розвитку темпу читання» замінено на «виконує вправи з...»; «має уявлення про один із способів зображення персонажа – опис його зовнішності» замінено на «знаходить в тексті опис зовнішності персонажа» тощо). Запропоновані конкретизовані вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня посилять зв’язок уроків літературного читання з життям (наприклад: називає ситуації, коли використовують лічилки, мирилки, скоромовки, загадки; використовує лічилки, мирилки, скоромовки, загадки, співаночки в іграх з ровесниками).
В оновленій програмі окреслюється вимога формування естетичних цінностей через зміст і художні образи літературних творів. Запропоновано формувати в учнів розуміння читання не тільки як джерела знань, а й як засобу естетичного задоволення. Чинна ж програма акцентує увагу на формуванні соціальних та морально-етичних ціннісних орієнтирів.
В оновленій програмі змінені акценти у використанні виховного потенціалу літературних творів. Дітям пропонується оцінювати не персонажа, позитивний чи негативний він, а вчинок персонажа. Це зорієнтує дитину на те, що будь-хто може творити добро, помилившись один раз, можна змінити себе і у кожного є своя позитивна риса.
Для оновлення кола читання (завдання 2) ми використали рекомендаційний список імен дитячих письменників (по класах), наданий на наше прохання Національною бібліотекою для дітей, список із 111 імен, який був нам запропонований керівниками електронних ресурсів, на яких представлена дитяча література («КЛЮЧ», «Барабука», «Казкарка»).
У 2 класі до кола читання включені імена Сашка Дерманського, Володимира Читая, Ніни Найдич, Володимира Верховеня, Ігоря Січовика, Мар’яни Савки, Наталки Поклад, Лесі Ворониної, Марини Павленко, М.Солтис-Смирнова (всього додано 10 імен авторів, вилучено – 11).
У 3 класі до кола читання включені імена Зірки Мензатюк, Сергія Гридіна, Олеся Ільченка, Леоніда Шияна, В. Голобородька, Іана Вайброу, К.Коллоді, Нузета Умерова, Дж.Стронга (всього додано 9 імен авторів, вилучено – 30, оскільки у 3 класі було найширше коло читання).
У 4 класі до кола читання включені імена А.Давидова, М.Чабанівського, О.Іваненко, А.Усачова, А.Куркова, Катерини Штанко, Тетяни Луньової, Богдана Жолдака, В.Рудківського, Д.Білоуса, В.Лучука, А.Костецького, І.Кульської, О.Сенатович, Л.Забашти, Роальда Дала, Пауль Маар, Марії Паар (всього додано 18 імен авторів, вилучено – 8).
За результатами дискусії щодо контролю й оцінювання техніки читання за кількісними показниками, що була ініційована коментаторами, нами прийнято рішення: зняти кількісні показники темпу читання у кожному класі. У програмових вимогах залишено опис якісної характеристики навички читання (наприклад, учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі).

Щодо організації уроків читання, то у програмі зазначена варіативність у розподілі навчальних годин протягом року: 3,5 год на тиждень – І варіант: 3 год літературного читання щотижня та 1 год літературного читання (позакласне читання) кожний другий навчальний тиждень (через тиждень); ІІ варіант: І семестр – 3 год на тиждень, ІІ семестр – 4 год на тиждень. Вибір учителем першого варіанту дозволить внести в уроки позакласного читання (а з української мови – в уроки розвитку зв’язного мовлення) певну системність, оскільки вони будуть проходити за розкладом в один і той самий день тижня, лише буде чергування: перший тиждень – урок розвитку зв’язного мовлення, другий тиждень – урок позакласного читання. Другий варіант розподілу годин є традиційним.

У цілому, у проекті оновленої навчальної програми з літературного читання враховано більшість пропозицій, поданих у коментарях на платформі «EdEra», що стосувалися саме програми. Рекомендації щодо удосконалення технології уроку, використання різних організаційних форм пропонуємо врахувати в методичних рекомендаціях щодо організації навчально-виховного процесу в початковій школі.

