КООПЕРАТИВНЕ НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО І МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Кооперуватися в рамках освітнього процесу – означає працювати разом, об'єднуючи свої зусилля для вирішення загального завдання, при цьому кожен виконує свою конкретну частину роботи. Згодом, учні повинні обмінятися отриманими знаннями. Суть даного методу: «Кожен досягає своїх навчальних цілей лише в тому випадку, якщо інші члени групи досягають своїх».

Сьогодні в науковій літературі описано багато видів технологій кооперативного навчання (дослідники нараховують більше ніж 50), найбільш відомі з них такі:

«Навчаємося разом» (Learning Together) Роджера і Девіда Джонсонів;

навчання в команді (Student Team Learning); 

кооперативного навчання Елліота Аронсона «Пилка» (Jigsaw);

технології «Пилка – 2», розроблена Р. Славіним.

10 квітня 2019 року на базі ТСПІМ відбувся тренінг «Кооперативне навчання у формуванні соціальних навичок дітей дошкільного і молодшого шкільного віку», учасниками якого були  вчителі початкових класів і вихователі закладів дошкільної освіти.

Тренінг розширив представлення педагогів про кооперативне навчання, принципи, методи цієї технології. Протягом заняття учасники відпрацьовували основні фази кооперативного навчання, працюючи індивідуально, в парах та в групі, як це передбачає методика.

Дуже цікавим і корисним для педагогів було ознайомлення з досвідом впровадження кооперативного навчання вчителя 1-ого класу ТСПІМ Червонецької Г.І., а також – з   австрійською методикою кооперативного навчання.

НА ДОПОМОГУ  ПЕДАГОГУ В ПІДГОТОВЦІ ДО КООПЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ

1. Мета

Групові уроки завжди мають дві ме­ти: спочатку треба визначити академічний рівень знань і виховну ме­ту; визначити взаємовідносини, потребу вироблення певних умінь і розвитку мислення. Друга мета, виховна,— спілкування.

2. Визначення кількості учнів у групі

Кількість учнів у групі впливає на досягнення мети. Вирішуючи це питання, враховуйте такі фактори:

а) радимо починати парами або з трійки, в яких мусить працю­вати кожен;

б) заняття, які вимагають ширших умінь і спеціалізацій, краще організовувати в більших групах (три-чотири особи);

в) чим більша група, тим більше вимог до взаємин учасників групи;

г) часто завдання саме вимагає певної кількості учнів у групі;

д) кількість людей у групі зале­жить також від часу: короткий час — менша група і менший обсяг завдань.

3. Склад групи

Щоб досягти мети, важливо пра­вильно організувати групи. Врахо­вуйте такі обставини:

а) диференційовані групи пере­важно кращі. Бажано включати в одну групу різних за рівнем розвитку учнів;

б) створені вчителем групи наба­гато кращі. Вчитель може ви­робити специфічні умови для учнів, які не вміють працювати з іншими або роблять це з труд­нощами;

в) учні повинні разом працювати в групі до завершення завдан­ня. Навіть якщо з'являються проблеми, групи не можна роз­бивати, бо учні ніколи не навчаться, як вирішувати пробле­ми. Групи, які мають труднощі, потребують більше уваги й до­помоги вчителя, але краще, ко­ли вони самі подолають ці труднощі.

4. Підготовка класу

Перед заняттям разом розмістити парти таким чином, щоб учні си­діли один навпроти іншого і між групами був перехід, це полег­шить можливість співпраці. Бажа­но виробити систему, щоб учні швидко й тихенько організувалися в групи.

5. Підготовка матеріалів

Друга частина

1. Пояснити, якими повинні бути взаємини між учнями

Учні краще працюватимуть, коли знатимуть, що успіх залежить від того, як кожний виконає свої обов'язки. Вони мають одну спіль­ну мету та несуть взаємну відпові­дальність. Кожен знає, що повинен робити. Діляться матеріалами.

Мета всього класу — разом одно­часно завершити роботу в групах.

2. З'ясувати, які знання вимагаються

Пояснити, як треба моделювати дослідження. Обговорити з учнями важливість поєднання матеріалу з минулим, теперішнім і майбутнім. Перевірити, чи всі зрозуміли зав­дання.

3. Пояснити критерії успіху

Учні разом з учителем можуть виро­бити критерії оцінювання, потрібні для доброї оцінки дослідницької роботи:

а) закінчити вчасно — необхідно заз­начити тривалість роботи ;

б) вказати на правильну відповідь;

в) задати певну кількість ідей, наприклад п'ять ідей, які під­тримують думку групи;

г) виховна мета — підкреслити не­обхідність позитивного став­лення в групі один до одного (навести приклади).

4. Організувати індивідуальну відповідальність кожного в групі

Кожен мусить самостійно виконати певні завдання. Учні тоді знають, що треба робити кожному; можна вимагати відповіді, присвоїти кож­ному члену групи номер. Заповни­ти форму самооцінки та зазначити, хто що зробив у групі.

