ОРГАНІЗАЦІЯ ЯКІСНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ З ВИКОРИСТАННЯМ МУЛЬТИМЕДІЙНОГО ПРОЄКТУ "KM MEDIA ED PROFI"

З метою підвищення рівня вмінь та навичок з використання навчальних мультимедійних матеріалів видавництва "КРАЇНА МРІЙ"  в освітньому процесі

Нової української школи впродовж 20-21 квітня відбулися онлайн-тренінги для Фокус-груп вчителів перших, других і третіх  класів.

Мультимедійний дидактичний контент "КМ Media Ed Profi" рекомендований для використання у початковій школі  згідно з переліком, затвердженим МОН (лист МОН України від 06.05.2020 р. № 1/11-370).

В ході роботи  педагоги вчилися користуватися мультимедійною навчально-освітньою системою, застосовувати інноваційні електронні ресурси в освітньому процесі НУШ.

Учителі Новічкова Л.Л., Шпільман С.В., Горбачук І.В., Коцюбинська С.В. (ТЗОШ № 23), Сойма Ю.Д. (ТЗОШ № 8), Белей О.С. (ТПШ "Ерудит") презентували досвід своєї роботи, продемонструвавши

практичне втілення в освітній процес інтеграцію предметів, різноманітність видів та форм роботи, спрямованих на впровадження компетентнісного підходу.

Всі учасники заходу були налаштовані на плідну співпрацю, брали участь в обговоренні  та аналізі представленого матеріалу.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ:

https://drive.google.com/file/d/1L0Ev1RA8k6-tza7e1FaDwBMNwUnc2sSE/view?usp=sharing

ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ ТРЕТІХ І ЧЕТВЕРТИХ КЛАСІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

                              МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-174 від 30 березня 2021 року

Департаменти (управління) освіти і
науки обласних, Київської міської
державних адміністрацій

Обласні інститути післядипломної
педагогічної освіти

Роз’яснення щодо оцінювання результатів
навчання учнів, що є учасниками всеукраїнського
експерименту за темою «Розроблення і
впровадження навчально-методичного
забезпечення початкової освіти в умовах
реалізації Державного стандарту початкової освіти»

Шановні колеги!

З урахуванням запитань, адресованих Міністерству щодо оцінювання результатів навчання учнів 3 класів Нової української школи та учнів 4 класів закладів загальної середньої освіти, що є учасниками всеукраїнського експерименту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації Державного стандарту початкової освіти» (далі - учасники експерименту), Міністерство освіти і науки України роз'яснює.

Відповідно до пункту 3 наказу Міністерства освіти і науки України від 04 лютого 2021 року № 143 «Про доопрацювання методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи» (далі - наказ № 143) закладам загальної середньої освіти рекомендовано до затвердження методичних рекомендацій у новій редакції здійснювати формувальне і підсумкове оцінювання учнів третіх класів вербально, не відображаючи результати підсумкового оцінювання у журналах.

З метою уточнення рекомендацій, що містяться у наказі № 143, а також забезпечення системності і послідовності здійснення оцінювання в освітньому процесі пропонуємо до завершення 2020/2021 навчального року у 3 класах закладів загальної середньої освіти:

• з питань здійснення формувального оцінювання дотримуватись методичних рекомендацій, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20 серпня 2018 року № 924 та від 27 серпня 2019 року № 1154;
• здійснювати підсумкове оцінювання результатів навчання здобувачів освіти у формі діагностувальних робіт, передбачених календарно-тематичним плануванням, з урахуванням специфіки закладу загальної середньої освіти, права вчителя на академічну свободу та внесення за потреби змін в установленому порядку до календарно-тематичного плану;
• дозволити фіксувати результати перевірки та оцінювання діагностувальних робіт лише у зошитах/на уроках з роботами учнів у формі коротких оцінних суджень з порадами щодо покращання результатів з урахуванням очікуваних результатів навчання, визначених в освітніх програмах закладів освіти;
• вважати необов'язковим заповнення індивідуальних бланків оцінювання результатів навчання учня, запис індексів характеристик результатів навчання, що оцінюються, та передбачити зручний для учителя формат узагальнення результатів підсумкового оцінювання;
• фіксувати інформацію про результати навчання з навчальних предметів у Свідоцтвах досягнень на підставі результатів діагностувальних робіт з урахуванням їх динаміки на користь учневі, а розділ «Характеристика наскрізних умінь» заповнювати на основі спостережень за навчальною діяльністю учнів упродовж семестру.