Модератор Наталія Пархоменко

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з математики

Розвантаження програми, більшою мірою, відбулося за рахунок суттєвих змін у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. В оновленій програмі реалізується принцип «ножиць»: при потребі, учитель той чи інший зміст може подати глибше, а перевіряти - лише обов’язковий мінімум і то не на рівні знання правил, формулювань, а здебільшого на рівні їх застосування при виконанні практично – зорієнтованих вправ, завдань тощо, дібраних учителем у відповідності до вікових особливостей учнів, їх життєвого досвіду та уподобань. Отже, в оновленій програмі відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб враховано й пропозиції дописувачів щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів з різними навчальними можливостями. Так, у програмах 1 – 2-го класів знято вимоги щодо знання напам’ять таблиць додавання та віднімання в межах 10 та в межах 20, таблиць множення та ділення. Щодо порівняння чисел, виконання арифметичних дій, розв’язування простих рівнянь знято вимогу застосування учнем способів міркування, запропонованих учителем (учень зможе виконувати відповідні завдання зручним для себе способом). При вивченні величин зроблено акцент на використання знань про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач, а не на механічне запам’ятовування правил, тверджень тощо.
З метою зменшення теоретичного навантаження курсу, у програмі 1- 4 кл. доступнішою і зрозумілішою мовою виписані деякі формулювання, як у змістовій частині, так і у Вимогах. У програмі 3-го класу, наприклад, перенесено акцент з теоретичних знань на вироблення обчислювальних навичок при розв’язуванні вправ, задач: «застосовує , а не «знає») правило множення суми на число у випадку множення двоцифрового або трицифрового числа на одноцифрове; застосовує, а не «знає») правило множення числа на суму або переставний закон множення; застосовує, а не «знає») правило ділення суми на число у випадку ділення двоцифрового, трицифрового числа на одноцифрове» та ін. Подібні зміни відбулися в програмах усіх 1-4 класів.
Цілком вилучені такі вимоги: у 2-му класі: «розуміє спосіб складання таблиць додавання та віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20», «виконує додавання і віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20 способом округлення з опорою на зразок»; «має уявлення» про довжину, масу (1 клас), про кут (2 клас); «розуміє, що через одну точку можна провести безліч прямих; класифікує кути та многокутники за певними ознаками; будує коло (круг) заданого радіуса за допомогою циркуля; позначає на рисунку елементи кола та круга: центр, радіус, діаметр» (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури», 3-й клас); «знає означення периметра многокутника; розв’язує задачі на обчислення довжини сторони прямокутника за відомими периметром і довжиною однієї сторони прямокутника» (змістова лінія «Величини», 3-й клас); «планує послідовність виконання дій під час письмового множення і ділення; розуміє спосіб множення на трицифрове число» (Змістова лінія «Числа дії з числами», Письмове множення і ділення на двоцифрові та трицифрові числа. 4 клас); «розуміє, що рух тіл описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: шлях, швидкість і час» (змістова лінія «Величини», Швидкість, 4 клас); «визначає площу плоскої фігури за допомогою палетки» (змістова лінія «Величини», Площа. 4 клас).
Окремі вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів - мінімізовані. При ознайомленні із додаванням і відніманням без переходу через розряд в концентрі «Сотня», в 1-му класі, зазначено лише: «розуміє сутність порозрядного додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток», а у змісті цієї теми вилучено деталізацію випадків обчислення. Взагалі, мінімізовані вимоги у змістових лініях: Математичні вирази. Рівності. Нерівності (1, 2 клас), Просторові відношення. Геометричні фігури (2 клас. Коло і круг), Сюжетні задачі (4 клас). У окремих випадках обчислень знято вимогу «коментує свої дії під час виконання обчислень».
У змістовій частині програма з математики для 1 – 4-х класів зазнала таких змін: Виходячи з того, що Закон України №2442-VI «Про внесення змін у законодавчі акти із питань загальної середньої та дошкільної освіти», яким передбачена обов’язкова дошкільна освіта дітей старшого дошкільного віку, не діє повною мірою, то в 1-му класі виключено «Узагальнення і систематизацію математичних уявлень, сформованих у передшкільний період».
При вивченні таблиць множення та ділення, в 2-му класі, виокремлено два етапи, один з яких: «Таблиці множення чисел 6-9 та ділення на 6 – 9 (ознайомлення)». Враховано пропозиції щодо позначення геометричних фігур буквами (вилучено зі змісту програми 1-го класу), перенесення задач з буквеними даними (перенесено з 3-го класу в 4-й клас); термін «сукупність» замінено на «групу об’єктів», вилучено з 2-го класу задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі, з програми 4 –го класу вилучено тему множення і ділення багатоцифрового числа на трицифрове тощо.
При розвантаженні програми з математики враховувались такі об’єктивні фактори:
1.Необхідність розвантаження програми у рамках чинного Державного стандарту початкової загальної освіти та наявності у шкільних бібліотечних фондах підручників, виданих за державні кошти у 2012-2016 роках. Тому, пропозиції щодо перенесення певного змісту (дробів, ускладнених рівнянь, задач на рух, задач на пропорційне ділення, задач на знаходження невідомих за двома різницями, письмового множення та ділення тощо) у 5-й клас реалізувати неможливо. З тієї самої причини не можна задовольнити вимоги дописувачів щодо підсилення в курсі математики початкової школи геометричної складової, введення від’ємних чисел та десяткових дробів тощо.
З огляду на ці фактори, не враховано пропозиції й щодо перенесення навчального змісту з одного класу до іншого, зокрема додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд, нумерації чисел в концентрі «Сотня», табличного множення та ділення тощо).
2.Наявність пропозицій, що заперечують (виключають) одна одну. Найбільш дискусійними були питання, що стосувалися таких тем:

·         додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд. Частина дописувачів пропонувала вивчати цей зміст в 1-му класі, а інша – залишити для вивчення у 2-ому (залишили у програмі 2-го кл.).

·         нумерація чисел в концентрі «Сотня», додавання та віднімання без переходу через розряд в концентрі «Сотня». Були пропозиції щодо перенесення цих питань до 2-го класу. Коментарі прихильників залишити вивчення теми «Концентр «Сотня»» у 1 класі були більш, ніж переконливі, в т.ч й з огляду на світовий досвід тощо (тему залишили в 1-му класі, але при вивченні додавання та віднімання без переходу через розряд в межах 100 спростили змістову та результативну частину програми).

·         письмове додавання та віднімання чисел. Ця тема вивчається у 3 класі. Були пропозиції розпочати її вивчення у 2-ому класі, з якими частина дописувачів не погоджувалася. Ми залишили цю тему для вивчення у 3 класі, оскільки вважаємо, що впродовж 2 класу варто сформувати відповідні навички усних обчислень, а далі – перейти до письмового додавання і віднімання чисел.

·         табличне множення та ділення. Пропозиції були досить різні: не вивчати таблиці множення і ділення у 2 класі, а перенести їх вивчення до 3-4 класу. Пропозиція друга: вивчати таблиці множення чисел 2 – 5 і відповідних випадків ділення у 2-му класі, а таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідних випадків ділення - у 3-му класі. Обидві пропозиції не набрали якоїсь переважаючої підтримки. Тому нами прийнято компромісне рішення: у 2-му класі учні вивчають сутність дії множення і ділення, а самі таблиці використовують при обчисленнях. Таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідні таблиці ділення вводяться на рівні ознайомлення. Знання таблиць множення напам’ять передбачається програмою 3-го класу.

·         ускладнені рівняння. Щодо вивчення цієї теми в тому чи іншому класі думки дописувачів розділилися: одні пропонували не вивчати цілком, другі – перенести цей тип рівнянь для вивчення з 4 у 3-ій клас, бо дітям цікаво і легко навчитися їх розв’язувати; ще інші – залишити без змін. Виходячи з наявності досить різних поглядів на зміст і місце цієї теми в початковому курсі математики, вивчення рівнянь, в яких або права частина, або один з компонентів подано числовим виразом, залишили у програмі 4-го класу.