5. Пояснити, що треба дотримуватися певного правопорядку, вислухати всіх, підбадьорити один одного, чергувати в дискусії

Пояснити, як треба поводитися од­ному з одним. Треба допомогти уч­ням зрозуміти, чому вміння спілку­ватися таке важливе та як саме його слід застосовувати. Таким чином виробляються соціальні вміння спілкування.

Груповий метод, або кооперативне навчання,— це спосіб спільного вирішення проблем.

Існує п'ять складових кооператив­ного навчання (групового методу), які стають знаряддям при вирішен­ні завдань цього методу.

1. Позитивне взаємовідношення

Учні працюють разом у групі. Вся група має одну мету. Всі му­сять разом досягти мети, покладаючись один на одного.

2. Індивідуальна відповідальність

Кожен мусить допомогти ін­шим досягти мети.

3. Взаємне спілкування

Кожен член групи мусить з по­вагою вислухати інших.

4. Комунікативні вміння

У кожного учня важливо вироби­ти вміння слухати інших, допо­магати, з'ясовувати, перевіряти, розуміти, розпитувати. Ці вміння допомагають розв'язувати кон­флікти та вирішувати проблеми, посилюють комунікабельність, довір'я, вчать керувати.

5. Поступове вироблення вмінь, навичок.

Спільне вирішення того, як можна поліпшити процес коо­перативного навчання.

Завдання вчителя в кооперативному навчанні

1. Підготувати навчальні матеріа­ли та виробити підходи до нав­чання.

2. Коротко викласти основний зміст уроку.

3. Створити та організувати групи.

4. Ознайомити учнів з тим, як потрібно працювати в групі.

5. Пояснити правила поведінки в групі:

• що вимагається від учнів;

• повага один до одного;

• толерантність до іншої думки;

• уміння слухати один одного;

• навести приклад робочої атмос­фери в класі.

6. Дати вказівки, слідкувати за тим, чи всі члени груп викону­ють свої обов'язки.

7. Слухати дискусії, ставити запи­тання, де потрібно, допомагати.

8. Допомагати зрозуміти навчаль­ний матеріал.

9. Допомагати учням в оцінці ни­ми самими їхньої роботи, з'ясу­вати, чи досягли вони мети, підказати, як можна поліпшити результати своєї праці.

10. Оцінити результати роботи гру­пи та внесок кожного в реаліза­цію проекту чи виконання зав­дання.

Як можна виробити навички співпраці

Щоб досягти успіху в групі, необхідно:

1) визначити спільну мету всієї групи;

2) групі працювати на одну загаль­ну оцінку, а не на індивідуальні;

3) групі отримувати один навчаль­ний матеріал, щоб навчити уч­нів співпрацювати;

4) кожному виконувати певну функцію / певне завдання (провідник, писар, представник, спостерігач);

5) визначити підпорядкованість y групі;

6) вмотивувати стимуляцію — всі мусять виконати свою роботу, щоб досягти успіху групою;

7) прагнучи успіху, не конкурувати між собою в групі; конкуренція може існувати тільки між різни­ми групами;

8) визначити вплив середовища: члени фізично пов'язані, разом сидять, разом працюють;

9) бути причетними до спільного вирішення єдиної мети, теми.

Під час уроку вчитель:

1. Стежить за діяльністю учня. Учитель постійно переходить від групи до групи й бачить, хто що робить у групі. Це вимагає відповідальності від учнів і дає вчителеві нагоду в разі необхід­ності втручатися в групові дії. Один учень може бути спостері­гачем групи та робити свої спе­цифічні зауваження.

2. Допомагає у поясненні вимог, вмінь, запитань, відповідей на запитання. Коли треба, стара­ється знайти розв'язок у групі. Учні повинні передусім покла­датися один на одного, вироб­ляти вміння співпраці.

Як поводитися, коли група не вміє цього робити?

Один не хоче нічого робити. Як можна його заохотити?

Спробуйте дати групі нагоду вирішити цю проблему під про­водом учителя. Не втручайтеся, бо учні почнуть надіятися на вчителя, а не на себе у роз­в'язанні проблем.

3. Оцінює результати дослідження й сам процес кооперативного навчання; учитель оцінює уч­нів, учень — сам себе, та учні — один одного в групі. Оцінюють увесь процес дослідження робо­ти в групі.

4. Формулює висновки. Учнів тре­ба об'єднувати й давати нагоду поміркувати про своє навчання в групі. Вчитель у цьому допо­магає їм, дає нагоду учням уза­гальнювати діяльність. Треба оцінити знання та вміння спів­праці в групі.

5. Підбиває підсумки. Треба оці­нити, наскільки старанно вико­нане завдання:

Результат може бути оцінений учителем або учнем. Один учень групи може пред­ставити дослідження.

Група може разом розглянути незрозумілі питання.

6. З'ясовує результати співпраці: що вдалося групі, що можна по­ліпшити.

Наприклад:

• члени групи допомогли іншим досягти мети;

• радили один одному, як поліп­шити взаємовідносини в групі.