Відповідно до пункту 3 наказ № 143 закладам загальної середньої освіти рекомендовано до затвердження методичних рекомендацій у новій редакції здійснювати формувальне і підсумкове оцінювання учнів 4 класів закладів - учасників експерименту у відповідності до методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 16.09.2020 № 1146.

Привертаємо увагу вчителів як 3 класів закладів загальної середньої освіти, так і 4 класів закладів - учасників експерименту до того, що:

• зразок Свідоцтва досягнень учня/учениці, запропонований додатком 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 16.09.2020 року № 1146, є орієнтовним, тому показники характеристик наскрізних умінь/результатів навчання можуть бути обрані серед наявних або уточнені відповідно до рішення педагогічної ради закладу освіти;
• результати підсумкового оцінювання учнів зазначених класів у класному журналі не фіксуються, до нього вноситься лише інформація про переведення учня/учениці до наступного класу згідно з відповідним рішенням педагогічної ради.

Принагідно нагадуємо, що відповідно до наказу МОН від 03.03.2021 № 273, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 338/35960, учнів, які завершують здобуття початкової освіти (4-ті класи закладів загальної середньої освіти), звільнено від проходження державної підсумкової атестації у 2020/2021 навчальному році. З урахуванням зазначеного у класному журналі (на сторінці розділу «Зведений облік навчальних досягнень учнів») та у свідоцтві досягнень (за наявності відповідної таблиці) у відповідних графах робиться запис «зв» (звільнений(а).

З повагою
Заступник Міністра                            Віра Рогова

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 Сьогодні критичне мислення – один з модних трендів і не лише в освіті. Тому часто можна почути запитання на зразок: чи є критичне мислення новим видом мислення? Які його особливості? Чи можна його розвивати? Як саме?

14 квітня 2021 року відбулось онлайн-заняття Фокус-групи вчителів 4-их класів «Розвиток критичного мислення на уроках української мови». Програма заходу включала науково-концептуальний (теоретичний) блок : інформаційне повідомлення «Що треба знати для навчання критичного мислення».

Практичний блок був спрямований на опанування методів, прийомів критичного мислення в початковій школі та здійснений в командній співпраці з вчителем-методистом 4 пілотного класу ТЗОШ № 16 Роговською Лілією Ігорівною.

Проведений практикум, на думку всіх його учасників, сприятиме підвищенню інтелектуального рівня педагогів. А міні-майстер-класи  Роговської Л.І. стимулювали до впровадження «уроків мислення», застосування моделі навчання, орієнтованої на розвиток критичного мислення.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для розвитку критичного мислення молодших школярів  учителю необхідно:

n виділити час і забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

n дозволити учням вільно розмірковувати;

n приймати різноманітні ідеї та думки;

n сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

n забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від насмішок;

n висловити віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження; цінувати критичні міркування учнів.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ - НОВА ЯКІСТЬ ОСВІТИ або НАБУТТЯ ПЕДАГОГОМ НОВОГО РІВНЯ ЗДАТНОСТІ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 Професійний розвиток педагогів, який зумовлюється закономірностями освіти дорослих, відбувається під впливом освітніх реформ, інноваційного середовища, переходу до цифрового суспільства. Це створює ситуацію невизначеності для педагогів, актуалізує набуття ними нових компетентностей.

Професіоналізм – сукупність компетентностей, які формуються на основі культурних, гуманістичних та демократичних цінностей й дозволяють фахівцю здійснювати професійну діяльність у сучасних соціально-економічних умовах. Відбувається трансформація професіоналізму, яку розуміємо як якісну зміну професіоналізму, зумовлену набуттям фахівцем нового рівня здатності і готовності до професійної діяльності в умовах цифрового світу та суспільства знань, що відбувається в процесі трансформаційного навчання в системі формальної, неформальної, інформальної освіти дорослих.

Під час роботи Інтерактивної школи сучасного вчителя початкових класів, яка відбулася 06.04.2012 в онлайн-режимі з керівниками шкільних методичних структур, були охарактеризовані чинники трансформації професіоналізму, особливості трансформаційної діяльності педагогів, напрямки, методи та результати.