·         дії з іменованими числами: багато пропозицій стосувалося спрощення програми в контексті треба чи не треба навчати молодших школярів виконувати дії з іменованими числами. Але, насправді діти чи не щодня стикаються з необхідністю володіти навичкою додавання чи віднімання іменованих чисел з одиницями вартості, маси, часу, довжини. Без цих умінь не можна буде формувати відповідні компетентності. Тому вважаємо, що потреба навчати таких дій є, але при цьому ми спростили змістову та результативну частину програми.

При більш детальному порівнянні програми 2015 року і оновленої програми можна буде переконатися, що завдяки небайдужості учасників відкритого обговорення проблеми розвантаження програми з математики, достатньо великої кількості конструктивних пропозицій і порад – ці зміни відбулися і сподіваємося, що на користь молодших школярів.

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з природознавства

№	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Загальні
1.	Дати роз’яснення щодо організації проектної діяльності на уроках природознавства.	Враховано. Роз’яснення надані у Пояснювальній записці („Особливості організації вивчення програмового матеріалу”).
2.	Зменшити кількість проектів у кожному класі.	Враховано. Кількість проектів – по 4 у кожному класі, з них один – дослідницький. Роз’яснення надані в Пояснювальній записці („Особливості організації вивчення програмового матеріалу”).
3.	Змінити назви проектів відповідно до вікових особливостей молодших школярів, збільшити кількість практичних робіт та екскурсій.	Враховано. Назви проектів, практичних робіт та уроків-екскурсій учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із врахуванням вікових особливостей, або обирає із запропонованих у програмі варіантів. За рахунок розвантаження програми кількість годин на екскурсії може бути збільшена. Розширена тематика екскурсій додається до програми.
4.	Зняти сітку годин на вивчення змісту навчального матеріалу розділу.	Враховано. Кількість годин на вивчення навчального матеріалу розділу вчитель визначає самостійно, враховуючи рівень підготовленості учнів, особливості місцевості та матеріально-технічне забезпечення закладу. Загальна кількість годин має відповідати програмовим вимогам.
5.	Державні вимоги не відповідають віковим особливостям.	Враховано. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вимог Державного стандарту.
1 клас
6.	Зміст навчального матеріалу та державні вимоги вступної частини привести у відповідність до вікових особливостей.	Враховано. Зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вікових особливостей.
7.	Почати вивчення природознавства у 1 класі з тем, близьких для сприйняття дитиною 6 років.	Враховано. Внесено зміни до змісту навчального матеріалу в розділі «Вступ» відповідно до вікових особливостей молодших школярів.
8.	Замінити термін „рукотворні тіла” на „штучні”.	Враховано. Точнішою є класифікація тіл на „природні” та „штучні”.
9.	Вилучити проект „З чого виробляють папір?”.	Враховано (див. п.3).
10.	Вилучити тему „Гірські породи, їхнє значення для людини”.	Не враховано. Такої теми у курсі 1 класу немає. Вилучено: Уявлення про пісок і глину як гірські породи, їх значення для людини. Практична робота „Ознайомлення з властивостями піску, глини, гранту” замінена на „Ознаймлення з властивістю піску та глини пропускати воду”.
11.	Вилучити тему „Ґрунт. Склад ґрунту. Значення ґрунту для живої природи і господарської діяльності людини”.	Враховано частково. Тема змінена: „Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи”.
12.	Змінити тему практичної роботи: „Ознайомлення з властивостями піску, глини, граніту”.	Враховано. Змінити тему практичної роботи: „Ознайомлення з властивостями піску, глини, граніту”.
13.	Тему „Рідний край” вивчати на уроках-екскурсіях. Уникнути повторів у розділах „Рідний край” та „Жива природа”.	Враховано. Зміст навчального матеріалу розділу „Рідний край” інтегровано в розділ „Жива природа”. Вивільнений час відводиться на екскурсії. Кількість екскурсій та їхню тематику вчитель визначає самостійно відповідно до змісту навчального матеріалу.
14.	Вилучити тему „Карта України. Умовні позначення на карті України”.	Враховано. Зміст навчального матеріалу розділу приведено у відповідність до вікових особливостей та вимог Державного стандарту.
2 клас
15.	Змінити назву першого розділу „Вплив Сонця на природу і погоду на Землі”.	Враховано. Узгоджено зміст розділу із його назвою. Нова назва розділу: „Спостереження за порами року”.
16.	Розвантажити зміст навчального матеріалу в кожному розділі.	Враховано. Зміст навчального матеріалу в розділах упорядковано та приведено у відповідність до вікових особливостей молодших школярів. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вимог Державного стандарту.
17.	Вилучити тему „Гномон”, „Узагальнення систематичних спостережень за Сонцем”.	Враховано. Теми вилучені.
18.	Вилучити тему „Гриби. Правила збирання грибів”.	Враховано частково. Тему „Гриби” вилучати не варто, адже гриби – складова живої природи. Але враховано зауваження і внесено до Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів: „знає приклади небезпечно подібних отруйних та їстівних грибів, заборону збирання грибів для дітей”.
3 клас
19.	Розвантажити зміст навчального матеріалу.	Враховано частково. Розділ „Вода”: вилучені теми „Вплив Сонця на природу”, „Світовий океан, його частини”; розділ „Повітря”: вилучені теми „Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею”, „Вплив вітру на природу Землі”; розділ „Гірські породи. Ґрунти” -“Корисні копалини. Ґрунти”; розділ „Живі організми та середовища їх існування”: вилучені теми „Походження свійських тварин від диких”, „Гриби їстівні та отруйні”.
20.	В зміст навчального матеріалу розділів ввести тематику екологічного спрямування.	Враховано частково. У розділ „Вода”: додана тема „Як людина використовує властивості води?”, пропонується навчальний проект „Добра справа для природи”; у розділ „Повітря”: додана тема „Як людина використовує повітря?”; пропонуються навчальні проекти „Звідки береться пил?”; „Ми гноми – економи (як зберегти тепло і світло у нашому домі”; „Який дар природи для людства найцінніший?” (повітря, вода, тварини, рослини, ґрунт, корисні копалини).
21.	Вилучити розділ „Сонце – джерело енергії на Землі”.	Тема „Сонце – джерело енергії на Землі” замінена на „Енергія в нашому житті”. Зміст навчального матеріалу розділу скориговано відповідно до вікових особливостей дітей.
22.	Вилучити тему „Гірські породи”.	Враховано частково. Назва розділу змінена з „Гірські породи. Ґрунти” на „Корисні копалини. Ґрунти (акцент – на корисні копалини як різновид гірських порід).
23.	Збільшити кількість годин на тему „Корисні копалини”.	Враховано. Тема „Паливні корисні копалини” додана у розділ „Енергія в нашому житті”.
24.	З теми „Повітря” вилучити терміни „теплопровідність” і „пружність повітря”.	Враховано. Терміни вилучені.
25.	Тема „Розширення повітря при нагріванні, теплопровідність і пружність. Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею” не відповідає віковим особливостям дітей.	Враховано. Залишено: „Розширення повітря за нагрівання”.
26.	Змінити тему „Роль живих організмів в утворенні ґрунту з гірських порід”.	Враховано частково. Пропонується тема „Хто живе в ґрунті? Роль живих організмів в утворенні ґрунту”.
27.	Змінити назву і зміст розділу „Сонце джерело енергії на Землі” (не відповідає віковим особливостям молодших школярів).	Враховано. Здійснено структурне вдосконалення з метою дотримання логіки викладу матеріалу. Змінено назву розділу. Зміст навчального матеріалу скоректовано відповідно до вимог Державного стандарту та віковим особливостям учнів.
28.	У розділі „Людина та її організм” вивчати нервову систему людини.	Враховано.
29.	Збільшити кількість годин на вивчення теми „Людина та її організм”. Доповнити розділ практичними завданнями з питань гігієни, здорового способу життя, запобігання виникнення різних захворювань.	Враховано. Знята сітка годин на вивчення розділу. Вчитель самостійно визначає кількість годин на вивчення певних тем. Розвантажено зміст програми, вивільнений час вчитель може використовувати на практичні завдання, дослідження, проекти.
30.	Збільшити кількість екскурсій, розширити тематику.	Враховано. Кількість екскурсій збільшено за рахунок розвантаження змісту навчального матеріалу. Тематику учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із врахуванням вікових особливостей, або обирає із запропонованих у програмі варіантів.
4 клас
31.	Спростити розділ „Всесвіт і Сонячна система”.	Враховано. Зміст розділу та держані вимоги уточнені, відповідають державним стандартам.
32.	Зменшити об’єм інформації на вивчення розділу «Природа материків і океанів».	Враховано. Вилучена тема „Розселення людей на Землі. Чисельність населення Землі, її зміна”. Обсяг інформації про материки та океани, кількість годин на їхнє вивчення вчитель визначає самостійно.
33.	Вилучити теми: „Особливості природи Тихого, Атлантичного, Індійського й Північного Льодовитого океанів”. „Особливості природи материків Землі. Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія, Антарктида” (матеріал вивчається в 7-8 класах).	Враховано частково. Вилучено детальний план вивчення материків, запропоновано використання електронного ресурсу (за вибором учителя).
34.	Змінити назви практичних робіт і навчальних проектів (не відповідають віковим особливостям учнів початкової школи).	Враховано. Назви навчальних проектів, практичних робіт та уроків-екскурсій учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із врахуванням вікових особливостей, або обирає із запропонованих.
35.	Обсяг та зміст навчального матеріалу в розділі „Природа України” наблизити до вікових особливостей молодших школярів.	Враховано. Вилучено детальний алгоритм вивчення природних зон. Кількість годин на вивчення теми вчитель може збільшити за рахунок розвантаження програми.
36.	Вилучити розділ „Тіла і речовини”.	Не враховано. Тема „Тіла і речовини” включена до Державного стандарту загальної початкової школи. Зміст навчального матеріалу розділу уточний, запропонована тематика для проектів.

Я у світі

Обговорення навчальної програми з предмету «Я у світі» було дискусійним. Частина дописувачів висловлювала думку про вилучення курсу «Я у світі» з робочого навчального плану початкової школи, дехто пропонував інтегрувати з «Основами здоров’я», «Літературним читанням» чи використовувати зміст програми на виховних годинах. Ці пропозиції не можуть бути виконані, так як на даному етапі не змінюється склад предметів, тому що вони визначені Державним стандартом.
Слід наголосити, що у цей доленосний для нашої країни час, коли українці мають згуртуватися і довести свою єдність, перед школою як соціальним інститутом стоїть складне і відповідальне завдання – формування у школярів життєствердного образу світу, української ідентичності, ціннісного ставлення до суспільства і держави, виховання толерантного ставлення до народів, які проживають на теренах України. Дуже важливо навчити школярів самостійно досліджувати, дискутувати, ініціювати дії, висловлювати власну позицію. Освіта має підготувати дитину до того, щоб, зустрівшись зі спірним питанням, вона діяла обґрунтовано, делікатно, толерантно та по-людяному. Виховання у школярів почуття патріотизму, людяності, гідності, справедливості, толерантності сприяють єдності країни, стабільності, миру і злагоді в Україні. Саме це надважливе завдання і повинна виконувати громадянська освіта.
На основі узагальнення побажань було здійснено наступні зміни:

1.     Знято теми, які дублюються зі змістом предмету «Основи здоров’я» і які доцільніше вивчати на «Основах здоров’я» (Розвиток людини протягом життя, зовнішність людини).