Надихаючими для педагогів стали враження від презентації професійного продукту діяльності з проблеми «Розвиток ключових компетентностей молодшого школярами засобами ІКТ»  вчителя-методиста ТЗОШ № 14 Галущак Ірини.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.Визначити чіткі орієнтири власного професійного розвитку.

2.Систематично працювати над розвитком професійних компетентностей, визначених «Професійним стандартом вчителя початкових класів закладу загальної середньої освіти» (Наказ Мінекономіки №2736 від 23.12.2020).

3.Здійснювати науково-дослідну роботу за методичною проблемою.

4.Вивчати наукову, методичну, навчальну літературу.

5.Проводити теоретичну роботу і практичну апробацію особистих матеріалів.

6. Самостійно освоювати  нові освітні технології.

7.Брати участь у колективних та групових формах методичної роботи через традиційні форми розвитку професійної компетентності та з використанням активних методів навчання.

8. Вивчати передовий досвід педагогів України, області, міста.

9. Здійснювати самодіагностику педагогічної діяльності.

10. Підвищувати загальнокультурний рівень.

11.Розширювати загальнопедагогічні та психологічні  знання з метою поширення й удосконалення методів навчання й виховання.

12.Долучатись до проєктів професійного розвитку.

13.Брати участь у педагогічних виставках, творчих звітах, конкурсах, педагогічних читаннях тощо.

 

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

 

Чи замислювалися Ви про те, яке навантаження несе кожний урок, проведений у школі? І які завдання вирішує за 35-40 хв відведеного йому часу? Здавалося б, що може бути простіше: цей час даний учневі й класу відповідно до навчального плану закладу на вивчення певного предмета.

Однак, протягом цих 35-40 хв відбувається не тільки вивчення предмета, але й навчання дитини. І не просте навчання. Іде кропіткий процес розвитку учня. І проходить цей процес під керівництвом учителя й у спільній із учителем праці.

І за кожними 35-40 хв уроку в кожного педагога стоять довгі години не тільки методичної і дидактичної підготовки. За межами уроку залишаються години обговорень і роздумів педагогів про те, як знайти заповітний ключик до становлення особистості дитини, до розвитку класу у гармонії із шкільним життям дітей. І поставлені перед учителями педагогічні завдання повинні вирішуватися саме в ці 35-40 хв взаємодії кожного педагога з кожним класом.

Найповніша інформація, яку ми одержуємо про стан освітнього  процесу, пов'язана, у першу чергу, з уроками чи іншою формою навчальних занять, у ході яких реалізуються освітні завдання в закладі.

25 березня 2021 року в рамках  #06 Т’містечка інноваційних можливостей відбулося онлайн-заняття з вчителями школи І ст. «Оцінювання навчального заняття в початковій школі».

Метою оцінювання навчального заняття загалом або окремих його складових  є  підвищення кваліфікації вчителів і здійснюється шляхом спостереження.

Даний метод збору інформації незамінний у процесі вивчення системи оцінювання навчальних досягнень учнів, забезпечення компетентнісного підходу у викладанні, побудови взаємовідносин вчителя і учня на засадах педагогіки партнерства, ресурсного забезпечення освітнього процесу тощо.

Під час інтерактивної доповіді  увагу педагогів було ще звернуто і на особливості проведення навчального заняття та педагогічні аспекти  роботи вчителя.

Всі учасники були налаштовані на плідну співпрацю, брали участь в обговоренні та аналізі представленого матеріалу. Захід був змістовним та плідним, що надало вчителям нових сил та натхнення в подальшій педагогічній діяльності.

Презентація:

https://drive.google.com/file/d/1uGSqgOhvgzlbOd8NEsykaHxxINPDOKFs/view?usp=sharing 

ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В РОБОТІ

АЛГОРИТМ ПОБУДОВИ КОМПЕТЕНТНІСНОГО УРОКУ

               1. Визначення   типу   уроку,   органічний   зв'язок   всіх     

                частин                 уроку

2. Конкретизація загальної мети (цілі) уроку. (Визначення ключових компетентностей до конкретного уроку).