2.     Доповнено чи конкретизовано теми, які повторюються в 3 і 4 класах програми «Я у світі» (Наприклад: «Людське Я» (3 клас) і «Чесність і гідність – найважливіші складові людського «Я» (4 клас); «Людські чесноти» (3 клас) і Дискусія на одну із тем ( на вибір): « Де закінчується щедрість і розпочинається марнотратство?», «Чи прикрашає скромність людину?», «Чим відрізняється стійкість від упертості?», «Хитрість сестра розуму чи нахабства», (4 клас); «Символи держави: Герб, Прапор, Гімн , їх значення».(3 клас) і Національні та державні символи України. Робота з документами. Обговорення с.10, с. 20, с.67. Конституції України. (4 клас).

3.     Включено в програму практичні роботи, рольові ігри, дискусію, навчальні проекти. Зроблено акцент на тому, що проекти можуть бути колективні, групові, індивідуальні. На кожен навчальний проект запропоновано кілька тем. Це дало змогу об’єднати деякі теми і цим, з одного боку, розвантажити програму, надати право вибору як вчителю так і учню, з іншого, підказати вчителеві на які аспекти варто звернути увагу. Наприклад, після теми «Національні та державні символи України» (4 клас) пропонується практична робота: «Створення фотоколажу ( проведення конкурсу малюнків) на одну із тем (на вибір): «Які почуття викликають у мене державні символи?», «Символи української гостинності», «Які народні символи шанує моя родина?», «Свята нашої держави».

4.     Запропоновано практичні види діяльності, які можуть активізувати формування соціальної та громадянської компетентностей:

o    Дослідження діяльності дитячих екологічних організацій, станцій чи груп в твоєму селі, місті чи регіоні.

o    Екологічний рейд «Рідній природі - на допомогу».

o    Благодійна акція “Допомагаємо творити добро”.

o    Волонтерство як добровільна суспільно корисна діяльність.

o    Дослідження історії створення та діяльності Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця ( на прикладі роботи цієї організації в Україні, свого регіону) (4 клас).

5.     У Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні.

У цілому, у проекті оновленої навчальної програми предмету «Я у світі» враховано більшість пропозицій, поданих у коментарях, що стосувалися розвантаження та осучаснення програми.

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з фізичної культури

Спираючись на пропозиції моїх колег, щодо оновлення програми з фізичної культури, зробила аналіз та запропонувала внесення змін до структури та змісту програми, що впроваджується на сьогодні в українській школі.
Впевнено можна казати, що програма дійсно відповідає всім вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти, але ж деякі види і форми реалізації навчальних, оздоровчих і виховних завдань застарілі і потребують реорганізації. І лише дивлячись у майбутнє, а не озираючись на минулі усталені схеми, ми можемо осучаснити українську школу та наважитися до справжніх глибоких змін, заради майбутнього нового освіченого та зацікавленого покоління українських школярів. Цього потребує освіта! Цього потребує школа! Цього потребує вчитель!
Звісно, ми обов'язково повинні враховувати вимоги складання навчальних програм відповідно до Державного стандарту: наступність і прогрес, зручність використання, узгодженість зі стандартами галузі, придатність для всіх учнів. Зважати на основні компетентності, як індикатори результату навчальних досягнень, що відображає базовий зміст програми. Дотримуватись основних компонентів змісту предмету "Фізична культура" : інформаційного, мотиваційного, операційного.
На мій погляд, є три основні моделі оновлення програми: кардинальна ( зміни запропонованих способів рухової діяльності, прибирання з програми навіть пояснень щодо оцінювання та розрахунку фізичної підготовленості за тестами, введення варіативних модулів), суттєва (реорганізація способів рухової діяльності, зміни програмового змісту), значуща(вилучення застарілих методичних рекомендацій, вимог).
Стисло: осучаснення програми (від команд "Рівняйсь!", "Смирно!" до виконання імпровізаційних танцювальних рухів) з однією метою - зацікавити дітей!
Кардинальні зміни уможливлюють програму з фізичної культури побудувати за принципом вдосконалення фізичних якостей учнів.
Фізичне вдосконалення:

• аеробна витривалість;
• гнучкість;
• м'язова витривалість;
• м'язова сила;
• гармонійний фізичний розвиток.

Так з'являється можливість реалізувати завдання програми не за допомогою бігу за секундоміром, а за допомогою введення варіативних модулів ( футбол, ритмічна аеробіка або хореографія, плавання). Але поки що, для впровадження кардинальних змін, суперечок дуже багато. Вчителі здебільшого вважають корисним прибрати з програми плавання, із школи пересування - танцювальні кроки. Думаю, це пояснюється здебільшого тим, що у більшості шкіл немає басейнів, спортивні зали перевантажені (декілька класів займаються одночасно), урок фізкультури проводить вчитель, в якого немає кваліфікації хореографа чи тренера з плавання.
Якщо ми будемо зважати тільки на те, чого нам не вистачає, ми не зможемо оновити суттєво програму. Пам’ятаємо! Варіативні модулі не є обов’язковими і дають змогу школі обирати вид спорту чи рухової діяльності за наявністю матеріально-технічної бази, зважаючи на регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів. Тільки дивлячись у майбутнє, ми зрозуміємо, що оновлюючи освітні програми, ми маємо можливість оновити школи.
Суттєвим оновленням стане реорганізація способів рухової діяльності, на яких побудовано зміст програми. Так, наприклад, прибираючи зі школи пересувань (в свою чергу запропоновані обгрунтовано моїми колегами, а також батьками) лижі, плавання та танцювальні кроки, ми просто бачимо, що розділ залишається фукціонально порожнім. Тому доцільно школу пересувань, школу стрибків та школи сприяння розвитку фізичних здатностей реорганізувати та об'єднати в модуль з загальної фізичної підготовки. Школу культури рухів з елементами гімнастики та школу постави об'єднати в модуль з оздоровчої гімнастики. Це буде потребувати деяких змін у розподілі програмового матеріалу в навчальних годинах для уроків фізичної культури, але загальне навантаження суттєво не зміниться.
Можна також зупинитись на змінах значущих, але тимчасових, які стримують лавину проблем. Це можна порівняти з косметичним ремонтом: старі стіни тиснуть настільки, що й дихати важко і розгорнутися нема де. Застаріле змінимо на сучасне!..тільки...ті ж квадратні метри залишаються, і прибудинкова територія не потребує змін. Але ... це , колеги, буде лише подих, не довготривалий, але свіжий. Обирати нам. Пропозиції і зміни, що запропонували мої колеги я вносила до таблиці оновлення чинного змісту програми. Це:

• додати у розділ Школи активного відпочинку ігри у бадмінтон, фрісбі та вилучення деяких ігор на зразок: " Клас, струнко!", "На свої місця";
• прибрати з програми лижну підготовку і плавання (ігри та вправи в інших розділах, що пов'язані з цими видами рухової діяльності).

Плавання( через те, що погляди розійшлися) відокремила у варіативний модуль.

• танцювальні кроки у розділі Школи пересувань змінити на ритмічну аеробіку.

З власного бачення осучаснення предмету "Фізична культура" додала вправи з фітболом та степ - кроки.
І ще важливе, суперечливе питання:
Якщо ми не оцінюємо фізичну культуру у початковій школі, і як підкреслюють вчителі " пробіг в силу своїх можливостей і «зарах.», то для чого нам додатки "Використання бальної оцінки в системі педагогічного контролю фізичної підготовленості школярів", "Система оцінювання фізичної підготовленості школярів 7-10 років", "Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета «Фізична культура»?

 Опис ключових змін до проекту оновленої програми з образотворчого мистецтва
У запропонованій версії Програми з образотворчого мистецтва для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів внесено такі зміни:

• У пояснювальній записці, в абзаці «зміст» вираз «логічно-структурні блоки» замінено на «структурні блоки».
• Абзац «Метою художнього виховання засобами образотворчого мистецтва є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду» змінено на «Метою вивчення образотворчого мистецтва є художньо естетичний розвиток учнів, їх емоційної чутливості, практичних творчих умінь, формування стійкого інтересу до образотворчої діяльності, формування загальнокультурної компетентності».
• Умовою успішної реалізації завдань програми є: «залучення учнів засобами образотворчого мистецтва до національної та світової культур;» змінено на «-практичне ознайомлення учнів із виражальними засобами образотворчого мистецтва.».
• В Орієнтовній тематичній структурі програми знято погодинну розбивку в темах.

1 клас

• Вилучено термін «бесіда» у вступних уроках до тем.
• Вилучено «Види та типи ліній» як тему уроку, але самі види та типи ліній вживаються як терміни обр. мистецтва в загальному вжитку і вчителем і учнями.
• Вилучено словосполучення «природні матеріали» в техніці аплікації.
• Вилучено термін «співрозмірність» у вивченні цілого та частин.
• В темі 3 вираз «усвідомлення про вибір формату аркуша» змінено на «Поняття про вибір положення аркуша».
• У вимогах до рівня підготовки учнів забрано «передавати у зображенні елементарні співвідношення частин форми».
• У темах, що вивчають будову тіла тварин та людини вилучено порівняння частин за розміром.
• У темі 5 вилучено «орігамі» як вид роботи (повтор з трудовим навчанням).

2 клас

• Вилучено термін «бесіда» у вступних уроках до тем.
• З поняттями «хроматичні та ахроматичні кольори» тільки знайомимо, оскільки потім ці поняття ніде не використовуються аж до 5 класу.
• У темі уроку «рельєф» з опуклістю за заглибленістю тільки знайомимо.
• У темі 3 розповідаємо лише про роль композиції в картині, але не заучуємо основні прийоми.
• Не вживаються поняття про пропорції та масштаб у зображенні людини та тварин.
• Визначаємо спосіб передачі глибини простору методом загороджування об’єктів і частково кольором (все інше ще не розуміють).
• У темі 4 забрано поняття стилізація, натомість – спрощення як створення декоративного образу.

3 клас

• Бесіди на уроках замінено на екскурсію чи відеомандрівку у майстерню художника (митця).
• Поняття «ритм» у композиції замінено на словосполучення «динамічна композиція» (передача руху в природі).
• У темах уроків, що вивчають будову тіл людини та тварин: звернути увагу на форму частин тіла (але не акцентувати на пропорціях).
• У темі 2 забрано актуалізацію знань про трансформацію паперу, натомість додано урок про гончарство в Україні (основні народні промисли).
• У темі 3 зосередити увагу на створенні пейзажних композицій, а не на вивченні видів пейзажів.

4 клас

• Зосередити увагу на способах створення художнього образу, а не на теорії про нього.
• Із державних вимог вилучено «називає 1-2 прізвища….», оскільки здебільшого акцент вчителя на фасилітовану дискусію на уроці.
• У темі 2 наголошено на вивченні особливостей різних декоративних розписів України (не лише Петриківка).
• Забрано тему уроку «інтер’єр» (дуже тяжко в цьому віці).
• З теми 3 забрано «Фантастичні та реалістичні образи в мистецтві. Ознайомлення з графічною технікою штампування. Виготовлення кліше (картон, гумка, морква, картопля). Уведення поняття “естамп”.» (нелогічно стосовно подальшого наповнення теми).
• Вилучено тему про будову людського обличчя (залишити на елементарному рівні), або дозволити не зображати обличчя (як в художній школі).
• У темі 4 вилучено «Узагальнення знань про мову образотворчого мистецтва, його види і жанри» на початку теми, натомість зосередити увагу на художніх традиціях рідного краю