´3. Поділ змісту виучуваної теми на навчальні ситуації в залежності від його структури —  теоретичні знання, знання способів діяльності, знання в дії або вміння тощо.

´4. Формулювання цільового завдання до кожної навчальної ситуації.

´5. Вибір МЕТОДІВ, ПРИЙОМІВ навчання, адекватних цільовим завданням за їх дидактичними функціями  (засвоєння, формування, узагальнення) та змісту навчального матеріалу (теоретичний,  емпіричний чи практичний).

´6. Вибір ФОРМ організації навчальної діяльності учнів (індивідуально-самостійна, парна,  групова, загальнокласна, фронтальна чи їх оптимальне поєднання) адекватно змісту та  методам роботи.

´7. При виборі змісту, методів і форм орієнтація на цільову установку й уявлення  очікуваного результату спільної діяльності (кожний проміжний результат). 

ЯК ОЦІНЮЮТЬ УРОК НУШ : 

МАТЕРІАЛИ "АБЕТКИ ДЛЯ ДИРЕКТОРА"

Додаток 6. Форма спостереження за навчальним заняттям

·         Дата проведення ________________

·         Клас__________

·         Кількість учнів у класі / з них присутні ______/_______

·         Кількість дітей з особливими освітніми потребами _________/ з них присутні ______/_______

·         Предмет (курс) ________________________________________________________________

·         Тема навчального заняття ___________________________________________________________________________

*Інструктаж з питань безпеки життєдіяльності (у разі необхідності):
• так;
• ні.

 Під час проведення навчального заняття спостерігався розвиток і формування ключових компетентностей: питань безпеки життєдіяльності (у разі необхідності):
• так;
• ні.

1. Під час проведення навчального заняття спостерігався розвиток і формування ключових компетентностей:

№ з/п	Ключова компетентність	Так	Примітки
1.	Спілкування державною мовою
2.	Спілкування іноземними мовами
3.	Математична грамотність
4.	Компетентності у галузі природничих наук
5.	Екологічна компетентність
6.	Інформаційно-комунікаційна компетентність
7.	Навчання впродовж життя
8.	Громадянська компетентність
9.	Культурна компетентність
10.	Ініціативність і підприємливість

2. Робота учнів під час проведення навчального заняття

• всі учні працювали під час проведення навчального заняття із зацікавленням, співпрацювали між собою;
• більшість учнів працювала під час проведення навчального заняття;
• переважна більшість учнів були пасивними під час проведення заняття;
• усі учні були пасивні під час проведення заняття, не залучались до роботи.

3. Оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття

Діяльність учителя	Так	Примітки
1.	Оцінює навчальні досягнення учнів, спираючись на розроблені критерії
2.	Оприлюднює критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
3.	Надає учням час на обдумування відповіді
4.	Супроводжує відповідь учня уточнюючими запитаннями
5.	Забезпечує зворотний зв’язок щодо якості виконання/виконаного завдання
6.	Спрямовує оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня
7.	Використовує методики самооцінювання і взаємооцінювання учнів
8.	Відзначає досягнення учнів, підтримує у них бажання навчатися
9.	Добирає домашнє завдання, спрямоване на оволодіння ключовими компетентностями, озвучує критерії його оцінювання

4. Спрямованість навчального заняття на формування суспільних цінностей

Діяльність вчителя	Так	Примітка
1.	Спрямовує зміст навчального матеріалу на виховання в учнів: патріотизму, поваги до державної мови, культури, закону
2.	Реалізує наскрізні змістові лінії
3.	Розвиває в учнів громадянську активність івідповідальність
4.	Розвиває в учнів загальнолюдські цінності (соціальну емпатію, толерантність, інклюзивну культуру тощо)
5.	Розвиває в учнів навички співпраці та культуру командної роботи

5. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, обладнання, засобів навчання

№з/п	Діяльність вчителя	Так	Примітка
1.	Використовує інформаційно-комунікаційні технології, що сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями
2.	Використовує електронні освітні ресурси
3.	Використовує медіаресурси з навчальною метою
4.	Використовує мережу Інтернет для пошуку навчальної інформації, виконання онлайн-завдань тощо
5.	Використовує обладнання та засоби навчання для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів

6. Комунікація з учнями

№з/п	Діяльність вчителя	Так	Примітка
1.	Співпрацює з учнями на засадах партнерства
2.	Вислуховує та сприймає думки учнів, їх власну точку зору
3.	Застосовує особистісно орієнтований підхід
4.	Дотримується принципів академічної доброчесності

7. Організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами (у разі наявності таких)

№з/п	Діяльність вчителя	Так	Примітка
1.	Планує роботу під час проведення навчального заняття із урахуванням індивідуальних потреб учнів з особливими освітніми потребами
2.	Адаптує/модифікує зміст навчального матеріалу до індивідуальних освітніх можливостей учнів з особливими освітніми потребами
3.	Використовує спеціально розроблені завдання та залучає до спільної роботи учнів з особливими освітніми потребами
4.	Дотримується відповідності темпу навчального заняття індивідуальним навчальним можливостям учнів з особливими освітніми потребами
5.	Забезпечує корекційну спрямованості освітнього процесу
6.	Конструктивно співпрацює з асистентом вчителя/асистентом дитини

8. Досягнення мети, реалізація завдань та очікуваних результатів навчального заняття, мотивація до навчання

·         мета чітко простежується протягом навчального заняття; заняття спрямоване на розвиток ключових компетентностей, набуття життєвого досвіду та/або вміння його застосувати в різних ситуаціях, формулювати завдання, самостійно приймати рішення; учні вмотивовані до навчально-пізнавальної діяльності;

·          мета чітко простежується протягом навчального заняття; заняття спрямоване на розвиток ключових компетентностей, містить прикладне спрямування; учитель мотивує учнів до навчально-пізнавальної діяльності;

·         мета і завдання навчального заняття спрямовані на відтворення знань учнів, заучування матеріалу підручника; учитель не мотивує учнів до оволодіння ключовими компетентностями;

·         мета навчального заняття не простежується, зміст навчального заняття не відповідає навчальній програмі та календарно-тематичному плану учителя.

9. Самоаналіз  проведеного навчального заняття (бесіда з учителем):

1. Чи досягнуті мета, завдання та очікувані результати навчального заняття? Якщо так, то які чинники цьому сприяли? Якщо ні, то які причини не дозволили досягнути мети?

2. Що найкраще вдалося під час проведення навчального заняття?

3. Що не вдалося? З яких причин? Що потрібно зробити, щоб у подальшому уникати подібних ситуацій?

Висновки:

• учитель робить всебічний аналіз проведеного заняття, вміє визначити рівень досягнення мети навчального заняття, відзначає досягнення і слабкі сторони у своїй роботі, вміє визначати напрями вдосконалення проведеного навчального заняття;

• учитель робить всебічний аналіз проведеного заняття, бачить досягнення і слабкі сторони у своїй роботі, але потребує допомоги у визначенні напрямів вдосконалення проведеного навчального заняття;

• учитель може зробити аналіз тільки окремих фрагментів навчального заняття і не може визначити напрямів вдосконалення проведеного навчального заняття;

• учитель не може зробити аналіз проведеного навчального заняття.

10. Планування роботи (календарно-тематичний план):

1. Які джерела вчитель використовує при розробленні календарно-тематичного планування (КТП)?

2. Чи враховується при розробленні КТП специфіка класів (кількість учнів, профільність або поглиблене вивчення, місце розташування населеного пункту), умови роботи закладу, освітня програма?

3. Яким чином учитель користується правом самостійно визначати обсяг годин на вивчення тем, чи змінює послідовність вивчення тем?

4. Чи здійснюється аналіз результативності планування роботи вчителя?

Висновки:

• помітна системність роботи вчителя при складанні календарно-тематичного плану (навчально-тематичної програми), вчитель самостійно складає календарно-тематичний план, враховуючи умови роботи і специфіку класів, у яких він викладає. Вчитель самостійно визначає послідовність вивчення тем та кількість годин на їх вивчення. Тема навчального заняття відповідає календарно-тематичному плануванню. Календарно - тематичне планування відповідає освітній програмі закладу освіти;

• учитель самостійно складає календарно-тематичний план і визначає послідовність вивчення тем та кількість годин на їх вивчення. Тема навчального заняття відповідає календарно- тематичному плануванню. Календарно - тематичне планування відповідає освітній програм і закладу освіти;

• учитель потребує методичної допомоги у складанні календарно-тематичного плану, догматично підходить до використання навчальної (модельної) програми. При складанні календарно-тематичного плану не враховуються умови роботи та специфіка класу, у якому він викладає. Тема навчального заняття не відповідає календарно-тематичному плануванню. Календарно - тематичне планування не відповідає освітній програмі закладу освіти;

• у вчителя відсутній календарно-тематичний план.