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з основ здоров'я

Робочою групою було проаналізовані всі пропозиції експертів щодо розвантаження навчальних програм для 1-4 класів.
Встановлено, що переважна більшість відгуків була про недоцільність окремого навчального предмета «Основи здоров’я», необхідності його інтеграції з іншими навчальними предметами. Проте, усунення дублювання змісту навчального предмета «Основи здоров’я» з іншими предметами порушуватиме внутрішньо предметну логіку та послідовність розкриття тем, що не узгоджується з вимогами діючого Державного стандарту початкової загальної освіти. У зв’язку з цим у робочої групи не було можливості врахувати усі слушні рекомендації та зауваження експертів щодо розвантаження навчальної програми «Основи здоров’я», а лише деякі з них.
Зокрема, відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), до змісту пояснювальної записки було додано, що здоров'язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових класів.
Здійснений аналіз навчальної програми «Основи здоров'я» для 1-4 класів дозволяє додати завдання, які відповідають її змісту, а саме:

• формування в учнів соціальної і життєвої компетентності на основі засвоєння ними соціальних норм; розвиток навичок взаємодії у сім'ї, школі, колективі, громадянському суспільстві;
• формування в учнів основ споживчої культури, розвиток умінь приймати рішення щодо власної поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях;
• володіння учнями моделями поведінки і способами діяльності, які відповідають українському законодавству.

У змісті пояснювальної записки було уточнено, кількість годин на вивчення кожної теми учитель може визначати самостійно.
Експертами була вилучена інформація щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та деякі умови реалізації мети і завдань предмета, зокрема:

• урізноманітнення типів уроків (урок-тренінг, урок-екскурсія, урок-зустріч тощо);
• наявності навчально-методичного забезпечення для всіх учасників навчально-виховного процесу;
• наявності підготовленого педагога і відповідного освітнього середовища (зокрема, тренінгового кабінету);
• здійснення моніторингу за відповідністю процесу навчання критеріям його ефективності.

Експертами встановлено, що як у Державному стандарті початкової загальної освіти, так і в розділі навчальної програми «Психічна і духовна складові здоров’я» в цілому не відображений зміст щодо сутності духовного здоров’я людини, її духовно-моральної компетентності.

1 клас

Вилучено дві практичні роботи: «Фізкультхвилинки для зменшення втоми і підвищення працездатності (розслаблення очей і м’язів рук, тулуба)», «Знайомство зі школою». Додано наступні дві практичні роботи: «Екскурсія шкільним подвір'ям» і створення малюнку: «З дому до школи».
Зроблена заміна практичної роботи «Перегляд та обговорення поведінки персонажів мультфільмів, їхнє ставлення до свого здоров'я та до здоров'я інших» на «Обговорення поведінки казкових і літературних персонажів, їхнє ставлення до свого здоров'я та до здоров'я інших».

2 клас

Вилучено за вимогами освітян і батьків тему «Вплив алкоголю на здоров’я» з відповідними держаними вимогами. Словосполучення «план евакуації» замінено на «шляхи виходу дитини зі школи».
До розділу «Психічна і духовна складові здоров’я» з метою більш повного висвітлення сутності духовної складової здоров’я людини запропоновано тему «Життєрадісність і здоров’я», практичну роботу «Написання листа-подяки» (на вибір учня).
Відповідно до змісту навчального матеріалу у державних вимогах додано настпуне: учні пояснюють значення життєрадісності для збереження здоров’я; взаємозв’язок прав і обов’язків людини; чому необхідно виконувати свої обов’язки в сім'ї; чому батьки є найкращими порадниками і захисниками дітей.

3 клас

Вилучено практичну роботу «Вимірювання пульсу» у зв’язку з її дублюванням в навчальному предметі «Природознавство» (3 клас). Тему «Профілактика вживання тютюну і алкоголю» вилучено і переміщено до розділу «Соціальна складова здоров’я» для 4-го класу.
Змінено формулювання наступних тем: «Можливі небезпеки при катанні на роликах, скейтбордах, велосипеді» на «Правила безпеки при катанні на роликах, скейтбордах, велосипеді»; «Небезпечні місця в своєму мікрорайоні; загальні правила безпечної поведінки дітей надворі» на «Загальні правила безпечної поведінки дітей надворі, в своєму мікрорайоні»; практична робота «Обговорення літературних джерел про толерантність» на «Створення подарунку дитині, яка має проблеми зі здоров'ям».
До розділу «Психічна і духовна складові здоров’я» з метою більш повного висвітлення сутності духовної складової здоров’я людини запропоновано тему «Доброзичливість і здоров’я людини».

4 клас

Вилучено практичні роботи «Як діяти в небезпечній ситуації» (розділ «Здоров’я людини» та «Моделювання ситуацій відмови від небезпечних пропозиції» (розділ «Соціальна складова здоров’я»). З розділу «Фізична складова здоров’я» у зв’язку з невідповідністю змісту та дублюванням з навчальним предметом «Я у світі» вилучено тему «Організація самонавчання і взаємонавчання». З розділу «Соціальна складова здоров’я» вилучена вимога проведення досліду про шкоду куріння.
Замінено назву теми «Небезпека куріння, вживання алкогольних, наркотичних і токсичних речовин» на «Профілактика вживання тютюну і алкоголю».
У вимогах замінено «учні аналізують небезпеку перебування дитини у місцях великого скупчення людей» на «учні аналізують поведінку дитини у місцях великого скупчення людей».
У розділі «Психічна і духовна складові здоров’я» замінено назву практичної роботи «Виконання проекту «Моя мета» на «Відомі параолімпійці». Додано до цього розділу наступні вимоги: учні пояснюють вплив самооцінки на поведінку людини, значення позитивного ставлення до життя.

Музичне мистецтво

З метою розвантаження навчальних програм з музичного мистецтва 1-4 класів загальноосвітніх шкіл, нами були вилучені:

1 клас

Тема 1. Про що розповідає музика
Основний матеріал для сприймання	Д.Кабалевський. «Кавалерійська».
Додатковий матеріал для сприймання	Б.Фільц. «Забута лялька»; Г.Сасько. «Джерельце», «Синички».
Варіативний матеріал для сприймання	В.Косенко. «Дощик»; Р.Шуман «Дід Мороз».
Основний матеріал для виконання	Д.Кабалевський. «Перший клас»; Б.Фільц. «Облітав журавель» (одноголосно); А.Філіпенко. «На місточку»; В. Косенко «Дощик».
Тема 2. Музика навколо нас
Варіативний матеріал для сприймання	Д.Кабалевський. «Сурма і барабан».