11. Використання інформаційно-комунікаційних технологій та медіаресурсів в освітній діяльності вчителя:

1. Чи використовує вчитель ІКТ у процесі підготовки до проведення навчальних занять, розроблення завдань, створення освітніх ресурсів?

2. Які доречні форми використання ІКТ вчитель застосовує під час проведення навчальних занять?

3. Чи використовує вчитель ІКТ для зворотного зв’язку з учнями?

4. Яким чином використовуються медіаресурси в освітньому процесі?

Висновки:

1.    інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителем на різних етапах педагогічної діяльності – при підготовці до навчального заняття, проведенні навчального заняття, оцінюванні навчальних досягнень, зворотного зв’язку, інформуванні учнів.Вчитель розробляє та використовує електронні освітні ресурси у своїй роботі.

2.    інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителем на різних етапах педагогічної діяльності – при підготовці до навчального заняття, проведенні навчального заняття, оцінюванні навчальних досягнень, зворотного зв’язку, інформуванні учнів.Вчитель використовує електронні освітні ресурси у своїй роботі.

3.    інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителем тільки на етапі підготовки до проведення навчальних занять. Вчитель використовує електронні освітні ресурси у своїй роботі.

4.     учитель не має навичок з використання інформаційно–комунікаційних технологій у власній діяльності.

12. Система оцінювання

1. Які критерії оцінювання навчальних досягнень учнів використовує вчитель в освітньому процесі: (розроблені Міністерством освіти і науки, розроблені особисто, використовує критерії запозичені з інших джерел)?

2. Чи застосовує вчитель формувальне оцінювання під час проведення навчальних занять? Які аспекти формувального оцінювання використовуються найчастіше?

3. Якими способами оприлюднюються критерії оцінювання?

·         Учитель розробляє критерії оцінювання під час обов’язкових видів робіт, організаційних форм проведення навчальних занять.

·         За допомогою питань перевіряє, наскільки добре учні зрозуміли цілі і завдання уроку, наскільки успішно учні досягають того, що заявлено в меті уроку.

·         Надає учневі зворотний зв'язок щодо якості виконання завдання: пояснює, що виконано правильно, а що потрібно вдосконалити, пропонує способи поліпшення, а не просто констатує виконання відміткою або словами «добре - погано».

·         Спостерігає за тим, як учні справляються із завданнями.

·         Використовує методики самооцінювання і взаємооцінювання учнів.

·         Учитель за допомогою питань перевіряє, наскільки добре учні зрозуміли цілі і завдання навчального заняття, наскільки успішно учні досягають того, що заявлено в меті заняття.

·         Вчитель оцінює роботи або відповіді учнів, спираючись на розроблені критерії оцінювання.

·         Надає учневі зворотний зв'язок щодо якості виконання завдання: пояснює, що виконано правильно, а що потрібно вдосконалити.

·         Спостерігає за тим, як учні справляються із завданнями

·         Учитель під час проведення навчального заняття не перевіряє, наскільки добре учні зрозуміли цілі і завдання навчального заняття.

·         Не оприлюднює критерії оцінювання навчальних досягнень, але використовує критерії при оцінювання роботи або відповідей учнів.

·         Вчитель надає учням час на обдумування відповіді, перш ніж отримати відповідь.

·         Учитель не оприлюднює критерії оцінювання навчальних досягнень.

·         Під час перевірки робіт та відповідей учнів не простежується чіткості у критеріях оцінювання.

·         Учням не надається час на обдумування відповідей.

·         Оцінка використовується як засіб покарання.

·         Система оцінювання вчителя не спрямована на відстежування індивідуального прогресу.

______________________________________________________________________________________________

 

СЕРТИФІКАТИ УЧАСНИКІВ:

https://drive.google.com/file/d/1HlZfBbMHuc7hTrq1pkXiSHETAqkoQ0_w/view?usp=sharing