2 клас

Тема 1. Типи музики
Термін	симфонічний оркестр
Основний матеріал для сприймання	М.Блантер. «Футбольний марш»; П.Чайковський. «Танець із кубками» з балету «Лебедине озеро».
Основний матеріал для виконання	В.Д.Кабалевський. «Пісня про школу».
Додатковий матеріал для виконання	«Три матусі».
Тема 2. Виражальне та зображальне в музиці
Варіативний матеріал для сприймання	Д.Кабалевський. «Три подружки», «Клоуни»; С.Майкапар. «Роздуми»; П.Чайковський. «Хвороба ляльки», «Нова лялька»; С.Прокоф’єв. Симфонічна казка «Петя і вовк».
Варіативний матеріал для виконання	В.Шаїнський. «Гра»; Б.Савельєв. «Якщо добрий ти»; А.Філіпенко. «Кришталева зимонька».
Матеріал для музикування та виконання в русі	«Біла квочка», «Веселі гуси»; М. Ведмедеря. «Танцювали зайчики».
Тема 3. Основні музичні жанри
Підтема	Знайомство з музичними жанрами опери, балету, симфонії, концерту за допомогою пісні, танцю і маршу.
Термін	симфонія
Підтема	Народна пісня у творах композиторів-класиків; фрагмент із балету «Лебедине озеро».
Матеріал для сприймання	П.Чайковський. Друга симфонія (фрагмент); невідомий автор першої половини ХІХ ст. «Симфонія» (козачок); М.Коваль. Сцена з другої дії опери «Вовк і семеро козенят»; Четверта симфонія (фінал); П.Чайковський. «Вальс квітів», «Іспанський танець»; Ж.Бізе. Увертюра, хор хлопчиків із опери «Кармен».
Основний матеріал для виконання	К.М’ясков. «Зимонька»; «А ми просо сіяли»; О.Янушкевич; М. Лисенко. «Пісня Лисички», «Пісня Кози», хор «Ходім, братці, воювати» з опери «Коза-дереза».
Варіативний матеріал для виконання	Р.Паулс. «Алфавіт»; Українська народна пісня «Журавель».
Тема 4. Мова музики
Додатковий матеріал для сприймання	Д.Кабалевський. «Монтер»; І.Дунаєвський. Марш із кінофільму «Веселі хлоп’ята».
Варіативний матеріал для сприймання	С.Майкапар. «Музична шкатулочка», «Луна в горах»; І.Арсєєв. «Крокодил і Чебурашка».
Додаткові твори для виконання	О.Пахмутова. «Добра казка»; Г.Сорокопуд. «Свято Перемоги».

3 клас

Тема 1. Основні властивості музики: пісенність, танцювальність, маршовість
Основний матеріал для сприймання	Невідомий автор першої половини ХІХ ст. Симфонія (козачок).
Додатковий матеріал для виконанняя	А.Островський. «Хай завжди буде сонце».
Матеріал для музикування та виконання в русі	«Ляльки танцюють».
Тема 2. Інтонація
Підтема	Зображальні та виражальні інтонації. Поєднання зображальних і виражальних інтонацій. Мелодія як інтонаційно-смислова побудова. Інтонаційна виразність виконання музики. Роль інтонації в пісні-грі. Виражальна інтонація, зображальна інтонація.
Основний матеріал для виконання	Д. Кабалевський. «Хто чергові?».
Тема 3. Розвиток музики
	С. Прокоф’єв. Симфонічна казка «Петя і Вовк»; Д.Кабалевський. «Три варіанти маршу».
Тема 4. Музична форма
Основний матеріал для сприймання	О.Пахмутова. «Прохання»; І.Дунаєвський. Увертюра до к/ф «Діти капітана Гранта».
Варіативний матеріал для сприймання	О.Александров «Священна війна»; В.Бєлий. «Орлятко»; О.Пахмутова. «На вулиці Миру».
Матеріал для музикування та виконання в русі	«Бігла кізка топитися».

4 клас

Тема 1. Музика мого народу
Основний матеріал для сприймання	М. Калачевський. «Українська симфонія» (І ч.); Ж.Колодуб. «Троїсті музики»; Г. Майборода. «Гуцульська рапсодія».
Додатковий матеріал для виконанняя	Л. Ревуцький. Друга симфонія (ІІ і ІІІ ч.).
Варіативний матеріал для сприймання	М.Калачевський «Українська симфонія» (ІІ ч.); Симфонія невідомого автора початку ХІХ століття (фінал).
Тема 2. Музика єднає світ
Підтема	Спорідненість музики слов’янських народів. Спільні властивості українських і російських протяжних ліричних пісень: наспівність, широке розгортання мелодії, розспівування складів, підголоскове багатоголосся, відносно вільний рух голосів. Як основа музичного мистецтва слов’янських народів. Спорідненість музики слов’янських народів. Спільні властивості українських і російських протяжних ліричних пісень. Спільні й відмінні риси в танцювальній музиці слов’янських народів.
Варіативний матеріал для виконання	Б.Савельєв. «Із чого складається світ?», «Справжній друг»; Російська народна пісня «У полі береза стояла»; С.Соснин. «Сонячні краплини»; Р.Паулс. «Золоте весілля»; В.Шаїнський. «Чого вчать у школі»; Російські народні пісні «Со вьюном я хожу», «Светит месяц»; білоруський народний танець «Бульба»; білоруська народна пісня «Савка і Гришка»; грузинський танець «Лезгінка»; узбецька народна пісня-танець «Мавригі»; українські народні пісні «Янчику-білоданчику», «Прийшла весна з квітами», «Ой весна, весна, та й весняночка».